Гроші на поховання сина мама передала пораненим. Сім років тому загинув лейтенант Ковальчук

Гроші на поховання сина мама передала пораненим. Сім років тому загинув лейтенант Ковальчук
Віктор Ковальчук (праворуч) в Академії навчався на факультеті аеромобільних військ та розвідки
  • День 31 серпня 2014-го став трагічним для Віктора Ковальчука — він загинув у бою на Луганщині.
  • Молодий лейтенант не дожив три місяці до свого 22-річчя.
  • Ковальчук перший з Козятина, хто не повернувся живим з війни з російськими окупантами.

На стіні Козятинської школи №4 є меморіальна дошка у пам'ять про випускника. Її встановили у травні 2015-го. Кошти на виготовлення зібрали учні: організували ярмарок, а за виручені гроші розрахувалися за роботу майстрам. До речі, право відкрити її доручили однокласникам Ковальчука, щоправда, вони з паралельного класу. У той день подвір’я школи було переповнено людьми. Зібралися не тільки вчителі й учні, прийшло багато жителів міста, військові, представники міської влади.

Коли автор цих рядків був у школі №4, у вестибюлі звернув увагу на риштування для виготовлення маскувальної сітки. На перерві та після уроків учні і вчителі ставали до роботи.

Відео дня

Про колишнього учня у школі залишилися тільки гарні спогади.

Віктор прийшов до цієї школи у п’ятий клас. Його батько військовий. Довелося поїздити по різних містах. Хлопець народився у далекому Самарканді. 

Вчителі згадували таку рису Віктора, як товариськість. Мабуть, сформувалася вона під час багатьох знайомств: переїзд на кожне нове місце змушував дитину  налагоджувати контакти з новими друзями.

Розповідали, що і дідусь у нього служив у війську. Не дивно, що хлопець також обрав військову професію. Закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Було це у 2014 році.

Наскільки правильним було одразу відправляти «новоспеченого» лейтенанта у район бойових дій, не нам судити. В АТО Ковальчуку доручили командувати взводом 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Починаючи з 1 серпня 2014-го, вони захищали Луганський аеропорт.

31 серпня стало фатальним для командира. Він загинув у бою під Георгіївкою.

Як мало прослужив! Офіцерські погони, голубий берет.. Все це було в нього неповних три місяці. Останній день літа 2014 у великому горі перебували батьки молодого офіцера.

Прощалися з ним на подвір’ї будинку, де проживала сім’я. Далі труну з тілом несли на руках до кладовища у селі Козятин. Там могила захисника країни.

Батьки отримали 10 тисяч гривень допомоги обласної влади на поховання. Мати полеглого в бою сина передала їх у військовий шпиталь для лікування поранених.

Віктора Ковальчука нагородили орденом Богдана Хмельницького, знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Козятинці також віддали йому данину шани. Він удостоєний звання «Почесний громадянин міста Козятин». Також нагороджений знаком «За заслуги перед Козятинщиною». На жаль, посмертно.

Сьогодні, у день сьомої річниці загибелі молодого лейтенанта Віктора Ковальчука біля меморіальної дошки поклали квіти. Завтра, у перший день нового навчального року, їх буде ще більше.

Світла пам'ять відважним захисникам рідної землі!

 

Читайте також:

«Робили все, щоб не дати Мар’яні золото». Подробиці перемоги вінничанки на Параолімпіаді в Токіо

«Тут викладав Леонтович»: продовження історії про минуле Тульчина від краєзнавчого музею

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (5)
  • Надежда Соловей

    Вічна пам'ять!
  • Наталія Козюк Кучеренко

    Боляче...
  • Oksi Go

    Достойні батьки - достойний син!Вічна пам‘ять і слава герою!Герої не вмирають,а продовжують жити в наших серцях.
  • Oleg Kachan

    Вічна пам‘ять! Слава Герою ! Низький уклін батькам Героя !

keyboard_arrow_up