Законопроект, який припускає вказувати національність у свідоцтві про народження дитини, зареєстрував у Верховній Раді депутат від партії "Батьківщина" Олег Канівець.
Зі слів Олега Канівця, це - не єдина його схожа ініціатива. Наступний законопроект, що він планує подати, про повернення графи національність до паспорта.
Слід згадати, що подібна графа була у радянських паспортах. ЇЇ скасували у 1996 році, коли міняли радянській паспорт на український. А от у свідоцтві про народження часів СРСР указували національність батьків, але не дитини. Така позиція була заявлена у передвиборній програмі партії “Свобода”, але зареєстрував законопроект депутат від ”Батьківщини”.
Зі слів заступника голови парламентської фракції “Свобода” Андрія Мохника, така графа повинна бути прописана у паспорті, а не у свідоцтві про народження. У свідоцтві потрібно зазначити національність батьків дитини.
Тим часом таку ініціативу засуджує президент «Українського єврейського комітету» Олександр Фельдман.
- Якщо вже остаточно ставати на шлях цього ідіотизму, то давайте не будемо дріб'язковими і внесемо «національність», «соціальне походження», «віросповідання» та «рід занять» не у біометричні паспорти, а в самий справжній расово-метричний паспорт, із зазначенням радіусу черепа, відтінку шкіри, форми носа і розміру вух, - каже Олександр Фельдман.
Зі слів Олександра Фельдмана, перетворення внутрішніх паспортів у «сертифікат якості» громадянина - ознака авторитарних держав, які через максимальне зрощування особистості і документа, намагаються розширити сфери контролю і дисципліни.
Володимир Барцьось (28)
прес-секретар “Свобода”
- Будь-яка нація має право на вільне самовираження. Національність людини має бути предметом національної гідності і гордості, а не замовчування і приховування. Українець має пишатися тим, що він українець за походженням. Що у цьому поганого? Це право має бути закріпленим юридично. Введення графи “національність” в паспорті та свідоцтві про народження є програмовою засадою ВО “Свобода” в “Програмі захисту українців”. Кожна людина може визначити свою національність за походженням своїх батьків та власним самовизначенням. Це загальносвітова практика. “Свобода” пропонуватиме свій законопроект щодо цього і домагатиметься його ухвалення у Верховній Раді. Протистоять цьому лише антиукраїнські сили, які зацікавлені у тому, щоб Україна була неукраїнською за змістом, щоб продовжувати визискувати українців, які є більшістю на своїй землі, соціально і економічно, руйнувати нашу національну свідомість за допомогою мультикультуралізму, це намагання побудувати суспільство без роду і племені. Свого часу ми уже мали штучно виведений тип “совєцької людини” без національної прописки, наслідком чого стала тотальна русифікація України та інших республік.
Олег Кадочніков (53)
голова Вінницької обласної громадської організації «Російсько-український культурно-просвітницький центр «Співвітчизники»
- Якщо звернутися до традиційного наслідування, то в західноєвропейських країнах, навіть відомі політики Франції та Німеччини критикують принципи мультикультуралізму, і оголошують новий консервативний похід за національними цінностями. У той же час східна Європа - такі країни, як Польща, Словаччина, бачать у мультикультурній політиці можливості демократизації суспільства. Державно-бюрократичний фланг російського політикуму пропонує повернення графи «національність». У період дореволюційних потрясінь в метриках вказувалося місце народження та віросповідання. Тільки більшовики під безсмертним керівництвом Маркса могли безапеляційно вписувати національність в ними ж і створену графу.
Створення політичної нації тривалий шлях, який передбачає завершення етнократичної політики, коли громадянин України будь-якого походження буде з гордістю говорити про своє громадянство і без страху про своє національне походження. Це шлях, який об'єднує державність і демократію, тобто європейський вибір. Чим більше суспільно-демократичного начала, тим менш тоталітарна держава. Держава перестає втручатися у сферу совісті, релігії, етнокультури та спальні своїх громадян.
Людмила Щербаківська (42)
голова Вінницького обласного об’єднання партії “Батьківщина”
- Ненормально було забирати цю графу з паспорта. Кожна людина, будучи громадянином України, має право на національну самоідентифікацію. Має право не втрачати коріння і пишатися тим, хто вона є за походженням. Яскравий приклад цього можна побачити у тому, як самоідентифікується українська діаспора у багатьох країнах світу. Не визнавати свою національність та не мати права передати її своїм нащадкам, це втрата коріння і національної гідності. Расизм взагалі не притаманний українцям. Якщо хтось хоче заробити політичні бонуси на таких питаннях штучно створюючи не існуючі проблеми, то це не означає, що українці стануть расистами. У нас дуже багатонаціональна країна, у якій людина визначається за її справами, а не за національністю.
Сергій Киричук (30)
лідер марксистського об'єднання "БОРОТЬБА"
- Ми виступаємо категорично проти введення графи "національність" у паспорт, тому що це абсолютно абсурдний і нікому не потрібний крок. Він націлений на те, щоб підігрівати міжнаціональну ворожнечу. Та штучно зробити щеплення націоналізму лояльним українцям. Українська олігархія уже давно використовує питання мови, національності, віросповідання, щоб розділяти тих, кого вони вважають "низами" суспільства. Діючи за принципом: “розділяй та керуй”. І коли українці будуть звинувачувати у своїх бідах інших українців тільки з другою національністю, олігархи будуть оббирати та принижувати далі тих і інших. В Україні не важливо, у якому регіоні ти живеш та хто ти за походженням, біди у всіх однакові. Будь-який громадянин і так може сповідувати будь-яку релігію, виявляти патріотичні почуття тощо. Для цього йому не потрібно, щоб якісь чиновники позначали у паспорті його національність чи релігію.
Сулейман Сулейманлі (20)
голова вінницького осередку спілки азербайджанської молоді в Україні
- Для мене не грає великої ролі - є у свідоцтві про народження така графа чи немає, так само і з паспортом. Але, наприклад, є люди, яким потрібно довести свою національність, для того щоб мати можливість повернутися на батьківщину. Або мати можливість безперешкодно їздити у країну свого походження. Мені здається, що така графа не завадила б нікому, але допомогла б вирішувати деякі юридичні питання. А своєї національності мало хто соромиться. Тим більше у наш час, коли расизму у тому вигляді, яким він був колись, уже не існує. Але мені здається, що це має бути добровільно, щоб людина сама вирішувала, писати національність чи ні.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 27 від 2 липня 2025
Читати номер