Чому при високих зарплатах у Феміди кадровий «голод»? Розмова з головою Вінницького апеляційного суду
- У Вінницькому апеляційному суді вакантні 15 посад суддів. У Тиврові тільки один суддя і того відсторонили. Не укомплектовано штат у Вінницькому міському суді.
- Чому при високих зарплатах у судах кадровий «голод»? Скільки заробляє голова суду?
- Про це і не тільки у розмові з головою Вінницького апеляційного суду Сергієм Медвецьким.
— Чому до вас не йдуть працювати судді, точніше, чому їх не призначають в очолюваний Вами суд?
— Дефіцит кадрів суддів це проблема не тільки вінницька, це державна проблема, — каже Сергій Медвецький. — Нині в українських судах склалася гостра кадрова криза: вакантними залишаються майже 2,5 тисячі посад суддів. За збігом обставин, сьогодні, у день нашої розмови, з’явилося повідомлення про те, що Вища рада правосуддя спільно з суддівським та адвокатським об’єднанням звернулися до глави держави як гаранта Конституції з відкритим листом. У ньому міститься прохання призначити суддів задля вирішення кадрової кризи у судах. Саме так записано у зверненні.
Названо суди, де взагалі не здійснюється правосуддя, бо там нема жодного судді. Таких нині в Україні вісім судів. Один з них у нашій області. Це — Тиврівський суд, який залишився без суддів.
Відсторонили за підозрою у злочині
— Як так сталося, що не залишилося жодного судді? — запитую співрозмовника.
— У Тиврові працював тільки один суддя, — каже Сергій Медвецький. — Там не було можливості створити колегію, для цього потрібно три судді. Ситуація пояснюється уже згаданим дефіцитом кадрів. Восени Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила єдиного суддю від здійснення правосуддя. Яка причина? Йому оголосили повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Рішення приймалося за клопотанням Генерального прокурора України.
Для довідки
Суддю Тиврівського районного суду підозрюють у вчиненні злочину за частиною третьою статті 368 Кримінального Кодексу України, тобто в отриманні неправомірної вигоди. Суддю відсторонили 17 вересня нинішнього року на два місяці.
— Після того, як суд залишився без жодного судді, справи передали на розгляд в інші суди?— запитую Сергія Медвецького.
—Частково так. Кажу частково, маючи на увазі кримінальні справи. Їх перенаправили в інші суди. А цивільні — це земельні питання, трудові спори, житлові, сімейні — чекають свого часу, коли у суд призначать суддів. Є схожі приклади. В Іллінцях у двох суддів закінчилися повноваження, в Оратові — в одного, у міському судді є такі випадки. Судді, в яких закінчилися терміни повноважень, працюють, але не мають права здійснювати судочинство. Справи розглядають інші судді. Перенаправляємо в інші суди, визначаємо підсудність.
— Чому цивільні справи не перенаправляються в інші суди?
— Цивільні справи не розглядаються іншими судами, бо законодавчо не врегульована зміна підсудності.
— Все-таки, чому у судах вакансії? В очолюваному Вами апеляційному не вистачає 15 суддів…
— Уже два роки не працює Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), саме цей орган відповідає за формування суддівського корпусу, — каже Сергій Медвецький. — Не завершено процедури кваліфікаційного оцінювання суддів, не розпочато нові процедури добору та заповнення суддівських вакансій… Останній конкурс на посаду суддів оголошено у 2019 році. Але після того ліквідували ВККС. Відтоді відбір суддів не проводиться.
Поки не сформована Вища кваліфкомісія, конкурсів на посаду суддів до будь-якого суду не може бути.
— Якби працювала Вища кваліфікаційна комісія, Вам вдалося б заповнити вакансії?
— Нам необхідно збільшити суддів кримінальної палати, їх тільки восьмеро, це дві колегії по чотири судді, організація роботи незручна, бо можуть бути задіяні судді в інших справах, накладки виходять на призначення справ і т.д. Ще б одну кримінальну колегію, думаю, було б достатньо. Але це не від нас залежить.
Інформація до роздумів. Суддів не вистачало у судах також до 2019-го року, коли працювала Вища кваліфікаційна комісія суддів.
