Чому «Шахед» лякає інакше, ніж ракета? Розповідаємо про дронофобію
- Вінничани дедалі частіше чують у небі характерне гудіння, а тривоги затягуються на години.
- Психіатри вже кажуть про новий тип стресової реакції, з яким світ раніше не стикався у таких масштабах, як в Україні.
- Ця тривожність здатна змусити здригатися від мотоцикла і «не вимикається» навіть після відбою. То що це таке і як собі допомогти?
На Вінниччину тепер часто залітають дрони, і багато людей реагують на кожен гучний звук: проїжджаючий мотоцикл, газонокосарку, перфоратор у сусідів.
Серце на мить завмирає, поглядом скануємо небо, а потім приходить полегшення й навіть легке збентеження: «Це ж просто мотоцикл».
Такі прояви фахівці називають дронофобією. Це неофіційний термін, яким пояснюють реакцію психіки на конкретний подразник – БПЛА.
Що таке дронофобія
У матеріалі програми ментального здоров'я «Ти як?» йдеться, що це стійкий стан підвищеної пильності. Його запускає образ дрона, характерний звук або просто думка про загрозу з повітря.
Про термін пишуть також автори статті Psychological Sequelae of Drone Attacks (Психологічні наслідки дронових атак). Це клінічний огляд від фахівців Массачусетської загальної лікарні й українських лікарів
Вони зазначають, що українські лікарі називають «дронофобією» стан із гіперпильністю, підвищеним збудженням і уникальною поведінкою.
У матеріалі проєкту «Ти як?» автори кажуть про формування нового підтипу ПТСР. Втім, це оцінка авторів, а не офіційний діагноз.
Чому дрон лякає інакше
Ракетний удар зазвичай відбувається несподівано. Дрон спочатку чути, іноді навіть видно. Через це виникає ірраціональне відчуття, що він летить саме до вас, і з ним приходить безпорадність.
Є ще звук. Автори статті порівнюють гул дрона з роєм шершнів. За їхнім описом, найтривожніший сигнал — зміна тону: якщо гул стає гучнішим, то ближче сама небезпека. Так звук сам стає психологічним «тригером». Навіть коли дрон далеко, нервова система вже реагує.
Додається і «цифровий шар»: ми бачимо в соцмережах відео руйнувань і підсвідомо приміряємо їх на свій дім. Мозок сприймає це як продовження небезпеки.
Як відрізнити звичайний страх від дронофобії
Звичайна реакція має чіткі межі: сирена, напруження в тілі, відбій тривоги, поступовий спад напруги. Дронофобія ж не зникає з відбоєм і перетворюється на фонову тривогу. Основні її ознаки:
- гіперпильність, постійна напруга;
- тривога через звук дронів або інші гучні та різкі звуки, схожі на них (дронофобію можуть спровокувати звичайні міські звуки – невеликі мотоцикли та скутери, газонокосарки, кондиціонери, а також будь-які механічні пристрої, що дзижчать);
- уникання відкритого простору та постійний контроль неба у пошуках дронів;
- певні фізіологічні реакції: прискорене серцебиття, тремтіння, пітливість, відчуття нестачі повітря, запаморочення, нудота.
Автори статті з Primary Care Companion додають, що при важчих наслідках зростає ризик безсоння, нічних жахіть і вживання алкоголю. Найбільше вразливі люди, яких зачепив безпосередній удар, а також ті, хто й раніше схильний до тривожності чи фобій.
Що робити, щоб зменшити страх
Війна — це стан, у якому повного спокою й безтурботності досягти неможливо. Тому важливо навчитися дистанціюватися та мати чіткий алгоритм дій.
— Потрібно проговорювати собі ситуацію, відпускати напруження і намагатися якось більш якісно проживати моменти, коли безпосередньої прямої загрози немає, — каже психологиня Катерина Васильченко-Деружко.
Від напруги, характерної для дронофобії, допомагають ті самі алгоритми, до яких ми вдаємося під час повітряних тривог та обстрілів.
По-перше, знайте свій порядок дій. Слід заздалегідь розуміти, що робити, коли чуєте БПЛА або читаєте про наближення дронів. З'ясуйте, де найближчі укриття й які в них виходи. Якщо є змога, зайдіть туди не під час тривоги, а в спокійний час і огляньтеся. Так алгоритм стає реальним, повертає відчуття контролю й знижує тривогу.
По-друге, перегляньте те, як ви «споживаєте» інформацію. Багато українців під час обстрілів стежать за рухом ракет і «прильотами». Психологиня радить чесно проаналізувати, що дають вам ці новини, чи справді вони корисні й у якій кількості.
Як правило, достатньо 1–2 джерел про повітряну небезпеку. Стежити за маршрутом дрона у десятках каналів не означає бути в безпеці, це лише додає стресу.
По-третє, розрізняйте напругу під час тривоги й без неї. Якщо загрози немає, а ви все одно сильно напружені й тривожитеся, допоможуть техніки «заземлення». Ось кілька на вибір:
- Дихання за квадратом. Вдих на 4 рахунки, затримка на 4, видих на 4, затримка на 4. Повторіть кілька «кіл», доки не відчуєте полегшення й не помітите, що страх відступає.
- «5–4–3–2–1». Називайте вголос по черзі: 5 речей, які бачите, 4, до яких можете торкнутися, 3 звуки, які чуєте, 2 запахи і 1 смак або нейтральну думку. Ця вправа повертає вас із очікування тривожного майбутнього в момент «тут і зараз» .
- Фізична опора стоп. Поставте обидві ступні рівно на підлогу, злегка натисніть ними вниз, поворушіть пальцями або кілька разів тупніть, відчуваючи твердість поверхні. Мета аналогічна попередній вправі — повернути ваше сприйняття у теперішній час.
Коли варто звернутися до фахівця
Якщо страх став некерованим, паралізує вдень, не дає спати тижнями чи змушує повністю ізолюватися, потрібен психолог або психотерапевт. Це не слабкість, а спосіб повернути опору.
Автори статті в Primary Care Companion підкреслюють і ширшу думку: наслідки дронової війни проявляться не одразу, іноді лише за роки. Тому підтримка має бути комплексною і охоплювати родини та громади, а не лише окремих людей.
Чи змінилася ваша реакція на гучні звуки за останні місяці?
Вас може зацікавити:
Чому реактивні «Шахеди» так важко збити? Пояснюємо після атаки на Вінницю
Вінниця без світла, води та електротранспорту. Чому так сталося і який існує план дій?
Як жити, коли атаки стають довшими й частішими? Поради з безпеки для вінничан
Подякуй журналісту гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
