Адаптація дітей до навчання: чому не всім першачкам легко дається школа?

• Початок навчання в школі — один з найбільш складних і відповідальних моментів в житті дітей. Які можуть проблеми в адаптації першокласників та які шляхи їх вирішення — пояснює психолог.

Початок навчання дитини в першому класі — складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності — це й нові контакти, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем. Безтурботне життя, садочок, батьки, бабуся, — все підпорядковується навчанню, шкільним справам і турботам.

Звикання до школи — тривалий індивідуальний процес. Згідно з статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півроку. Другій половині потрібно більше часу.

Шкільна адаптація

Процес адаптації складається з багатьох, аспектів: соціального, біологічного, фізіологічного, психологічного.

Біологічна адаптація — це пристосування до нового режиму навчання й життя. Не встиг досхочу награтися, як трапляється таке, що, змушує пристосовуватися до нового й незвичного: від дзвінка до дзвінка сидіти на уроці, виконувати поставлені завдання, чемно вести себе і вчитися на відмінно.

Що стосується фізіологічної адаптації, то медики відзначають, що більшість першокласників хворіє у вересні, деякі скаржаться на втому, головний біль, стають примхливими. Це не дивно, оскільки на малюків навалюється лавина завдань, що вимагають від них розумового і фізичного напруження. 

Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «учень», а також у налагодженні спілкування з однолітками і вчителем.Це процес входження до учнівського колективу. 

Рівні адаптації

Залежно від різних чинників рівень адаптації дітей до нових умов може бути різним: високим, нормальним і низьким. Адаптація дитини до школи процес не односторонній: не тільки нові умови впливають на малюка, але і сам він намагається змінити соціально — психологічну ситуацію.

• Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом; розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.
• Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, водночас потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.
• Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників.

Є досить тісний зв'язок між рівнем адаптації школяра і умовами, в яких він виховується.

Дезадаптація

Вікторія Гаєва, психолог:

— Буває й таке, коли дитина виявляється непристосованою до шкільного навчання. Найчастіше дезадаптація спостерігається у першокласників. Дуже важливо вчасно виявити проблему, щоб вчасно вжити заходів.

Ознаки дезадаптації у першокласника: підвищена стомлюваність, дратівливість, спалахи гніву, замкнутість, погана успішність, агресивність або, навпаки, надмірна соромливість, підвищена тривожність, низька самооцінка.

Причини дезадаптації дитини можуть бути такими:

1. Відсутність позитивної установки дошкільного життя (батьки залякують школою).
2. Проблеми спілкування з ровесниками.
3. Незнання вчителем індивідуально-психологічних особливостей дитини, авторитарний характер педагогічної діяльності вчителя
4. Невідповідність режиму, методів виховання і в школі.
5. Недостатній інтелектуальний розвиток дитини, відсутність допомоги з боку батьків і вчителя.

Головна роль в створенні сприятливого клімату в класі — належить виключно вчителю. Йому необхідно постійно працювати над підвищенням мотивації, створюючи дитині ситуації успіху на уроці, під час перерви, в позашкільній діяльності, в спілкуванні з однокласниками. Тоді у дитини самооцінка підвищиться і успішність покращиться.

При перших ознаках дезадаптації необхідно проводити роботу з батьками, розповісти про труднощі дитини. Тільки розуміння та підтримка батьками своїх дітей в складних ситуаціях створюють відчуття захищеності, внутрішнього комфорту дитини. Якщо ні в учителів, ні в батьків справлятися з «важкою дитиною» не виходить — потрібно звернутися до фахівців: дитячого або шкільного психолога. Він не тільки допоможе школярику, а й підкаже батькам і педагогам, що потрібно дитині, щоб полегшити адаптацію в школі.

 

Читайте також:

Якщо війна і боїтеся, то чи варто віддавати дитину до школи — поради психолога

«Більшість батьків — за школу в онлайні»: яким буде навчання у Вінниці з 1 вересня

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.