Дім на кістках? У Вінниці поблизу новобудов шукатимуть могили військових

Будмайданчик на Стрілецькій, 23 / Фото зі сторінки Юрія Ігната у fb.com

На місці колишнього військового шпиталю, що по Стрілецькій триває будівництво житла, де частина квартир віддадуть військовим. Однак, історики та активісти запевняють, що інженерні комунікації до цих домівок можуть прокласти через закинутий цвинтар, де, ймовірно, захоронені вояки Галицької Армії 1919-1920 років.

Тому, виконком вінницької міськради 21 травня схвалив рішення, яке зобов’язує будівельників провести шурфування грунту, та в разі необхідності, виконати пошуково-ексгумаційні роботи. До дослідження мають залучити фахівців «Центру історії Вінниці» та обласної Держпродспоживслужби. Розказуємо, що цьому рішенню передувало.

Могили 9000 військових

На землі, яку займає колишній військовий шпиталь, між районами 45-го заводу і Можайки, триває будівництво групи житлових будинків. Ділянка, площею понад сім гектарів, належить Міністерству оборони.

Підрозділи МОУ обрали на тендері забудовника — ПП «Особняк-Центр». Він зробить три багатоповерхівки, де 10% квартир відійде військовослужбовцям. Натомість, забудовник зобов’язаний прокласти усі комунікації до будинків за власний рахунок.

Проте, як дізналися громадські активісти, є згадки в архівах, що на цій землі є масові поховання галицьких вояків, які померли від тифу у Вінниці сто років тому.

Ущільнення у грунті знайшли івано-франківські спеціалісти, але аналіз всієї ділянки не проводився. Керівник «Центру історії Вінниці» Олександр Федоришен стверджує, що архівні документи підтверджують, що на ділянці по Стрілецькій, 23, справді має бути цвинтар, де ховали вояків УГА, померлих від тифу.

— Минулого року Центр історії Вінниці мав перемовини із спеціалістами Львівського меморіально-пошукового центру «Доля» щодо дослідження території колишнього цвинтаря, — говорив Федоришен. — Основна складність процесу полягала в тому, що у тифозних поховань є певний термін, після якого можна починати роботи – це близько 100 років. Тобто, 2020 рік — найбільш ранній строк, коли для детального з’ясування меж масових поховань можливо робити повноцінне шурфування на прилеглій території, за потреби — з подальшими пошуково-ексгумаційними роботами.

Автомайданівка Таїса Гайда зазначила, що активісти очікують на реакцію військових та мерії на «будівництво на кістках»:

«За скромними підрахунками істориків на тому військовому цвинтарі можуть бути останки від 8 до 10 тисяч українських вояків, які поклали свої життя за цю країну сто років тому», — писала Гайда у своєму фейсбуку.

Повністю розслідування активістів можна прочитати в цьому матеріалі: «Право на пам’ять: чи будуватимуть житло у Вінниці на могилах українських вояків?». Частина статті присвячена можливій корупційній схемі, за якою військові можуть не отримати свого житла і про те, що жителі з сусідніх будинків звернулися до військової прокуратури, щоб не було будівництва «на кістках».

Під забудовою цвинтаря немає

За три дні після публікації розслідування на сайті інформагентства МОУ АрміяINFORM викладають матеріал: «Інформкампанія, яка може зруйнувати мрії багатьох сімей військовослужбовців».

У ньому написали, що забудовник ПП «Особняк-Центр» має всі законні підстави будуватися на цій ділянці. А після завершення будівництва 25 сімей військовослужбовців отримають квартири в новобудовах. Усі інженерні комунікації цивільний забудовник прокладає за свої кошти.

А про можливе поховання на території будівництва у статті сказано, що «точного місця розташування могильника не можуть напевне вказати навіть місцеві історики» 

— На ділянці, де вже повним ходом йдуть будівельні роботи жодних ознак кладовища чи поховань на даний час не виявлено, — йдеться в матеріалі інформагентства.

Свою реакцію висловив й речник Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. У дописі на фейсбуку «звичайний цинізм чи меркантильні інтереси?» він написав власне бачення ситуації, за якою увесь гвалт довкола будівництва, нібито, здійнявся через протести жителів військового шпиталю — частина будівель комплексу була перероблена під житло, яке отримали військовослужбовці.

«Мешканці усі ці роки насолоджувалися зеленим двором та територією навколо, загальною площею у 7,1 гектара. Аж тут почали з’являтись люди із картами та землемірами, в обхід заїхала важка техніка. Пішло обурення, пікети, листи у всі владні інстанції, — пише Ігнат. — Одні сім’ї із розумінням поставились до реалій, інша частина – категорично не хоче бачити біля себе «мегаполіс» (три багатоповерхівки - авт.). Доволі цинічна позиція людей, які й самі десятиліттями стояли у тій клятій черзі, змінювали гарнізон за гарнізоном»

Також він пише, що за цієї інформаціної кампанії на території забудови раптом «виросли» рідкісні породи дерев, що потребують захисту, враз згадали, що військовий шпиталь – архітектурна пам’ятка. Та начебто це будівництво на кістках 9000 воїнів Української Галицької армії, що полягли від тифу рівно 100 років тому.

«Пошуком історичної правди нині займаються досвідчені історики, зокрема зі Львова та Вінниці. Точно відомо лиш те, що саме на місці тих трьох будинків новобудови, були руїни споруд як мінімум 100-річної давнини, і там аж ніяк не могло бути масових поховань бійців УГА», — запевняє речник Командування Повітряних сил ЗСУ.

Повністю його допис за цим посиланням.

Що в результаті

Під дописом Юрія Ігната розпочалася дискусія, і, врешті-решт, активісти та історики змусили організувати обговорення з командуванням про дослідження ймовірного цвинтаря. Круглий стіл провели 19 травня, в Будинку офіцерів.

Сторони прийшли до згоди про необхідність проведення шурфування (обстеження) ґрунту. Ця процедура дасть змогу підтвердити або спростувати факт наявності на цій території кісткового матеріалу і вже за результатами цієї експертизи рухатись далі.

А за два дні таке ж рішення приймає виконком міськради, який зобов’язує будівельну організацію провести пошук могил українських вояків. Це рішення внесли до містобудівних умов та обмежень, що є обов’язковими до виконання. Звісно, якщо їх знов не змінять міські чиновники.

На сесії міськради, нагадаємо, сперечалися через продаж підвалів та скандал з «копами».

Читайте також:

Плюс 3 гривні. Водоканал планує підняти тарифи на холодну воду в 2021 році

Обіцянки на 300%: чи отримали вінницькі медики «ковідні» надбавки

ЩедрикНаш. Як вінницькі «віддали» донецьким найвідомішу мелодію Леонтовича

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.