Він міг стати відомим лікарем. А, може, шахматистом, поетом чи філософом. Або ж державним діячем чи банкіром. Він міг стати будь-ким і заробити купу грошей. Натомість він лікував селян від різних хвороб, воював у партизанських загонах, і не любив митися. І став найвідомішим революціонером-романтиком усіх часів.
Вінницький пам’ятник Че - перший в Європі та кращий, ніж у Австрії
П’ять років тому у Вінниці був відкритий перший в Європі пам’ятник Великому Команданте. Щоправда, австрійці, зробивши те саме на чотири місяці пізніше і на 28 тисяч євро дорожче, чомусь претендують на першість. Але не будемо упередженими: можливо, вони просто не здогадуються про існування пам’ятника у Вінниці.
{photo_gallery id=378|}
Про що співають школярі в Аргентині
Ернесто Че Гевара насправді був аргентинцем. А не кубинцем, як вважає багато тих, хто захоплюється не історією, а брендом. Але про це добре знають навіть найменші аргентинці. В школах перед початком уроків вони співають пісню “Ми хочемо бути як Че”. На примір того, як наші школярі щоранку виводять про Україну, що "ще не вмерла".
Після страти Че аргентинці почали називати його “Святий Ернесто”. І хоча церква не дуже радіє несанкціонованому возведенню в ранг святих будь-кого, не тільки Команданте, проте вдіяти з цим нічого не може. Такі вони впертюхи, ці аргентинці...
Цей малюк багато чого вмів
Ернесто був усебічно обдарованою дитиною. Можливо, це все через гени. Адже батько Команданте був архітектором, а по материнській лінії він міг похвалитись прямими зв’язками з останнім віце-королем Перу. Розуміючи на підсвідомому рівні усю важливість аристократичної спадщини, малюк Че вивчився читати вже в чотири роки. Підлітком він, як істинний інтелігент, насолоджувався французькою літературою в оригіналі, вивчав філософію Сартра. Навіть писав вірші, які опублікували вже після його смерті.
Хлопець з палким поглядом дивував усіх. Він виявився надзвичайно здібним до точних наук. Захоплювався шахами, футболом, планеризмом, грав у регбі та гольф, їздив на велосипеді. Щоправда, деякі види активного спорту виявилися не для нього - з двох років Ернесто страждав від щоденних приступів астми. З цією хворобою він боровся протягом всього життя.
Лікував бідняків і підробляв посудомийником
Талантів у Че було багато. І він міг стати будь-ким. Але бажання допомагати людям стало ідеєю “фікс”. Тому, отримавши диплом лікаря, вирушив у подорож до Південної Америки. Він хотів лікувати бідняків від прокази. Хотів побувати у найвіддаленіших і найменш розвинених куточках світу, де люди мають серйозні захворювання. Був переконаний, що багатими та успішними стають не хороші спеціалісти, а ті лікарі, які вигадують непотрібні ліки для неіснуючих хворих. Тому не шукав практики в “цивілізованих” місцях. Рвався туди, де все було зовсім погано...
Під час подорожей багато підробляв: мив посуд, лагодив радіоприймачі, торгував фотографіями та писав статті в газети, щось розвантажував-завантажував, був матросом, лікував селян та тварин. Не гребував будь-якою роботою.
А от тепер про Кубу
У 27 років Че познайомився з Фіделем Кастро. І приєднався до його революційного загону. А як же інакше - Ернесто захоплювався Кубою ще з 11-ти років. Згодом отримав звання Команданте, найпочесніше у той час серед повстанців. Навіть Фідель визнавав, що Че Гевара - більший революціонер, ніж він сам. Команданте привів Фіделя до перемоги, коли 1 січня 1959 року диктаторський режим президента Батисти був скинутий.
З тих пір революційна діяльність Че тільки йшла вгору. Вже тоді він став символом свободи та надії для народів Латинської Америки. І ще тоді, а не після його страти, було написано всім відому пісню “Команданте назавжди” (Hasta Siempre Comandante Che Guevara).
Відмовився від посад і поїхав робити світову революцію
Зайве говорити, що одразу ж після революції Ернесто отримав кубинське громадянство. Фідель намагався навіть зробити з революціонера-романтика державного діяча: Че займався аграрною реформою, був начальником гарнізону, директором Управління промислового розвитку країни та навіть керував Національним банком. Але кар’єрні перспективи та гроші були далеко не тим, чого прагнула душа великого Команданте. Тому, відмовившись від усіх цих посад і геть від звання команданте, поїхав робити світову революцію.
Останнє, що сказав Че
Так Че Гевара потрапив до Болівії - останньої з країн, де він очолював партизанський рух. Полонених та поранених болівійських солдат Команданте лікував, а потім… відпускав на волю. Та зрада одного з селян коштувала йому власної свободи. В полоні його пригостили лише таблеткою аспірину.
