Хірург, який випередив час: ким насправді був Микола Пирогов

• Микола Пирогов увійшов в історію як хірург, який рятував життя на війні, змінював освіту і не боявся йти проти системи.
• Журналіст Михайло Курдюков побував у музеї-садибі «Вишня» й показав, яким був Пирогов поза підручниками з історії.
• Чи готові ви дізнатися, як далеко зайшов експеримент, що триває вже 144 роки?

На авторському ютуб-каналі журналіста Михайла Курдюкова вийшло нове відео про видатного хірурга Миколу Пирогова. 

Михайло відвідав музей-садибу Пирогова, щоб розповісти про людину, яка заснувала військово-польову хірургію, про того, хто першим застосував анестезію та гіпсові повʼязки та здійснив ще багато інших проривних відкриттів. 

Ми переглянули відео повністю та зробили короткий текстовий переказ. Хутчіше з нами на відеоекскурсію меморіальним музеєм лікаря.

Перші кроки

Екскурсію садибою «Вишня» провела Олеся Сивак, старша наукова співробітниця музею. Потрапляючи усередину одразу бачиш статую Миколи Пирогова. Він був невисоким, його зріст складає 171 сантиметр.

— У першій залі музею висвітлюються всі події, які стосуються дитинства Миколи Івановича Пирогова. Народився він у Москві, 13 листопада 1810 року, в родині військового фінансиста. Він був 13-ю (!), передостанньою дитиною в сімʼї, — каже Сивак.

З малечку він вивчав іноземні мови. Вільно володів французькою, німецькою, російською (була його рідна). Проживши 20 років життя в Україні Пирогов добре знав і українську мову.

— Свою наукову діяльність Микола Іванович розпочав у Дерпті, Естонія. Для слухачів він читав нову, на той час, науку — хірургічна анатомія, — каже Олеся Сивак. — На ті часи будь-які маніпуляції з мертвими тілами були недозволені. Однак Микола Пирогов цю заборону обійшов і слухачі запевняли, що молодий професор (це звання він отримав у 26 років - авт.) навчив їх тому, чому не знали ані вони, ані їхні вчителі.

Саме в естонському Дерпті Пирогов проводив свої перші операції, які стосувалися пластичної хірургії. 

— Він настільки удосконалив свої хірургічні навички, що за 5-7 хвилин міг видалити пухлину, ампутувати стегно. Чи скажімо за 3 хвилини Пирогов зумів вправно видалити молочну залозу у жінки, — говорить старша наукова співробітниця музею.

Видатні винаходи

Микола Пирогов відомий ще тим, що вперше у світі прооперував людину під знеболювальним. Тоді він використав ефір як знеболюючий засіб.

— Перш ніж успішно прооперувати Пирогов проведе сотні експериментів на тваринах, на пацієнтах та на власному тілі. Він доведе безпечність ефіру для людини. Сконструює спеціальні маски, — каже Олеся Сивак. — Пирогов стане тою людиною, яка вперше використає знеболювальне для операції на війні. Це сталося на Кавказі у 1847 році.

Саме там Пирогов почне рятувати від ампутацій кінцівки людям. Від початку він використовував крохмально-марлеві нерухомі повʼязки. Її він удосконалював, а зрештою повністю змінив матеріал.

— Він якось відвідав свого товариша скульптора Степанова. Слідкував, який той виготовляв скульптуру з гіпсу. Це і був той матеріал для повʼязок, який так довго шукав Микола Пирогов, — говорить Сивак.

Хірург пройшов Кримську війну. Він врятував сотні життів. І, до речі, саме він врятує легендарного розвідника матроса Петра Кішку.

— Після Кримської війни Микола Пирогов залишить службу, посилаючись на погіршення стану здоровʼя. Він був емоційно вигорівший та виснажений, — говорить старша наукова співробітниця музею.

Про вплив на освіту

Наступний етап життя Пирогова був в Одесі. У 1856 році сюди приїжджає досвічений хірург, якого призначають попечителем.

— Саме тут, в цьому чудесному місті, Микола Пирогов пропрацює два плідних роки. Завдяки вченому в Одесі зʼявиться багато речей. Інспектуючи школи він позбавить дітей тілесних покарань та всі діти зможуть здобувати загальну середню освіту. У місті зʼявився перший виш — сьогодні це Національний університет імені Мечнікова.

І завдяки Пирогову одесити почали пити якісну воду, бо саме Микола Іванович почав будувати водогони, — каже Олеся Сивак.

Влада, зокрема, генерал-губернатор Строганов вбачав загрозливий вплив попечителя Пирогова. Він писав листи до російського царя про те, що Микола Іванович дає людям Одеси дуже багато прав та свобод. Назрівав великий конфлікт, внаслідок якого Пирогова переводять до Києва.

— Завдяки роботі Пирогова в Україні відкривають сотні недільних шкіл, де навчаються неписемні. У владі були впевнені, що це зрощують розсадники вільнодумства. Микола Пирогов це заперечував і пояснював, що так лише поширюється писемність серед простого люду, — говорить Сивак.