Справ більше, ніж днів у місяці — 36 на одного суддю
— Як відображається на роботі Вінницького апеляційного суду дефіцит кадрів?— запитую у голови суду Сергія Медвецького.
— Щомісячно у нинішньому році на одного суддю надійшло до розгляду в середньому 36 справ і матеріалів. За такий само період торік, тобто з січня до середини листопада, було 43 справи та матеріалів. За десять з половиною місяців 2021-го року апеляційним судом уже розглянуто 9019 справ та матеріалів, це 92,6% від усіх, що перебували у провадженні.
Охочих багато, але...
— Навантаження значне, кандидати на посади суддів, звичайно, знають про це, є з кого вибирати суддів?
— Бажаючих одягти мантію багато. Зокрема, з числа помічників суддів. Деякі з них працюють понад 20 років. Чому не стають суддями? Хтось не пройшов конкурс, це ж конкурсна основа, хтось написав краще, хтось гірше
Конкурси великі. Останній з них був у 2017 році. Чотири тисячі учасників, приблизно 10 чоловік на одне місце. Мова йде про загальнодержавний конкурс.
— Ніхто не має права впливати на ухвалення суддею рішення, це передбачено законом. Але ж має бути відповідальність…
— Така відповідальність визначена законодавчо статтею 375 Кримінального Кодексу України. За постановлення суддею чи суддями завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали чи постанови передбачено суворе покарання аж до обмеження чи позбавлення волі. Це підслідність ДБР. Його слідчі мають довести, чи було рішення завідомо неправосудним.
— Призначення судді на посаду довічно. Яким є ваше ставлення до такого рішення? І що означає — довічно?..
— Довічно, так говорять в народі, насправді існує термін «безстрокове призначення судді на посаду». Спершу суддя проходить певний етап, у часових рамках це п’ять років. Далі має підтвердити свою кваліфікацію. Якщо підтверджує, його призначають на посаду безстроково. Таке призначення робить Президент держави, раніше це була прерогатива Верховної Ради України.
— На Вашу думку, чим це вмотивовано?
— Це певний захист судді. Особа, призначена на посаду судді, повинна мати певний захист. Робота особлива. Підготовка судді тривала у часі. Це як у медицині готують лікарів. Законодавець передбачив такі соціальні гарантії. На мою думку, це вмотивовано. До речі, суддя має право на добровільну відставку. Відпрацював на посаді 20 років — подавай у відставку… Це також одна із соціальних гарантій.
— У Вінницькому апеляційному усі судді призначені безстроково на посаду?
— Так.
— Є такі, хто добровільно залишає посаду?
— Звичайно, і не тільки ті, хто набув 20-річного стажу. У Тростянці суддя звільнилася через чотири роки від початку перебування на посаді.
— Чому?
— Її звільнення було добровільним.
Не дають житла
— На мою думку, є дві причини, через які судді звільняються, — продовжує Сергій Медвецький. — Одна з них — постійні зміни в законодавстві, нема можливості зрозуміти, як діяти у законодавчому полі. Інколи закони так швидко змінюють,що не встигаєш за ними. Законодавча, виконавча, судова влада мають працювати як єдиний механізм. Якщо такої стабільності нема, кожна людина вибирає для себе — працювати далі чи не працювати.
Друга причина це соціальна захищеність. Судді, які йдуть у відставку, не відчувають її від держави. І не тільки ті, які йдуть у відставку. Наприклад, у нас працюють судді з інших регіонів держави. Житлове питання для них не вирішується. Я не кажу, що вони не можуть винаймати квартиру. Я кажу про соціальні гарантії держави.
Суттєво підвищено вимоги. Тепер судді проходять морально-психологічні тести, усні і письмові, хтось витримує, хтось ні. З їх допомогою визначають психосоматичний стан людини, її вміння логічно мислити і т.д. Судді нашого суду проходили таке оцінювання три роки тому. Це було декілька етапів: перший на знання законодавства, другий — співбесіда з психологом, далі співбесіда з членами Вищої кваліфікаційної комісії. За результатами оцінювання отримували рекомендації на призначення на посаду судді. У нашій області двоє суддів не пройшли таке випробування, відповідно не були призначені на посади.
