«У нас пташки співають, ми осторонь від бойових дій». Митці приймають переселенців у Буші

• Буша — мальовниче село у Вінницькій області з тисячолітньою історією.
• До початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, в селі стрімко розвивався сільський зелений туризм.
• Наразі Буша стала прихистком для багатьох переселенців.

Протягом останніх двох десятиліть українці та європейці купували будинки в Буші, що на Ямпільщині, розвивали зелений туризм. Місце дійсно казкове, адже селище розташоване в самому центрі історичного заповідника, якому понад п'ять тисяч років.

Гості мальовничої місцини тут мають можливість не просто насолодитись проживанням в автентичних будиночках, а й відвідувати творчі майстер-класи, музей трипільської культури, побачити башту фортеці і справжнє козацьке кладовище, дохристиянський скельний храм, каньйон з печерами Гайдамацький Яр.

А років тридцять тому жителі покидали селище — будинки були порожні та руйнувалися. Останні роки Буша переживає справжній ренесанс.

В селі відкрили картинну галерею та творчі центри. Наразі в Бушу щорічно приїжджають близько 60 тисяч туристів. Більшість тут вже не вперше. 

Для місцевих мешканців наплив туристів — додатковий заробіток. Хто здає житло, хто продає городину та молоко. Хтось готує гостям їжу.

Завдяки активному розвитку туризму почала розвиватися в Буші й інфраструктура. Нещодавно побудували тут Трипільский павільйон, а з бюджету почали виділяти гроші на розвиток історичного пласту України. Регулярно сюди приїздять скульптори й художники, проводять мистецькі пленери.

Купила будинок за дві картини

Вінницька художниця Світлана Телець саме в Буші відкрила для себе справжню Україну. Спочатку вона їздила в селище козацької слави на творчі пленери. Потім тут купила будиночок, щоб малювати, проводити майстер-класи, приймати гостей. 

— Я купила будинок за дві картини, — розповіла Телець.— В мене продалося одне полотно, потім ще. Тоді вони коштували близько 700 доларів. Тут було страшенно брудно, тому, що ніхто не жив. Вивезла п’ять причепів сміття. Було все завалено. Крок за кроком, і з'явився будиночок з каміном. З хліва зробила картинну галерею.

Поїхати звідси художниця вже не змогла: відкрила творчий центр. Каже, що сільське життя тепер не проміняє на місто.

—Тут екологічно чиста зона,— каже вінницька художниця.— І вода, і повітря такі, що треба пошукати. Тому, що у радіусі 30 кілометрів ніяких викидів, нічого немає. До мене приїздили звідусіль: і італійці, і французи, і американці, шаман з Перу. Також бувають йоги, езотерики.

Із зростанням туристичної популярності  Буші гостей в селищі стало так багато, що Світлані Телець довелося розширювати кількість місць. І вона зайнялась екотуризмом. Світлана Телець викупила ще один будинок, оздобила його в автентичному стилі з житлом-експозицією етнічного побуту українців у поєднанні із сучасністю. 

Зелені садиби для біженців

З початком повномасштабної війни до нашої області ринув потік людей з регіонів, що найбільше постраждали внаслідок бойових дій. Для багатьох з них Вінниччина стала прихистком.

Буша теж стала другою домівкою для переселенців. Тепер Світлана Телець посиляє в своїх будиночках тих, хто тікає від війни. Для дорослих та малечі проводить сеанси арт-терапії.

Загалом, жителі громади Буші — патріоти та щирі українці. Чоловіки пішли захищати Батьківщину від загарбників, а жінки — справжні господині, тим часом надають прихисток вимушеним переселенцям.

— Люди в Буші, як і всюди, дуже різні,— каже мисткиня. — Але в цілому, тут вони дуже відкриті і позитивні, не дай Бог що, вони приходять на допомогу. Я помітила, що вони живуть давньою традицією взаємодопомоги. 

Починаючи з 24 лютого жителі громади села Буша, надали тимчасовий прихисток багатьом сім’ям, які спасаючи життя своїм дітям, шукали безпечне місце, залишались на декілька днів та їхали далі. Але, в той же час, для багатьох людей села Буша, стало кращим безпечним місцем де вони вирішили залишитись до кінця війни.

— Харків, Київ, Дніпро,Херсон. Переселенці з цих міст мешкають у нас вже місяць, — говорить Світлана Телець.— За два місяці війни у нас прихисток знайшли сотні родин з гарячих точок України.

Спільними зусиллям громадських організацій, волонтерів Вінниччини та місцевих жителів Буші, переселенці отримали необхідну допомогу — їжа, ліки, предмети гігієни та інформаційну підтримку.

— У нас все тихо: весна, пташки співають, ми осторонь від бойових дій,— ділиться мисткиня.—  Біженці, на скільки це можливо, заспокоєні. В селищі козацької слави, в Буші, разом чекаємо перемоги України.

 

Читайте також:

Палили український стяг. Вінничанки в Італії про конфлікт з прихильниками «русского мира»

«Їх чути під завалами». Студенти ВНТУ створили маячки для пошуку людей

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.