«Рана Гарібальді прогриміла на всю Європу»

Влада побоювалась студентів, як рушійної революційної сили. І Пирогова змушували як попечителя шпигувати за учнями та робити доноси. Микола Іванович відмовився виконувати такі розпорядження, за що потрапив у немилість. Це призвело до його звільнення у березні 1861 року.

— За два роки до звільнення, на аукціоні, він придбав цю мальовничу садибу «Вишня». Вона належала доктору медицини Аполлінарію Греколевському. Її ціна складала 96 тисяч сріблом. Третину коштів, а зокрема 25 тисяч, Пирогов бере в борг у вінницького банкіра Беренштейна. Ці кошти він повертатиме наступні 12 років, — каже Олеся Сивак.

У Вишні Пирогов затримався не довго. Через рік він отримав запрошення викладати у Німеччині, де по 1866 рік Микола Іванович очолював Інститут професорської підготовки. Він був гарним наставником для молодих науковців — не лише медиків, а й хіміків, філологів, філософів та істориків.

— Якраз на їх прохання він поїхав до Італії, де консультував революціонера Гарібальді. Як потім він напише: «Рана Гарібальді наробила галасу по всій Європі». Кращі лікарі наполягали на ампутації кінцівки. А Пирогов, маючи колосальний досвід, здобутий на війнах, підказав як зберегти ногу. Завдяки цим рекомендаціям Гарібальді видужав і дякував у листі Миколі Івановичу, — говорить Олеся Сивак.

Про останні роки життя

Наступні етапи життя Пирогова відбувалися у садибі «Вишня», що нині в Пироговому. Зокрема, в кабінеті він пише свої наукові роботи, такі як тритомник військово-польової хірургії, щоденник лікаря. З нагоди 150-ї річниці народження Миколи Пирогова кімнату кабінету відреставрували у 1960-му.

На жаль, автентичних речей залишилося вкрай мало — на столі під склом зберігаються кишеньковий годинник та ніж для розрізання листів.

— У революційні роки значна частина особистих Пироговських речей були просто розкрадені. Багато особистих речей сімʼя Пирогова передали до музею, який відкрили у Санкт-Петербурзі, після смерті Миколи Івановича, — каже старша наукова співробітниця музею.

Серце Пирогова перестало битися 23 листопада (5 грудня за новим стилем) 1881 року. Місцем спочинку Миколи Пирогова стала церква-некрополь біля садиби Вишня.

— Його набальзамоване тіло спочиває в крипті церкви уже 144 роки, — каже Олеся Сивак. — За життя він бажав, щоб його поховали у саду, на території садиби Вишня. Сімʼя купила земельну ділянку, на якій пізніше побудують церкву і це місце стане родинним склепом. Поряд з Пироговим поховали його сина. На території також поховали рідну сестру дружини. Також знайшов свій спокій протоієрей Левандовський, перший настоятель Миколаївської церкви. І сама дружина Пирогова — Олександра Антонівна — як пережила чоловіка ще на 21 рік. 

За заповітом її поховали при вході до церкви. А чому не поряд з чоловіком, в крипті церкві-некрополя? 

— Річ у тім, що тіло Пирогова знаходиться під вівтарною частиною. А у вівтар, по канонах православʼя, жінці заходити не можна. Знаючи про це Олександра Антонівна свідомо обрала місце перед церквою, — відповіла Сивак.

Там, де омолоджують тіло Пирогова

Також Михайло Курдюков побував у лабораторії, де відбувається ребальзамація тіла Пирогова. Наступна така процедура, одинадцята, відбудеться у 2026 році.

Лабораторія складається з двох кімнат. У першій знаходяться ємності з різними рідинами, які зупиняють розкладання тіла. А також металевий саркофаг, в якому тіло Пирогова приносять з церкви-некрополя.

У головному приміщенні лабораторії знаходяться три столи. На перший ставлять труну з тілом. На середній стіл перекладають тіло Пирогова. Тут під яскравим та рівномірним світлом операційної лампи вченого роздягають, оглядають, замінюють старі бальзамувальні розчини. Проводять додаткову обробку тканин та шкіри. Виконують герметизацію та оновлення зовнішнього вигляду.

На наступному етапі тіло занурюють в купель-ванну з консервувальним розчином. Під контролем фахівців тіло може зберігатися до кількох місяців.

Після купелі тіло повертають на другий стіл. Поправляють, гримують, розчісують, одягають. До слова, однострій Миколи Івановича незмінний від коли його провели в останню путь ще наприкінці 19 століття.

Якщо рахувати роки Пирогова від дня народження, то нині йому 215 років! Нині експеримент зі збереження тіла людини триває 144 роки. Як довго він ще триватиме — ніхто сказати не може.

 

Читайте також:

«За роботу відзвітували, а винних не знайшли»: в облраді з’ясовували причини смерті хлопчика в Серебрії

Катастрофи, трагедії та випробування Вінниці: про 15 сумних подій, які пережили вінничани за останні 100 років

«Це диво, що він живий»: подробиці жорстокого нападу на 16-річного хлопця біля Sky Park

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.