Забуті імена вінницьких кладовищ. Архітектор Самуїл Рабін створив будівлю ОДА й не тільки

Володимир БАБКОВ

Якщо Григорію Артинову завдячуємо сучасним виглядом центру міста, то мало знаємо і ще менше пам'ятаємо про тих, хто став його послідовником у довоєнні та повоєнні роки.
Одним з таких був архітектор Самуїл Рабін. Що ми знаємо про нього? Дізнаєтеся далі у матеріалі з серії «Забуті імена вінницьких кладовищ».

Ми продовжуємо згадувати імена тих, хто в різні часи здійснив вагомий внесок у розбудову, становлення та розвиток Вінниці. У попередній публікації розповідали про Генріха Лютворта, завдяки якому з'явилися тролейбуси та Вишенька. Тепер на черзі — Самуїл Рабін.

Самуїл Рабін народився у Вінниці у єврейські родині. Саме через це був вимушений екстерном здобувати середню освіту, оскільки в Російській Імперії існувала квота на освіту для осіб згаданої національності. У підсумку, успішно закінчив Київський архітектурний інститут, в якому навчався у Павла Альошина — одного з головних архітекторів української столиці.

Першим визначним творінням Самуїла Рабіна стала будівля нинішньої обласної Ради та адміністрації.

Відео дня

Над нею архітектор працював з 1935 по 1941 рік. Відновлювальні роботи припали на 1946-49 роки. Власне у період самої Другої Світової Самуїл Рабін брав участь в обороні Сталінграда та у визволенні від нацистів Будапешта. Став кавалером бойового ордена «Червоної Зірки».

Втім у 1930-ті вулиці Вінниці прикрасила іще низка добре відомих містянам споруд. Серед них «Будинок вчителів» — зараз це Коцюбинського 37. Також на цій вулиці, але за номером 32, і нині бачимо споруду. У 1937 вона з'явилася на світ як житловий будинок суперфосфатного заводу.

Найбільш продуктивними в роботі Рабіна стали саме повоєнні роки. Сюди можна віднести численні вузли центрального парку, нинішнє приміщення апеляційного суду, привокзальну площу та, власне, забудову і планування мікрорайону Вишенька.

Саме через неї у вінницького архітектора сьогодні можна відшукати критиків. Як стверджують фахівці, її складно вважати обгрунтованою. Чому? Дивіться наше чергове інтерв'ю із доктором історичних наук, вінницезнавцею Тетяною Кароєвою.