Гімназії та училища. Де та як навчалися вінничани понад сто років тому?

• Розповідаємо про навчальні заклади Вінниці, що діяли наприкінці 19-го – початку 20-го століття.

Юні вінничани і вінничанки нині в своїх навчальних закладах здають зимову фотосесію і мріють про канікули. А де і як навчалися наші пращури?

Вінниця сто років тому славилася навчальними закладами, які давали освіту, яку зараз дають, наприклад, училища та коледжі, готували до вступу в більш рейтингові вузи. Сьогодні піде мова про навчальні заклади Вінниці, що діяли наприкінці 19-го – початку 20-го століття.

Жіноча гімназія 

Побудували її в 1900 році. Будівля гімназії була спроектована відомим вінницьким архітектором Григорієм Артиновим і, свого часу гімназія виглядала по-справжньому привабливо. Це потім, у 1930 році, на будівлі було зведено третій поверх і знищили розкішне панорамне вікно.

Вчилися у цій гімназії дівчаток з дворянських сімей. Навчання у рік коштувало приблизно два карбованці. На той час це були немалі гроші. Була дуже жорстка дисципліна. Плаття у дівчат щодня міряли лінійкою, щоб ні в якому разі довжина сукні не була менша навіть на один сантиметр. Якщо ученицю бачили в місті і вона там була одягнена якось непристойно для того часу або поводилася не по етикету, то її чекала жорстка догана або навіть виключення з гімназії. Нині у приміщенні колишньої гімназії тепер розташований ліцей №2.

Реальне училище

Реальне училище влаштувалося у Вінниці в 1890 році після переведення його з Могилів-Подільського. Сама будівля непогано збереглася і донині. Тепер у її стінах розташувався торгово-економічний інститут. Родзинкою будівлі є ковані сходи того періоду.

Про реальні училища того часу Вікіпедія пише так: «Курс навчання у реальних училищах тривав шість-сім років. Статут був такий: «училища мають на меті загальну освіту, пристосовану до практичних потреб і до придбання технічних знань». У старших класах викладалися прикладні дисципліни. Випускники таких училищ могли вступити в технічні, промислові і торгові вищі навчальні заклади, а також в університети на фізико-математичні та медичні факультети».

Комерційне училище

На вулиці короля Владислава IV (тепер вулиця Владислава Городецького) знаходилось комерційне училище. Тепер у його стінах знаходиться школа-ліцей №7

Комерційні училища за своїм статутом і програмою були середніми навчальними закладами з тривалістю курсу сім-вісім років, які давали по випуску загальну та спеціальну освіту. У двох старших класах вивчалися спеціальні предмети: бухгалтерія, комерційна арифметика, кореспонденція російською та іноземними мовами, торгове і промислове законознавство, політична економія, комерційна географія, хімія, товарознавство.

Випускники комерційних училищ отримували право вступати до вищих комерційних та технічних навчальних закладів. Тепер у стінах Комерційного училища знаходиться школа-ліцей №7.

Жіноча гімназія Драганової

Розташовувалась гімназія Драганової на Романівської вулиці (нині Магістратська). Сьогодні будівля колишньої гімназії виглядає досить непривабливо, а всередині розташувався шкірвендиспансер.

Як і більшість теперішніх приватних навчальних закладів гімназія Драганової орендувала приміщення. Тому з часом вона переїжджає на нове місце проживання — вулицю Косьми і Дем’яна (нині — Мури).

Цікаво, що поряд з освітнім закладом в стінах новобуду зручно розташувалася найстаріша вінницька друкарня (заснована в 1869-ому), власницею якої на той час була дружина власника будівлі Любомира Длуголенцького Ванда Непокойчицька (правда остання залишалася її господинею після цього лише чотири роки, до викупу З. Грохольським з перейменуванням на «Польську друкарню у Вінниці»).

Чоловіча гімназія

Майже по-сусідству з гімназією Драганової розташоване місце, яке по праву можна назвати колискою освіти у Вінниці — це єзуїтські мури. Перший колегіум у стінах монастиря виник ще у далекому 1630-му році.

На початку ХХ століття на території колишнього єзуїтського кляштору заснували чоловічу, а потім і жіночу гімназії. Навчання у чоловічій гімназії почалося в 1907 році. Хлопчики та дівчатка навчалися на різних поверхах, крім того жіночій гімназії належав ще і корпус по-сусідству.

Чотирикласне училище

У кількох метрах від учительського інституту розмістилося чотирикласне училище або так звана прогімназія, система навчання в якій відповідала навчанню у початкових класах гімназії.

Тут також була проведена реконструкція з добудовою ще одного поверху і видаленням «архітектурних надмірностей». В свій час в цих стінах функціонувала школа №8, яка зараз знаходиться зовсім за іншою адресою.

Двокласне училище

Вінницьке двокласне міське училище функціонувало з 1869 року. Училище займало два корпуси, розташовані на ділянці на розі вулиць Поштової (згодом Миколаївський проспект, нині Соборна) і Пушкінської (нині Сковороди): старий одноповерховий (у районі сучасного готелю «Поділля») і збудований на початку ХХ ст. двоповерховий (з фасадом на головну вулицю).

За повідомленням істориків, на провадження курсів виділялося 4 тис. руб. На навчання приймали 32 особи. Завідувачем курсів з 1912 р. був Микола Лебедь, випускник вчительського інституту. У 1918 р. (ймовірно, останній рік існування курсів) випускний іспит тут включав такі дисципліни: закон Божий із церковнослов’янською мовою; педагогіку, дидактику та училищезнавство; математику (арифметику, алгебру, геометрію); історію; географію; фізику, природознавство і гігієну; співи; малювання; чистописання; гімнастику. У свідоцтво також вносилась оцінка за практичні заняття у початковій школі.

Єврейське училище

На місці колишнього єврейського училища зараз розташована школа №9. На сайті вінницької транспортної компанії є знімок, на якому видно зовнішній вигляд школи до її перебудови (будівля праворуч на знімку з напівкруглими вікнами другого поверху). Як бачимо, дореволюційне єврейське училище виглядало набагато красивіше, ніж перероджена з нього радянська школа.

Над входом школи №9 є дата її будівництва — 1964 рік. Хоча по кутах лівого крила будівлі на рівні другого поверху, до ремонту, залишались рештки старовинного цегляного декору. А це означає, що школу будували не на порожньому місці, а до невпізнання переробили єврейське училище, добудувавши третій поверх.

В матеріалі використовувались Дослідження Вадима Пастернака.

 

Читайте також:

Реальне училище і військовий шпиталь. Історія будівлі торговельно-економічного інституту

Від жіночої гімназії до ліцею: столітня історія вінницької школи №2

Історія, захована в Мурах. Як утворився Державний архів Вінницької області

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.