Не на урок, а на фронт. Розповідаємо про вінницьких вчителів, які пішли воювати

Не на урок, а на фронт. Розповідаємо про вінницьких вчителів, які пішли воювати
Василь Стахов, Олена Паламарчук, Олександр Мельничук
  • Деякі вінницькі вчителі взяли до рук зброю і перейшли з освітнього фронту на військовий. Розповідаємо історії педагогів, які боронили чи зараз боронять Україну від окупантів. 

На Вінниччині навчальний рік у школах здебільшого закінчиться 31 травня. Останній дзвоник — це свято для учнів і вчителів. Але не всі педагоги проведуть цей день у школі, на урочистостях.

У найскладніші для країни час деякі наші вчителі добровольцями пішли в ЗСУ. Розповідаємо про вінничан, які проміняли шкільні класи на оборону країни.

Вчитель фізкультури

Відео дня

Василя Стахова, вчителя фізкультури 27-ї школи, що виховав не одне покоління вінничан, мешканці мікрорайону Тяжилів знають всі. Особливо його надзвичайне почуття гумору та завжди сяючу посмішку на обличчі.

У перший день повномасштабної війни 60-річний вчитель фізкультури і тренер з кульової стрільби прийняв рішення захищати Україну від «рашистів». Пішов добровольцем зі словами: «Не молодим же йти. Я вже прожив життя. Краще піду я, ніж син». І пішли — Василь Семенович разом з хлопцями Вінницької ТРО на передову.

— В день, коли почалася повномасштабна війна, мені подзвонив колега з дитячо-юнацької школи стрільби, і ми 25 лютого пішли разом записуватись до Вінницької тероборони, оскільки у військкоматі нас би не взяли за віком, мені вже 60 років, в січні вийшов на пенсію, — розповідає Василь Стахов. — Підготовка була, я служив в армії, більше десяти років працював тренером у секції з кульової стрільби і в школі, і в ДЮСШ. До речі, хотів піти з товаришем ще в 14-му році в АТО, але нас теж за віком не взяли.

Якийсь час чоловіки проходили серйозне навчання на Вінниччині, далі — опинились у вирі активних бойових дій на східному напрямку.

— 20 червня ми виїхали з Вінниці, 22 червня були на передовій, під Слов'янськом, — каже вчитель. — Здавалось, я був підготовлений: в мене були навички стрільби, нас дуже добре готували на полігонах. Але справжню школу я пройшов на фронті. Добре, що в бригаді було чимало учасників бойових дій в зоні АТО/ОСС, які все підказували і розказували. В мене у підрозділі дуже класні хлопці, вік від 23-х і до 60-ти, — але всі справжні. Я не соромився вчитися в молодших вдвічі бійців, які коригували мої дії. Дуже задоволений тим, що був з тими хлопцями, які продовжують там служити. 

Вчителя фізкультури з 27-ї школи наразі звільнили з лав ЗСУ через вік. Нині Василь Стахов навчає кульової стрільби молоде покоління учнів рідної школі.

Вчителька хімії

У Вінницькому ліцеї №2 вчителька хімії Олена Паламарчук працювала 14 років. Нещодавно долучились до війська, служить в окремій механізованій бригаді в/ч А4962.

— Дуже довго зважувала всі за і проти, дуже довго приймалося рішення, — каже захисниця. — Я розуміла, що у кожного є свій фронт і я тут також потрібна, потрібно дітей вчити, молодь піднімати далі, тому що за ними й наше майбутнє після перемоги. Їм найважче потім буде відновлювати Україну. Але я розуміла й те, що там нашим хлопцям важче і я хотіла просто хоч чимось допомогти. Якщо я можу робити там якісь корисні речі, я буду дуже вдячна долі і Богу, що я там знаходжусь.

Олена Паламарчук відвідує ліцей, рада зустрічі з колегами і учнями. Каже, що на фронті в неї теж є надійний тил. Це такі ж як вона військовослужбовиці і військовослужбовці, які завжди налаштовані позитивно.

— Вони працюють зранку до ночі, але сил вистачає жартувати, — каже вчителька. — Всі розуміють, за чим йдем, і стараємося якнайбільше зробити, для того, щоб все чим скоріше закінчилось.

Вчитель фізики

У Вінниці на новорічних ярмарках та масових святкових заходах можна було зустріти чоловіка, який готує незвичну каву з часником.

Вінничанин Олександр Мельничук більш відомий у місті як Сан Санич. Він — колишній вчитель фізики у школах №16 та №27. Приготування кави — це хобі, яким чоловік займається вже близько 35-ти років.

З початком повномасштабного вторгнення Мельничук пішов служити до війська. Нині він працює у Вінницькому рекрутинговому центрі. 

Нещодавно Сан Санич готував на піску ароматну каву по-східному, з апельсином, часником та спеціями, на благодійному ярмарку у 27-му ліцеї, де колись працював. Каже, тепер приготування кави допомагає збирати кошти на потреби захисників.

— Це моє старе хобі, яке на початку 14-го року стало в нагоді, — каже військовий. — Ми почали варити каву і за кожну чашку по дві гривні передавали на ЗСУ. За новорічні свята умудрилися на ці кошти придбати бензопили, одяг, каремати.

До війська Сан Санич пішов добровільно, адже не міг вчинити інакше.

— Нажаль, в нинішніх умовах вчителі фізики потрібні менше, ніж сержанти, — говорить Мельничук. — Тому я в лавах ЗСУ з 28 лютого 2022 року. На сьогодні я працюю у відділі рекрутингу Вінницького ТЦК, де допомагаю створювати професійну армію.

 

Читайте також:

Вінницький ліцей №27 провів найбільше ярмарків та зібрав рекордну суму для ЗСУ

Перший і єдиний католицький садочок Вінниці відчинив свої двері після масштабної реконструкції

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (6)
  • Олександр Орловський

    Сан Санич, ще у 5 школі викладав! Саме там мав нагоду з ним познайомитись, та досі пам'ятаю його уроки. Неймовірна людина!!!
  • Дима Ст

    Напишіть про вінницьких міліціонерів,які звільнились і пішли на фронт

    Лора Козакова reply Дима Ст

    Дима Ст їх багато, повірте, деяких знаю особисто. Це хлопці 35+
  • Марина Твердохлеб

    Наші!Найкращі!!!💙💙💙
  • Олег Каськов

    Пам'ятаю Сан Санича та його каву

keyboard_arrow_up