Герої тилу. Прапори, які шиє вінничанка, відправлять до звільненої Київщини

Валерій ЧУДНОВСЬКИЙ , Наталія КОРПАН

Людмила Мороз разом з донькою Наталею, на фоні одного з прапорів, які відшила дизайнерка

Понад сотню українських стягів самостійно відшила дизайнерка Людмила Мороз. Віддає їх безкоштовно, щоб прапори майоріли як в гарячих точках, так і в тилу нашої держави.
Нову партію прапорів від неї відправлять до Київської області, яку нещодавно звільнили від рашистів.
«Хочемо написати на одному зі стягів побажання нашим військовим, бо завдяки їм я вірю в найскорішу перемогу», — каже Людмила.

До повномасштабної російсько-української війни Людмила Мороз була дизайнеркою одягу. Працювала над власним брендом «Муза».

— Війна багатьом поламала плани. І коли стався повномасштабний наступ, то навіть не було довго часу думати, що робити. Зі старшою донькою почали плести маскувальні сітки, щоб допомогти ЗСУ. Але згодом зрозуміла, що, якщо я буду займатись своєю справою, то це принесе більше користі, — каже вінничанка.

Удома в жінки облаштована невелика майстерня. На комп'ютерному столі стоїть швейна машинка. А в кутку кімнати — рулони жовтої та синьої тканини: вінничанка шиє українські прапори.

Відео дня

— Чому не плитоноски чи розгрузки? «Подільська громада» шукала людину, яка вміє шити, я відгукнулась. Дали мені тканину і сказали, що наразі є потреба в прапорах, — каже Людмила. — А щоб шити бронежилети, треба мати якийсь зразок, бо це технологічно складний процес. Вивчити держстандарти, дотримуватись певних норм. Та й це потрібно мати швейний цех, а не одну машинку.

Людмила Мороз відшила вже понад сотню українських стягів. Надсилають їх і на фронт, і в міста, що у тилу. Каже, що вони добре витримають сильний вітер та несприятливу погоду, бо виготовлені з водонепроникної тканини.

— Зараз звільнили Київщину, і нова партія українських стягів від мене піде саме туди. Як сказала мені одна волонтерка: «Ваші прапори майорітимуть у звільнених містах». Мені приємно це усвідомлювати, що я таким чином роблю свій внесок до нашої спільної перемоги, — каже жінка.

При нас дизайнерка відшила черговий український прапор. Взяла жовту та синю тканини, яка завчасно була розкроєна. По жовтій частині прапору пройшлася жовтими нитками, а по синій — синіми.

— Мій внутрішній перфекціоніст не дозволяє зшивати полотно прапору однією ниткою, — каже Людмила Мороз. — Хоча я, справді, не знаю, чи є стандарти пошиття українського прапора.

У своїй роботі вона використовує французький подвійний шов, який дає акуратний результат — на полотні залишається непомітним місце стику між двома частинами. Працює швидко, навіть попри питання журналіста, через які призупиняє роботу, щоб відповісти.

— От мене ще часто питають, скільки я можу відшити прапорів за день? Буває, що жодного. Бо в один день я розкроюю жовту частину, десь на 20 прапорів. Наступного дня я розкроюю 20 синіх частин та зшиваю їх того ж дня.

Питаємо в дизайнерки, чи висять по Вінниці виготовлені нею прапори?

— Я не знаю. Мені складно здалеку розпізнати свою роботу, зблизька — впізнаю по строчці. Ставити свій автограф на прапор? Зараз не до власних амбіцій. Мета стоїть якомога швидше та більше, — відповіла Людмила Мороз.

Втім, один з прапорів вінничанка все ж хоче розписати разом з донькою Наталею.

— Напишемо побажання нашим захисникам. Бо завдяки їм я вірю у якомога швидшу перемогу, — сказала дизайнерка.

Раніше, нагадаємо, розповідали історію Андрія Кравчука, який безоплатно ремонтує машини для ЗСУ.