Хто і як може звільнитися з ЗСУ під час воєнного стану? Розповідає експерт

Повернення з фронту. Фото ілюстративне

• Більше 18 місяців триває повномасштабна війна. Військові, які з перших днів на службі, потребують заміни.
• Законодавством визначені підстави для звільнення зі служби, навіть у період воєнного стану.
• Як це зробити? Які є правові підстави? Та що робити, якщо військовому відмовляють у звільненні?

Військовий медик, а у цивільному житті ресторатор Валерій Сіверчук звільнився з лав Сил оборони через півтора року служби. Про це він написав на своїй facebook-сторінці.

«Один місяць в ТрО і 17 місяців в ЗСУ. Здав посаду і справи начмеда 4 ОТБР, попрощався з хлопцями та вирушив додому, — пише Сіверчук. — Хлопцям, що залишились служити далі бажаю тільки одного: повернутись до рідних живими й неушкодженими. Собі побажаю перегорнути цю сторінку до кінця і розпочати зовсім нову. Маю надію, що ця сторінка буде цікавою і щасливою».

Які підстави для звільнення військовослужбовців? Які треба враховувати нюанси? І як діяти, якщо попри наявність законних підстав, командування не відпускає зі служби? Відповіді на ці питання дала на своєму Youtube-каналі адвокатка Жанна Грушко.

Підстави різні для військових і призовників

Варто спочатку розібратися, який ви маєте статус. Адже для військовозобов’язаних (які ще не записані до військової частини), мобілізованих військовослужбовців (у тому числі мобілізованих добровольців) та контрактників є різні підстави для звільнення (відстрочки від призову).

Військовозобов’язані можуть отримати відстрочку від призову на підставах: 

• були заброньовані за підприємствами, організаціями та установами;
• визнані людьми з інвалідністю та тимчасово непридатні до проходження військової служби;
• мають на утриманні трьох і більше дітей, віком до 18 років;
• самостійно виховують дитину (дітей), віком до 18 років;
• є опікуном, піклувальником, прийомним батьком, батьком-вихователем, який виховує дитину з інвалідністю віком (або з важкою хворобою) до 18 років;
• зайнятий постійним доглядом за хворим родичем (дружина або чоловік, або дитина, або батьки);
• є здобувачами професійно-технічної, фахової передвищої, вищої освіти, які навчаються або за денною, або за дуальною формою навчання;
• є науковцями, науково-педагогічними працівниками у вишах, педагогічними працівниками у профтехосвіти, закладах загальної середньої освіти;
• є жінками чи чоловіками загиблих (або безвісти зниклих) військовослужбовців у період АТО/ООС, повномасштабного вторгнення.

Ці підстави є визначеними у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Тоді як для звільнення чинних військовослужбовців застосовуються підстави, визначені статтею 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу».

Підстави для мобілізованих військовослужбовців визначені у частини 4 цього закону. Вони звільняються:

• за станом здоров’я — на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби;
• за віком — досягнення граничного віку (60 років) для несення військової служби;
• у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
• у зв’язку з вихованням важкохворої дитини;
• у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка);
• у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи;
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
• військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
• військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

А от військовослужбовці-контрактники мають окремі підстави для звільнення, які визначені у частині 5 статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:

• за віком — у разі досягнення граничного віку перебування на службі;
• за станом здоров’я, що підтверджується висновком ВЛК;
• у зв’язку з обвинувальним вироком суду, яким визначено покарання — позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
• у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю, віком до 18 років;
• у зв’язку з вихованням важкохворої дитини (ДЦП, психічні розлади, цукровий діабет 1 типу, захворювання нирок, потребує трансплантації, потребує паліативної допомоги) і якій не встановлена інвалідність;
• у зв’язку з необхідністю постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка);
• у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
• військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю або які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час АТО/ООС, повномасштабного вторгнення;
• за власним бажанням (для військовослужбовців з-поміж іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).

Що вказати у рапорті

— Будь-яке звільнення військовослужбовця зі служби починається з написання ним рапорту на командування військової частини, — каже адвокатка Жанна Грушко. — І тут одразу виникає питання: писати такий рапорт на командира в/ч чи на безпосереднього командира роти, підрозділу або батальйону? У нашому випадку пишете рапорт на ім'я вашого безпосереднього командира.

Рапорт слід почати з «Прошу клопотати про моє звільнення перед вищим командуванням військової частини (№ частини)» і вказати підставу з частини 4 або 5 статті 26 (залежно від того контрактник ви або мобілізований) Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».

— До рапорту обов'язково додається пакет документів: копія свідоцтва про шлюб, якщо у дружини група інвалідності, копія свідоцтва про ваше народження, для підтвердження ваших родинних зв'язків, якщо у батьків інвалідність, або це копія документа про наявність трьох або більше дітей, віком до 18 років тощо, — пояснює адвокатка Грушко. — Усі копії документів (крім ваших паспортів) завіряються у нотаріуса. До слова, якщо не впевнені, які потрібно надати документи до рапорту, як його скласти, то краще одразу звертайтесь до компетентного юриста.

Що робити, якщо немає відповіді на рапорт

Юристка Жанна Грушко каже, що тут потрібно або писати повторний рапорт з проханням надати інформацію про розгляд попереднього рапорту; або звертатися до юриста. 

— Нещодавно до мене звертався військовослужбовець, який ще на початку червня написав рапорт про звільнення у зв'язку з тим, що його мама є людиною з інвалідністю, має другу групу. Цей рапорт не розглядався, — каже Жанна Грушко. — Тож ми направили адвокатський запит з витребовуванням інформації про розгляд рапорту цього військового. Через тиждень про направлення запиту до мене телефонують з військової частини і повідомляють про те, що 4 дні тому такий військовий був звільнений зі служби і це доведено до його безпосереднього командира. 

Як виявилося, цей військовий перебував на бойовому завданні, на «нулі». І звільняти його зі служби не хотів саме командир.

— У зв'язку з цим ми зверталися зі скаргами до Уповноваженого з прав людини, до Генштабу ЗСУ та доведення такої протиправної бездіяльності командира до вищого командування військової частини. За два дні після цієї ситуації військовослужбовець повернувся додому, — резюмує юристка.

Насамкінець вона каже, коли військовослужбовцям, які хочуть звільнитися, варто звертатися за юридичною допомогою.

— Загальна процедура звільнення відбувається в рамках одного місяця. Якщо це відбувається понад 30 днів, то це є підставою для витребовування додаткових документів за результатами розгляду рапорту про звільнення, — говорить Жанна Грушко. — Якщо ж вам не нададуть ці документи не будуть прийняті, не будуть результати розгляду — то це підстава для звернення до суду, і для оскарження бездіяльності конкретних посадових осіб та притягнення їх до відповідальності.

Читайте також:

Прийду з війни, набудусь з вами, куплю мотоцикл, накатаюсь досхочу»: мрії героя, що не повернувся

Скільки платять добровольцям, що пішли в ТрО, та як отримати учасника бойових дій?

Створили сервісний центр допомоги ветеранам та вчать помічників, які там працюватимуть

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.