Є плинність кадрів серед працівників апарату судів. Насамперед через низьку зарплату. У нинішньому році працівникам апарату стали платити менше, ніж раніше. Без апарату суд не може працювати.
Як вчаться на суддю
— Розкажіть, як і де готують суддів? Якщо хтось з наших читачів виявить бажання стати суддею, з чого йому необхідно починати?
— Починати необхідно з отримання повної вищої юридичної освіти,— розповідає Сергій Медвецький.— Набути не менше п’яти років стажу за фахом. Має значення також вік: суддею можна стати, коли виповнилося 30 років, раніше віковий ценз становив 25 років.Це визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Річна зарплата — два мільйони
Сергія Медвецького (47 років) удруге обрали на посаду голови Вінницького апеляційного суду — перший раз 9 листопада 2018 року, а потім 18 жовтня 2021-го. Вибори відбувалися шляхом таємного голосування. Третій термін на посаді голови не передбачено законом. Каже, у нього 21 рік чистого суддівського стажу. Якщо додати чотири роки роботи стажистом, то цифра становитиме 25 років.
Співрозмовник розповів, що з дитинства мріяв розслідувати справи. Закінчив Чернігівський юридичний технікум. Навчався в Українському юридичному інституті на факультеті юстиції (нині це Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого). Попросився на роботу у Томашпільський районний суд. Через три роки перевели на роботу у Гайсинський суд, де здійснював правосуддя протягом дев’яти років. З 2009-го він суддя апеляційного суду, де у 2018-му уперше обраний головою.
Згідно з декларацією про доходи, у 2020-му річна зарплата голови суду становила два мільйони 25 тисяч 748 гривень.
Половина з опитаних вінничан довіряють апеляційному суду
Роботу Вінницького апеляційного суду (ВАС) позитивно оцінили понад 45% респондентів. Загалом у державі рівень довіри до людей у мантіях не досягає навіть 10%. Як пояснює такий контраст голова суду Сергій Медвецький?
— На мою думку, опитування необхідно робити серед тієї категорії громадян, які безпосередньо стикалися з судовою системою, тобто серед учасників процесу, — каже голова суду.— Що може відповісти про роботу суду людина, яка ніколи не переступала поріг установи? Це те само, якби мені зараз запропонували оцінити роботу, скажімо, нашої металургії. Невже можна це зробити об’єктивно?
В опитуванні, яке проводили у нас, брали участь безпосередні учасники судових засідань. Вони оцінили те, що побачили особисто.
— Прошу, уточніть, яка організація і коли проводила опитування.
— Дослідження проводилося у рамках програми опитувань відвідувачів судів, — каже Сергій Медвецький. — Технічну підтримку надала «Всеукраїнська коаліція правової допомоги», а фінансову — USAID «Нове правосуддя». Опитування проводили упродовж десяти днів у липні нинішнього року.
Два проекти на будівлю суду
Голова суду Сергій Медвецькийговорив про необхідність поліпшення матеріальної бази для працівників Вінницького апеляційного суду.
— Виготовили дві проектно-кошторисні документації, — каже співрозмовник.— Одна на реконструкцію наявного приміщення, інша — на спорудження прибудови. Поки що наявної площі вистачає. Але якщо заповнимо всі вакантні місця… Якщо буде йти мова про офіс судді, це коли кожному окремий кабінет з помічником, тоді постане проблема.
Уже два роки на капітальні видатки не отримуємо жодної гривні. Тому про будівництво годі говорити. Хоча б реконструювати будівлю…
Співрозмовник згадав про Будинок правосуддя на вулиці 600-річчя. Йдеться про недобудовану багатоповерхівку. Після завершення робіт туди планують перевести Вінницький міський суд. Каже, там також роботи призупинено. Така само ситуація загалом у державі. Будівництво нових, реконструкції і капітальні ремонти — всі роботи на них, як кажуть, «заморожені». Не дають грошей.
Читайте також:
«Я ж нічого не порушив, дайте проїхати». Проблеми на кордоні у водіїв на придністровських номерах
Німці на Соборній, дворяни в Козятині. Які фільми знімали на Вінниччині в 2000-х?
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Руслан Рискальчук
Олег Кириченко
Читач13