Друга річниця обстрілу Будинку офіцерів: люди, що дивом вижили, згадують цей жах
- 14 липня 2022 року для тилової Вінниці почалася справжня війна. Майже у самий центр прилетіли три російські ракети «Калібр».
- Поставлених цілей військові РФ досягнули одразу: внаслідок теракту загинуло 29 цивільних та зруйновано найбільший концертний майданчик міста.
- На каналі «Вони говорять» опублікували інтерв'ю з людьми, які змогли вижити у цьому пеклі.
Ютуб-канал «Вони говорять» — авторський проєкт журналіста Михайла Курдюкова. У відео, яке триває близько пів години, ведучий поговорив з жертвами та свідками російського обстрілу Вінниці 14 липня 2022 року.
29 людей загинули, серед них троє дітей. 202 людини отримали поранення різного ступеня. Серед них — мати з сином, Роман і Галина Олексів.
На момент обстрілу вони були в лікарні «Нейромед». Мама загинула, за життя хлопчика боролися понад 100 днів у реанімації. Він отримав опіки всього тіла й досі змушений носити маску на обличчі.
— Коли стався перший вибух, то мама мені крикнула «лягай!». Я ще стояв і не розумів, що відбувається. Тоді стався другий вибух. Мене відкинуло до стіни, а маму чимось завалило, — згадує Роман Олексів. — Я ледве дійшов до виходу, хотів падати, бо не міг тримати рівновагу. У мене було таке враження, що в мене не стало лівої руки та правої ноги. Тоді мене підхопив дядько доніс до білої фури й крикнув, щоб мене терміново відвозили до лікарні.
Алла Черняхівська втратила під час теракту свою доньку — 18-річну студентку Донецького національного університету імені Стутса Олександру Борівську. За розповіддю жінки, її донька 14 липня мала складати останній іспит на водійські права. Стояла біля «Ювілейного» та чекала на інструктора.
— Одразу після вибуху я, мій чоловік почали дзвонити до Саші. А вона не бере трубку. Це було неможливо, бо Саша постійно тримала в руках телефон: вона з ним і днювала, і ночувала. Тоді до мене вперше прийшла думка, що донька могла загинути через ракетний обстріл, — говорить жінка, ледь стримуючи сльози.
Свою доньку біля «Ювілейного» втратила Ірина Дмитрієва. Разом з чотирирічною Лізою, малою дівчинкою, яка штовхала свій візочок, жінка проходила по площі Перемоги.
Ірина і сама ледь не попрощалася з життям: її врятували в лікарні. Після обстрілу отримала тимчасову амнезію, але невдовзі все згадала.
— Почула гул літака, то разом з Лізою підняли погляд в небо, — згадує Ірина Дмитрієва. — Побачила прямо над головою ракету, яка падає на Будинок офіцерів. І тоді я подумала, що все: повернулася до Лізи спиною, щоб заховати її від уламків. А потім був густий, чорний дім. Після вибуху побігла на парковку, щоб попросити про допомогу. Далі з якимось хлопцем повернулася до Лізи, що на той момент була пристебнута до візочка. Попросила хлопця дістати дитину. А він на неї подивився, та потім відсахнувся. Сказав, що вже «дитині нічим не зможе допомогти».
Крім того, Михайло Курдюков поспілкувався з жінкою, яка була поблизу церкви на площі Перемоги, обгоріла, але вижила. Ще з лікаркою та рятувальником, що надавали допомогу постраждалим. А також з колишнім головою Вінницької ОВА Сергієм Борзовим та екс-речником Повітряних Сил ЗСУ Юрієм Ігнатом.
І наостанок автор відео побував всередині Будинку офіцерів. Разом з завгоспом установи пройшлися усіма поверхами та побачили наслідки російської агресії у Вінниці. Або того, як «руський мір спасав Вінницю». Повністю дивіться у відео на Ютубі.
Читайте також:
«Було важке затишшя, а потім почали везти постраждалих». Вінницькі лікарі згадують авіаудар 14 липня
«Як тільки я вийшла, зрозуміла, що мені просто пощастило». Про незламність вінничанки Ольги Дятлюк
Обстріл Вінниці 14 липня — імена, прізвища, історії загиблих
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
