Нещодавно в державі об'єднали райони. У нас їх було 27, стало шість. Так само мають об'єднати області. Замість нинішніх 25-ти планують створити 10-12. Нові об’єднання хочуть називати землями. Відповідно зменшиться кількість центрів нових територіальних структур.
Чи збереже Вінниця статус центрального міста в новому об'єднанні? Нині почастішали розмови про можливу втрату такої перспективи. Чому? Один з аргументів — нова влада у такий спосіб хоче помститися вінничанам за Порошенка.
Це слова народного депутата України 5-го скликання, колишнього голови Вінницької облради Івана Бондарчука. Він звернувся до журналіста 20minut.ua з проханням надати можливість висловити свою думку стосовно можливої втрати Вінницею статусу центру.
— Нам хочуть помститися через Порошенка, — каже Іван Бондарчук. — Принаймні, так говорять люди. Всі ми бачимо, яким є ставлення нинішньої влади до п’ятого президента держави. Логіка цих розмов така: Порошенка називають вінничанином, а значить, вже через це треба принизити регіон. Відсутність у Вінниці деяких державних структур може бути однією з причин того, що місту не нададуть статус центру новоствореної територіальної одиниці.
— Я знаю, про що говорю, — продовжує співрозмовник, — бо працював на різних посадах в органах державної влади, місцевого самоврядування, очолював комітет у Верховній Раді. Тому з пересторогою ставлюся до того, що нас уже позбавляють окремих управлінь. Думаю, роблять це неспроста.
— Порошенка називають вінничанином, та він ніколи не був ним, — говорить Бондарчук. — Але справді використав область для свого кар’єрного злету. У свій час придбав кондитерську фабрику. Це підприємство стало основою його майбутньої шоколадної імперії. Має тут також цукрові заводи, орендує багато землі.
Співрозмовник запитує: при чому тут вінничани? Хіба за таке доречно мститися людям?
Втім, якщо влада захоче це зробити, ніхто її не зупинить.
Хоча саме Вінниця, а не Хмельницький, має пріоритет в отриманні центрального міста Подільського регіону, який планують створити за новою територіальною реформою.
Бондарчук наводить конкретні аргументи такої переваги Вінниці над Хмельницьким.
Територіально наша область більша за Хмельницьку. І за кількістю населення, відповідно, також.
— На час створення нашої області у 1932 році, колишній Проскурів, таку назву мав Хмельницький, був районним центром і у такому статусі входив до складу Вінницької області, — говорить Іван Бондарчук. — Але не це є головним аргументом переваг.
Співрозмовник нагадує, що Вінниця географічно розташована в центральній частині держави.
Тут перехрестя доріг до столиці, на південь до Одеси і на захід до Львова. Вони з’єднуються як залізничними, так і автомобільними шляхами. Через область проходять дві автомобільні траси міжнародного значення.
Саме тому тут розташовувалися немало державних структур, які територіально об’єднували декілька сусідніх областей.
— У Вінниці діяв Подільський раднаргосп, що об’єднував Вінницьку, Хмельницьку, Тернопільську і Чернівецьку області з центром у нашому місті, — розповідає Бондарчук. — У нас була своя Вінницька залізниця, що обслуговувала сусідів. Потім її перевели у Київ. До речі, саме у Вінниці її очолював відомий Павло Кривонос. Дотепер місто є центром енергетичної системи, що обслуговує названі області.
Співрозмовник нагадує, що місто над Південним Бугом було єдиним у колишньому Союзі обласним центром, де розташовувалися штаби одразу двох військових об’єднань — 43-ї ракетної армії та 24-ї Повітряної армії. На базі останньої створено Командування Повітряних сил України. Місто неспроста називають авіаційною столицею держави.
До досягнень нашої області варто зарахувати її славу «цукрового Донбасу». Ця слава була відома у всьому колишньому Радянському Союзу.
— Вінниччина виробляла по пуду цукру на кожну радянську сім’ю, — так говорив у своєму виступі відомий аграрій з Бершадського району Василь Кавун.
За обсягом продукції сільського господарства наша область посідала друге місце серед областей Союзу після Краснодарського краю.
— Статус своєрідної столиці регіону Вінниця вже апробувала і не один раз, — продовжує розповідь Іван Бондарчук. — Та й не тільки столиці регіону. Згадаймо період Української революції 1917-1921 років. Тоді місто тричі приміряло до себе статус столиці держави. Тут працював уряд УНР. Про це нагадує пам’ятна дошка на фасаді готелю «Савой».
За словами Бондарчука, зручне географічне розташування надає переваги нашому місту в тому, щоб й надалі залишатися центром нового територіального об’єднання, що його планують створити автори реформи.
— Не можна не брати до уваги й те, що Вінницю уже тричі визнавали містом, найбільш комфортним для проживання, — наголошує Іван Бондарчук.
Зрозуміло, що кожне місто має свої певні родзинки. Є вони також і в Хмельницькому. Однак йдеться про вибір центру. Але нащо його шукати, як Вінниця уже знаходиться в центрі. Так географічно склалося, що наше місто опинилося на зручному перехресті. Не тільки доріг — на перехресті нашого стрімкого часу.
— Ігнорувати очевидні аргументи ніхто не має права. Якщо нинішня влада вдасться до такого кроку, маю на увазі перенесення центру Поділля у Хмельницький, то це буде бездумнне рішення, — сказав Іван Бондарчук. — Тут треба діяти за принципом: сім разів відміряй...
Читайте також:
Зерна збирають менше, ніж торік. Чи подорожчає хліб на прилавку?
«Ніби хтось розлив парфуми». У Ладижині цвіте лаванда — беріть розсаду і заробляйте гроші
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 15 від 9 квітня 2025
Читати номер
Ben Riedmann
Тетяна Бабій
Галина Ченец
Андрій Вінницький
Нехай вже Летичів роблять центром, шмарлеголові...