Травмовані та сумують за господарями. Репортаж з притулку для тварин, де тепер живуть собаки-переселенці

• Собаки з Маріуполя, Харківщини та Миколаєва тепер живуть у Вінницькому муніципальному притулку разом з місцевими псами. 
• Розповідаємо про роботу притулку під час воєнного стану, показуємо чотирилапих мешканців та пояснюємо, як ви можете стати їхніми люблячими господарями.

Люди з різних куточків нашої країни, залишаючи рідні місця, намагаються не кидати своїх котів, собак та інших домашніх улюбленців.

Навіть вчора, 4 квітня, у Бучі, куди приїхав Президент України Володимир Зеленський, у інтерв'ю журналістам він розповів, що люди, які там отримали гуманітарну допомогу, запитали: «Чи зможемо ми допомогти з їжею для бездомних тварин?»

«Це характеристика нашого народу, який до тварин відноситься як до людей», — додав Президент.

А тих тварин, які господарі були вимушені залишити — рятують зоозахисники, волонтери та власники притулків. У Вінницькому муніципальному притулку теж вимушене поповнення. 

Відтепер там живе понад 40 собак з кількох «гарячих» точок країни. Ми приїхали у притулок, і познайомилися з чотирилапими, які постраждали від цієї війни. 

Собака з Маріуполя

На вході у притулок нас зустріла адміністраторка Оксана. Жінка працює у закладі три роки. Каже, любов до тварин — головна мотивація тут працювати. 

— До однієї собаки я тут так прикипіла, що забрала її собі додому, — розповідає жінка. — Мені краще працювати з тваринами, ніж з людьми. 

Під час нашої розмови часто доводиться підвищувати голос, адже собаки, побачивши людей, здіймають ґвалт. Підходимо ближче до вольєрів. Їх тут понад сотня, і більшість — мають мешканців. Оксана каже, що притулок переповнений тваринами. 

— То у вас є 45 собак з Маріуполя?, — питаємо у працівниці закладу, адже саме таку інформацію напередодні опублікували на сайті міської ради. 

— Ні, собака з Маріуполя у нас лише одна — німецька вівчарка, — відповідає Оксана. — Але загалом із зон активних бойових дій до нас привезли понад 40 собак, більшість з них із Миколаєва та Харківщини, — продовжує співрозмовниця. 

Як тільки ми ближче підходимо до вольєрів, то поведінка собак змінюється. Більшість з них починають розхитувати хвостиками, та просувати свої мокрі носи крізь ґрати. Однак вівчар з Маріуполя лише заводить сумний гавкіт та здіймає до нас такі ж очі. 

— Він дуже сумує за господарями. Вони виїхали з Маріуполя десь три тижні тому, поїхали кудись далі, а собаку з собою взяти не змогли і залишили у нас, — розповідає Оксана. — Швидше за все господарі вже не повернуться, зараз намагаємося його реабілітувати, відгодувати. Звати його Рой. 

Десятки травмованих тварин з Миколаєва

Адміністраторка веде нас далі — до вольєрів з тваринами з Миколаєва. 

— Їх привезла власниця тамтешнього мініпритулку чи щось на кшталт того. Їй вдалося вивезти їх з Миколаєва ще десь два тижні тому, і після закінчення війни та жінка збирається забрати собак назад, — каже Оксана. — Всі ці тварини мають травми. Є пес без однієї лапки, є без одного ока. 

За словами фахівчині, для собак жити у незнайомому притулку, без звичних людей поруч — ще той стрес. Вони потребують психологічної реабілітації. Тут з ними цим і займаються. Гуляють, гладять, годують.

— Корму у нас вистачає. Годуємо собак кілька разів на день, — каже Оксана. 

Налякані собаки з Харківщини

Нагладившись собак, йдемо далі. Наступний десяток вольєрів заповнений чотирилапими з Харківщини. На них вже чекає майбутнє у Румунії. 

— Люди, які виїжджали, випускали собак і жінка, яка привезла їх нам, забирала тварин до себе. Вони вже понад десять днів тут, більшість домашні. Сюди п’ять днів їхали, моральний стан залишає бажати кращого,  — пояснює адміністраторка. — Їх мають забрати до румунського притулку. Цим питанням зараз займаються волонтери.

Чекають на нових господарів

Але, окрім «переселенців-собак» на люблячих господарів очікують й вінницькі тварини. Деякі з них — відловлені на вулицях міста, деякі — принесені містянами, деякі — залишені на перетримку. 

— Ось, наприклад, ця маленька-домашня собачка у нас з'явилася нещодавно. Її принесла вінничанка, бо не справляється з нею. Її діти, що були власниками тварини, поїхали в Польщу, а пса з собою не взяли, — розповідає історію Оксана. 

Більшість собак тут не породисті, але від того не менш хороші й вірні друзі. Є тут й чистокровні тварини, яких залишили на перетримку. Один з таких — бійцівська собака військового вінничанина, який зараз на війні. 

— Власник привіз його із зон бойових дій ще у 2014-му. А тепер чоловік знову відправився на війну, а собака вірно чекає господаря живим та здоровим. Звісно, пес дуже сумує, схуд, — розповідає Оксана. — У кожної тварини своя історія: їх роками тримали в теплі та затишку, обіймали та цілували, але обставити так склалися, що вони розсталися з господарями. Прикро, звісно, що так стається.  

Як ви можете зв'язатися з муніципальним притулком?

Ось ТУТ їхній сайт. А за цими контактами ви можете дізнатися деталі, коли вам можна прийти й обрати собі вірного друга: (067) 383-83-77; (067) 383-40-09.

— Люди, які хочуть взяти собаку з притулку мають розуміти, що деякі з них по п’ять-сім років прожили на вулиці. Таку тварину дуже важко привчити до квартирних умов, але їм буде добре у приватному секторі. Тут є як спокійні, так і сторожові, а є дуже добрі. Тварини за кілька тижнів адаптації звикнуть і будуть вас сильно любити, — говорить Оксана. — Якщо ви хочете зробити хорошу справу у житті, то візьміть собаку з притулку. Повірте, немає значення, чи вона з Маріуполя, чи з Вінниці, породиста вона або ні. Ви можете прийти, подивитися на тварину і зрозумієте, чи підходите ви одне одному. 

Читайте також:

Де збирають або пропонують допомогу? Перевірені оголошення про воєнні потреби Вінниці

Уряд змінив правила перетину кордону для певних категорій українців. Кого стосуються нововведення?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.