«Дайте хоча б сім годин світла»: онкохвора просить енергетиків врятувати ліки за 90 тисяч гривень

Віктор СКРИПНИК

Онкохвора вчителька Наталя Медецька звретається до енергетиків забезпечити хоча би 6-7 годин безперебійної подачі електрики, щоб зберігати дороговартісні ліки

Онкохвора вінничанка порушує проблему зберігання ліків, що потребують суворого температурного режиму.
Чи зможуть допомогти таким людям енергетики? Що вони можуть порадити хворим, які приймають препарати, що потребують особливих умов зберігання?

Вчителька Наталія Медецька прийшла до редакції «20 хвилин» по дорозі з онкологічного центру після чергового сеансу лікування.

— Я розумію, що в країні біда, що ворог знищує нашу енергетичну систему, — каже співрозмовниця. — Але все-таки, чи є можливість в цих умовах допомогти таким людям, як я? Бо ж йдеться про порятунок життя. Якщо зумію зберегти ліки при необхідному температурному режимі, то матиму шанс на порятунок, а ні…

11 грудня не було графіка відключень

Моя співрозмовниця дістає інструкцію дороговартісного препарату. Пояснює, що на один сеанс хіміотерапії потрібно три флакони. Кожен з них коштує 30 тисяч гривень. В інструкції зазначено, що зберігати препарат необхідно за температурного режиму +2...+8 градусів.

— В аптеці щоразу наголошують на суворому дотриманні температурного режиму, — розповідає Наталія. — Навіть в той час, коли розраховуємося, а це велика сума грошей, провізор кладе ліки у холодильник. На жаль, вдома дотримати режиму дуже складно. Все через відключення світла.

За словами хворої жінки, 11 грудня графік відключень по їхньому будинку на Янгеля, 24 взагалі не відображався.

— Не було графіка відключень ні на моєму телефоні, ні на телефоні чоловіка, — стверджує Наталія. — Ми телефонували на «гарячу лінію» обленерго, щоб з’ясувати, в які години включатимуть світло. Просимо хоча б мінімум стабільності. Ми переконалися, що 6-7 годин безперебійної подачі електрики дає можливість підтримувати у холодильнику потрібний температурний режим для зберігання ліків. За такий період холодильник наганяє необхідну температуру.

А що насправді?

У холодильнику — плюс 15-16 градусів

— Температурна норма для моїх ліків +2...+8 градусів, — продовжує співрозмовниця. — Заморожувати не можна, навіть нуль градусів не допускається. Я про це постійно чую від аптекарів, чи лікарів. Але як цього добитися?

Каже, придбали термозберігаючу сумку з відповідними елементами. Пробували у ній зберігати. А там температура опускається до нуля градусів. За її словами, у таких сумках можливе промерзання по краях флакона.

Ще один випробуваний варіант зберігання на балконі. Але й там не вдалося забезпечити для ліків необхідних від +2 до +8 градусів.

Жінка зафіксувала на телефон показник температури під час тривалого відключення електрики. На фото фіксації видно показник плюс 15 градусів.

Неодноразово фіксували, каже вона. Щоразу виходить приблизно плюс 15-16 градусів.

— Хто мені поверне ці великі кошти і хто відповідатиме за моє здоров’я, якщо використаю зіпсований препарат? — говорить у розпачі жінка.

Просить енергетиків звернути увагу на проблему зберігання ліків, що потребують відповідного температурного режиму.

— Шість-сім годин безперебійної подачі електрики дають можливість відновити у холодильнику належний температурний режим, — каже вона. — Будь ласка, зважте на це! Це не забаганка зберегти торт чи щось інше. Без такого можна прожити. У моєму випадку чи таких, як я, хворих людей, це — питання життя.

А якщо зберігати в лікарні?

Ліки, про які мова, хвора купує за декілька днів до чергового сеансу хіміотерапії. Наступний етап хіміотерапії їй призначений на 25 грудня. Ліки планує придбати завчасно.

У мене була ситуація, коли я спеціально відклала купівлю препарату поближче до призначеного дня хіміотерапії і сама собі нашкодила, говорить жінка. Бо у потрібний для мене час ліків в аптеці не виявилося. Це препарат іноземного виробництва. На той час його не було у продажу. А пропускати призначений термін не можна, бо це негативно позначається на процесі лікування. Після того намагаюся завчасно купувати. Але виникає інша проблема — де зберігати.

Цього разу вона планує купувати ліки 19 грудня. Використати їх треба 25 грудня, на цей день призначено черговий сеанс хіміотерапії. Вже зараз задумується, яким чином забезпечити зберігання препарату при визначеному для цього температурному режимі.

Чи не можна домовитися з медиками онкоцентру, аби у них зберігати препарат?

— Якби ці ліки коштували п’ять чи десять тисяч гривень, можливо, я б і наважилася на таке, — каже співрозмовниця. — Не маю нічого проти лікарів чи медсестер, вони рятують наше життя, за це їм велика подяка. Однак не наважуюся залишати ліки, за які заплатила дуже великі, як для нас, гроші, на чужих людей.

Сеанси хіміотерапії призначені Наталії аж до березня 2026 року.

Спродали все майно

Наталія дуже інтелігентна людина. Це відчувається з перших хвилин розмови. Просить вибачення, що говорить тихо. Береже сили.

— Мені ще на дев’ятий поверх підніматися, — каже вона.

Уточнює, що проживає у будинку по вулиці Янгеля, 24. Адресу називаємо неспроста: раптом енергетики зможуть допомогти хворій жінці.

До захворювання працювала у школі №30. Навчала дітей англійської мови. Мала улюблену роботу, їй подобалося навчати дітей.

У березні 2024 року їй зробили першу операцію. Після того оперували ще два рази. Весь цей час жінка продовжує боротися з онкологічною хворобою.

— Після тривалого перебування на лікарняному змушена була звільнитися зі школи, — каже Наталія. — Зрозуміла, що не маю сил далі працювати з дітьми, тому змушена розрахуватися. Лікування онкології потребує значних затрат коштів. Ми спродали все, що мали, говорить із сумом співрозмовниця. Дякувати небайдужим, які допомогли коштами. Як буде надалі, страшно навіть уявити, де брати кошти.

Про допомогу не просила

Пані Наталія під час розмови жодним словом не обмовилася про фінансову допомогу. Журналіста вразила її фраза — спродали все, що можна.

Запитав жінку, чи вона не проти повідомити банківські реквізити, можливо, знайдуться небайдужі люди, у яких є можливість підтримати коштами на лікування.

— Чи не буде це виглядати, що я сама прошу? — запитала вона. — Звичайно, кошти потрібні. Не знаю, як люди це сприймуть: прийшла з одним, а просить грошей.

Журналіст переконав співрозмовницю у тому, щоб повідомила банківські реквізити. А далі, то вже сподівання на небайдужих.