Болівійські солдати змагалися за “честь” розстріляти самого Че. Найкоротшу соломинку витягнув сержант Маріо Теран. Великого Команданте вбивали повільно - аби імітувати його смерть під час битви. Щоб ніхто не подумав, нібито його стратили без суду та слідства. А потім відрізали руки і показали всьому світу. Кажуть, що останніми словами Че болівійським солдатам були “Заспокойтесь і прицільтесь. Ви вбиваєте лише людину”. Ніхто не знав, де було поховано Че.
Рештки тіла революціонера були знайдені аж в 1997 році. І привезені до Санта-Клари на перезахоронення. Згодом там був споруджений меморіал та музей Че Гевари. Посмертні фотографії Че здивували весь світ: ніхто з нині відомих героїв не був настільки схожий на розп’ятого Ісуса Христа, як Великий Команданте.
Прізвиська Че Гевари
Справжнє ім’я пристрасного революціонера - Ернесто Рафаель Гевара Лінч де ла Серна. У Команданте було немало прізвиськ.
Тете - так його називали ще в дитинстві. І хоча це прізвисько всього-навсього скорочене від Ернесто, в перекладі з іспанської воно означає ще й “порося”.
Боров - Ернесто боявся холодної води, тому що вона викликала в нього приступи астми. Тому Команданте не занадто заморочувався особистою гігієною, міг подовгу ходити в одному й тому ж одязі.
Че - від іспанського “che” ( скорочено від “escuChe”), щось на кшалт нашого “послухай-но”. Гевара зловживав цим звертанням у розмовній мові, тому й отримав таке прізвисько.
Доктор Че - зрозуміло, чому саме “доктор” - диплом зобов’язував.
Команданте - таке найвище на той час серед повстанців звання подарував Че Геварі Фідель Кастро. І хоча пізніше Че намагався від нього відректись, в пам’яті усього світу він залишився вічним Команданте.
Вірив, що має сім життів
Життя такої неординарної особистості як Че Гевара супроводжувалося подіями та звичками, які сьогодні називають “цікавими фактами”. Наприклад, Команданте мав два поранення. Після другого у листі до батьків він написав “витратив два, залишилось п’ять”. Мав на увазі, що у нього, як у кішки, було сім життів.
Саме на Кубі почав курити сигари. Це допомагало відганяти комах.
Міг випити рому, але не зловживав.
Ніколи не лаявся і не кричав. Але міг сказати так, що ставало нудно.
Іноді, жартуючи, підписував свої листи “Сталін II”.
Коли Кастро після перемоги Кубинської революції запитав у присутніх, чи є серед них економісти, Че почулося, що запитують про комуністів і підняв руку. Так він почав керувати Національним банком.
Через астму був поганим оратором.
Полився холодною водою, щоб викликати приступ астми і “відкосити” від армії.
Попри всі грошові реформи, зображення Че завжди залишається на кубинській купюрі в три песо.
Двічі був одружений, мав п’ятьох дітей. В посмертному листі просив передати другій дружині, щоб вона продовжувала жити далі і вдруге вийшла заміж.
Вінничанин прикрасив Че Геварою ворота свого будинку
Вінничанин Олександр Пшеничний каже, що такі особистості, як Че, не дуже “зручні” для багатьох людей. Адже вони змушують замислитись, кому має належати те, що споконвіків належало людині. Як то, земля, вода, нафта та інші блага. А ще свобода. Тому таких, здавалося б, безсумнівних героїв, часто таврують. Тролять. Перетворюють їхнє ім’я на бренд, який приносить купу грошей.
На воротах свого будинку Олександр за власні кошти зробив графіті з Че Геварою та Каддафі.
- Раніше ми потерпали від того, що ворота нашого будинку псували випадкові перехожі. Молодь розважалася, - розповідає Олександр. - Я вже давно хотів щось із цим вдіяти. І вирішив прикрасити ворота героєм. Справжнім, відомим, таким, що боровся за людей, а не за гроші.
{photo_gallery id=379|}
Після того, як два роки тому світ сколихнула звістка про вбивство Каддафі, претендетів для зображення на воротах стало двоє. За задумом пана Олекандра, до великого Команданте долучився Каддафі. Каже, таке “сусідство” для Че не випадкове. Обидва були революціонерами та боролися за владу народу. Обох, каже чоловік, “вбили як собак”, а жахливі сцени страти виставили напоказ в усьому світі. Одні й досі шаленіють через це від захвату, а інші шаленіють від такої “демократії”. Бандити вони чи герої, забороняти їх чи пропагандувати, захоплюватись чи засуджувати - над цим ламатиме голову ще не одне покоління.
{photo_gallery id=377|}
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 27 від 2 липня 2025
Читати номер