Бакалавр за три роки, а «заочку» — скасують. Готують зміни у вищій освіті

• Уряд має на меті реформувати вищу освіту. Вказують, що це треба задля «вдосконалення освітнього процесу та наближення до європейських стандартів».
• Зокрема, ступінь бакалавра можна буде здобути за три роки, студентам дозволять вибирати спеціальність після вступу в університет, а не одразу після закінчення школи. А от «заочку» пропонують взагалі скасувати.

Кабмін подав на розгляд Верховній Раді України законопроєкт про зміни у вищій освіті. 

«Зміни давно назріли. Ми бачимо це на прикладі українців, які здобули вищу освіту, але ніколи не працювали за спеціальністю, — пише на своїй facebook-сторінці міністр освіти і науки Оксен Лісовий. — Справжня цінність вищої освіти в Україні знизилася. Тож відкладати зміни на потім вже просто неможливо».

Деякі пояснення реформи вищої освіти опублікували Міністерство освіти і науки та Міністерство цифрової трансформації. 

Гнучка тривалість навчання

Студенти-контрактники зможуть самостійно визначати, за який час вони хочуть пройти навчання за певною програмою. 

Навчальне навантаження студента вимірюється у кредитах – це години. Один кредит — це 30 годин. Сюди входять і лекції, і самостійні роботи. Тож студент за рік мав отримати не менше 60 кредитів Європейської кредитно-трансферної накопичувальної системи (далі - ЄКТС)

Через зміни, що в законопроєкті, дають можливість вчитися швидше або ж довше. Якщо студент працює і не встигає, він може брати 30 кредитів на рік. І ступінь бакалавра здобувати не чотири роки, а п’ять та навіть шість років. Тобто, можна буде обрати менше навантаження на більший строк.

Або, навпаки, має вдосталь часу і натхнення опановувати щороку по 80 кредитів — і на бакалавра можна вчитися всього три роки.

Зміни у структурі освіти

Після проходження 60–120 кредитів ЄКТС студент зможе обрати спеціальність у межах широкої галузі для подальшого навчання

«Наприклад, вибираєте галузь «Соціальні науки», навчаєтеся два роки, а потім можете визначитися, яка галузь вам найбільше підходить — соціологія, соціальна робота чи політологія. Це дає змогу знайти себе й більш усвідомлено вибрати спеціальність уже після певного терміну навчання в університеті», — пояснюють у Мінцифрі.

Також хочуть запровадити «мінімальний обсяг аудиторних занять». Тобто, це час, коли студенти здобуватимуть знання на парах із викладачем.

Для бакалаврів цей обсяг складатиме не менше ніж 10 з 30 годин для одного кредиту ЄКТС, а для магістрів — не менше ніж 8 годин. Раніше регулювання аудиторних занять не було і деякі заклади, на думку Мінцифри, цим зловживали, пропонуючи студентам опрацьовувати дисципліни майже самостійно. А це призводило до зниження якості навчання.

Та ще для студентів, які навчаються на регульованих спеціальностях (право, медицина, військова служба, атомна енергетика тощо), вдосконалюються стандарти навчання. Вибірковий компонент там може бути 10% замість 25%. 

І навпаки даватимуть більшу свободу тим, хто навчається на «нерегульованих» спеціальностях — до них відносять філологію, кібернетику, фінанси тощо. Студенти можуть вибирати не менше ніж 25% курсів (а часто більше) самостійно.

Чим замінять заочку

І, напевно, найважливіша зміна — скасування заочної та вечірньої форми навчання у 2024 році. Її пропонують замінити на дистанційну.

На думку урядовців, це дасть змогу студентам навчатися віддалено, але без втрати якості освіти. Вони зможуть долучатися до навчання онлайн, не відвідуючи заклади фізично, при цьому якісно та ефективно здобувати освіту.

Однак така зміна не зачепить нинішніх «заочників».

«Студенти, які нині навчаються на заочній та вечірній формах, зможуть завершити своє навчання. А починаючи з 2024 року нові вступники вже обиратимуть або денну, або дистанційну форми здобуття освіти», — пояснив міністр освіти Оксен Лісовий.

Ідеї урядовців критикують

Станом на 2 листопада проєкту закону ще немає на сайті парламенту. І немає можливості ознайомитись з його повним змістом. Втім реформу вже критикують в соцмережах.

«Як реалізувати бажання студентів змінювати термін навчання? Для прикладу, студент першого курсу бажає виконати 80 кредитів за рік. Тобто, він має відвідувати 60 кредитів першого курсу і ще 20 кредитів другого. Так це практично неможливо, бо лекції відбуваються одночасно, — пише доцентка кафедри психології Тернопільського національного технічного університету Ірина Чорна. — Або на першому курсі для кількох студентів викладачі мають читати пари за другий курс? Так це назвуть «роздуванням годин» і ніхто таких годин не плануватиме викладачу і не оплачуватиме».

«Скасувати заочку? Не можуть люди, які працюють, дозволити собі дистанційне навчання, — пише головна наукова співробітниця у Київському регіональному центрі Національної академії правових наук України Наталія Федорченко. — Продовжити навчання з трьох до шести років студентам-контрактникам? Без шансів, оскільки немає таких фінансових можливостей у батьків. А щодо вступу на галузь — якщо один чи два роки слухати загальні курси, то в підсумку ми отримаємо просто фахівця з вищою освітою, а не професіонала за конкретним напрямком».

«Наблизити до європейських стандартів треба не лише студентів, а й викладачів. Потрібні безстрокові контракти, як це є в усіх цивілізованих країнах. Саме вони дають незалежність і академічну свободу, — вважає заслужений професор Львівського національного університету Михайло Зарічний. — Потрібно в рази зменшити авдиторне навантаження, бо університетський викладач — не лише вчитель, він також виконує наукову роботу».

А що думаєте про запропоновані зміни у вищій освіті ви? Пишіть у коментарях!

Читайте також:

Чай каркаде, кускус і нагетси та ніяких ковбас. Перевірили, як змінилася їжа в шкільних їдальнях

Бий, біжи або замри. Військовий розповів бійцям-новачкам, яким буде страх і що з ним робити

50 питань для відвертої розмови з дитиною, або Як батьки можуть розговорити свою дитину

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.