«Гратиму, доки не закінчиться війна». Юна вінницька бандуристка збирає гроші для ЗСУ

• Вінничанці Софії Дідоренко 11 років, вона грає на бандурі і співає.
• Дівчинка вирішила допомогти батькам-волонтерам. Мелодії просто неба бандуристка виконує в одному з мікрорайонів Вінниці і збирає кошти для ЗСУ.

Софія Дідоренко учениця 6-го класу 27-го ліцею. Дівчинці 11 років, а вона уже робить справжні дорослі вчинки. Юна вінницька бандуристка грає і співає просто неба, збираючи гроші на підтримку бійців ЗСУ.

Юна вінничанка розповідає, що у неї є два брати, вони грають на фортепіано і акордеоні. П'ять років тому батьки вирішили, що і донька має здобути музичну освіту, і обрали для неї український народний інструмент — бандуру.

Софія говорить: батьки і всі її рідні волонтерять, і просто сидіти склавши руки вона не може. Тож взяла в руки свою зброю — бандуру. 

— У мене батьки волонтерять, рідні у селі збирають аптечки, я теж вирішила допомогти рідним і взялася грати і співати, щоб збирати кошти і допомогати нашим захисникам,— каже маленька вінничанка.

Мелодії просто неба виконує школярка в Тяжилові. Мешканці мікрорайону милуються маленькою дівчинкою, яка грає на не дитячому інструменті і кидають гроші у банку з написом «Для ЗСУ. 

— В моєму репертуарі переважають патріотичні композиції, мої улюблені це — «Гімн України», «Козацька степова», «Ой, у лузі червона калина», — говорить Софія.— У день козацтва, 14 жовтня, планую грати по всьому мікрорайоні.

Теплий одяг для захисників — це те, чого, впевнена бандуристка, нині найбільше потребують наші військові. Всі отримані Софією кошти йдуть за призначенням. 

— За півтори тижня концертів я зібрала більше 3-х тисяч гривень,— розповідає бандуристка.—  За ці гроші батьки купили чотири комплекти термобілизни і відправили нашим захисникам, від яких прийшло замовлення. Виступи продовжую, ще багато чим потрібно допомогти бійцям.

Софія грає на бандурі щодня ввечері, після уроків, музичної школи і додаткових занять. Від постійної гри на руках мозолі, але навіть це не стає на заваді.

— В мене часто болять пальці, але це не зупиняє — у мене є стимул, — каже дівчинка. — Буду збирати гроші, доки зможу так грати. Доки не закінчиться війна. 

Читайте також:
«Щасливий, що вдома». Мама наймолодшого азовця розказала про зустріч з сином після полону

«Хворий і виснажений». Мати захисника «Азовсталі» Андрія Рибачка про звільнення сина

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.