Після того, як Вінниця в 2015 році розширилася аж до окружної дороги на північному сході, Десну стало відділяти від міста кількасот метрів. І хоча селище юридично не є частиною Вінниці, його жителі сприймають себе вінничанами.
Місто щорічно дає гроші на ремонт інфраструктури селища, городяни працюють на місцевих заводах, а деснянці вчаться у вінницьких школах. І процес об’єднання двох територіальних одиниць — вже на фінішній прямій. А що воно дасть?
Селище міського типу Десна дуже молоде: воно утворилося в 1970-х як робітниче поселення навколо комбінату хлібопродуктів №2. Підприємство займає ледве не половину населеного пункту. Але гулу, диму та ароматів від роботи підприємства не відчувалося, хоча ми були в Десні у розпал робочого дня.
Поки прогулювалися Десною, зустрічали або підлітків чи пенсіонерів. Молоді вдень було небагато. Тут живуть 1766 людей, як потім дізналися в Деснянській селищній раді. Переважаюча більшість населення має вік — 40-45 років.
— Тут гарно дітям та пенсіонерам. Є ліс, річка, чисте повітря. Молодь вся у місто перебирається. Залишаються ті, кому подобається тиша, рибалка, гриби, — сказав мешканець селища, пенсіонер Віталій Бевза.
І з першого погляду Десна не справляє враження селища. А такий собі спальний мікрорайон Вінниці.
Житлові квартали складаються з дев’яти багатоповерхівок, серед яких є приватизовані гуртожитки від хлібозаводу. Та ще є сектор приватної забудови.
Подвір’я багатоповерхівок охайні та незасмічені. Є клумби, огороджені парканами, лавки, урни. У приватному секторі на дві вулиці розміщені не селянські хати-«мазанки», а добротні, дво-триповерхові будинки з садами та, подекуди, кам’янами парканами.
З Вінницею Десну сполучає два автобусних маршрути: №108 та №30. Крім того, через Десну їздить електропоїзд Вінниця-Козятин.
— Раніше шофери їздити не хотіли у вихідні. Казали, що «якщо назбирається чотири людини, то тільки тоді поїду». Тепер краще — є 30-й автобус по Київській та 108-й на вокзал, мають чіткі інтервали, але останні рейси в Десну о дев'ятій вечора. Було б добре, аби автобусів ще додали, — сказав пенсіонер Віктор Ткач.
Щодо доріг, то гарною за вінницькими мірками є, мабуть, тільки центральна. Вона починається з Вінниці, де має назву вулиця Сергія Зулінського.
Усі інші вулиці покриті потрісканим асфальтом або є просто грунтовими дорогами.
— Вода в нас паршива, така як і у Вінниці. Бо воду нам дає вінницький «Водоканал». Автобус ходить нормально, коли діти в школі вчаться. У вихідні рейсів менше стає, ходить всього один автобус. Молодь у нас є, але нікуди їй тут діватися. Ні клубів, ні скверів, нічого. Від приєднання до Вінниці очікуємо, що покращиться транспорт, прокладуть тролейбус до нас нарешті. Представник міської влади казав, що буде в нас гарний медпункт, замість існуючої амбулаторії, — розказали пенсіонерки Олена та Марія.
Більшість дитячих майданчиків — це старі, побиті гойдалки та гірки, що встановили ще за радянських часів. Є один новий дитячий майданчик, що зведений між футбольним полем та навчальним закладом. Останній - це і дитсадок, і початкова школа на чотири класи.
— Можемо прийняти до 110 дітей. Після четвертого класу школярі вчаться у Вінниці. Від приєднання до міста також очікуємо покращення стану навчального закладу: це і оновлення дитячих майданчиків, утеплення фасаду, даху, капремонти всередині приміщення. Багато чого потрібно, і перелічувати я можу довго, — казала директор Деснянського навчально-виховного комплексу, початкової школи та дитсадка Людмила Федорик.
Вийти молоді кудись ввечері у Десні ніде: місцями тяжіння є три місцевих продуктових магазини та лавки у дворах багатоповерхівок, де вони спілкуються та діляться новинами.
— Для малих дітей тут є дитячий майданчик. А для підлітків та молоді нічого немає: усі розваги у Вінниці. Знаю, що маршрутка та автобус їздять, але в мене авто, мені вони не потрібні, — розказала жителька Десни Ірина Чорна.
Ініціатором об’єднання з містом ще в 2015 році виступила селищна рада Десни. Її очолює голова Галина Обливач. Жінка розповіла, що Десна доволі молоде поселення — селищу всього 36 років, та що тут крім хлібозаводу ще є Вінницький крупозавод, фірма «Ранок» та інші виробничі підприємства.
— Більшість наших людей працює у Вінниці, так само як і вінничани працюють на заводах у Десні. Діти після четвертого класу вчаться у вінницьких школах, — каже Обливач. — А після набуття чинності закону про об'єднання громад зрозуміли, що самостійно ми не зможемо жити: більшість податків, які мають надходити в селищний бюджет, забирає на себе район. А без грошей не буде розвитку.
Тож місто за останні три роки виділило близько 3,5 мільйона гривень на розвиток Десни. За ці кошти, за словами селищної голови, зробили ремонт центральної дороги, систем опалення навчального закладу, встановили дитячий майданчик, проклали у співфінансуванні водогін для приватного сектору, відбудували амбулаторію сімейної медицини.
— Усе це для нашого селища з річним бюджетом 7 мільйонів гривень, є суттєвою допомогою, — казала селищна голова Галина Обливач. — Від приєднання очікуємо такий рівень благоустрою, адмінпослуг, соціально-економічного розвитку, який має місто Вінниця.
Селище Десна після приєднання залишиться окремою адміністративною одиницею: воно увійде у межі Вінницької об’єднаної громади.
Вінницькі депутати на сесії міськради, 28 вересня, вирішили об’єднати місто з селищем після того, як проаналізують обсяги бюджету громади, потреби селища в сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, ЖКГ тощо; проведуть інвентаризацію об’єктів інфраструктури та включать Десну в систему громадського транспорту Вінниці.
Крім того, у рішенні міської ради йдеться, що на території Десни мають знайти приміщення під «Прозорий офіс» і офіс для розміщення органів влади. Існуюча Деснянська селищна рада та селищний виконком — реорганізують.
Міський голова Сергій Моргунов висловлював сподівання, що Десна приєднається до Вінниці вже цього року. На це ж сподівається селищна голова Галина Обливач, яка після приєднання стане старостою Десни. І додала, що Вінницька ОДА вже дала «зелене світло» для приєднання селища до Вінниці.
Тому вже в 2019 році адміністративний кордон між двома населеними пунктами, довжиною в кількасот метрів, зникне остаточно.
Фото в матеріалі Володимира Філатова
Читайте також:
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
Не село, а СМТ- СЕЛИЩЕ МІСЬКОГО ТИПУ)