Ця фотографія зроблена у центрі Вінниці. Зліва можна роздивитись нинішню будівлю готелю "Савой"

• Вінниця в 78 раз відзначає визволення від німецьких загарбників
• Про ту страшну війну у Вінниці мало що зараз нагадує.
• Ми зібрали цікаві розповіді істориків і старі фотографії тих днів у березні 1944 року. Пропонуємо згадати як все було

Вінницю від німецьких загарбників звільнили на 1003 день війни. 20 березня 1944 року війська 1-го Українського фронту до 19 години заволоділи містом та ще кількома населеними пунктами. Про це було сказано в оперативному зведенні Радінформбюро за 20 березня 1944 року:

«Войска 1-го Украинского фронта 20 марта в результате штурма и обходного манёвра с флангов овладели областным и крупным промышленным центром Украины городом Винница, превращённым немцами в мощный опорный пункт обороны на Южном Буге, а также с боями заняли более 30 других населённых пунктов, в том числе районный центр Винницкой области город Литин и крупные населённые пункты Погорелое, Дьяковцы, Литинка, Кулыга, Сосны, Селище, Балын, Пеньковка, Майдан Супруновский».

Фото 1 з 7

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 

Previous Next

Сьогодні ж Вінниця відзначає 78 років із дня визволення міста. І про це розказують вінницькі історики 

«Вважається, що боїв особливо серйозних за Вінницю не було. Принаймні, від багатьох людей доводилось таке чути. Але це не зовсім так. Це була Проскурівсько-Чернівецька наступальна операція. Вона була не в напрямку головного удару, але тим не менш бої були доволі серйозними, були задіяні чималі сили, і бої тривали за Вінницю безпосередньо в місті з 16 по 20 включно», - розповідає автор історичного блогу Олексій.

За словами Олексія, старе місто звільнили за два дні, потім радянська армія готувалася до повернення західної частини Вінниці:

«Був нанесений обхідний удар по північній Вінниці, щоб в самому місті було менше боїв. І в цей час з півдня зуміли потай форсувати інші радянські підрозділи і нанести вже удар безпосередньо в місті. Завдяки цьому західна частина міста була звільнена менше, ніж за добу».

Якщо переглядати зображення Вінниці, покинутої німцями, можна побачити зруйновані будинки. Одні дослідники вважають, що пошкодження нанесли німецько-фашистські війська. Інші стверджують, що їх завдали радянські. Олексій розповідає, що більшу частину будівель зруйнувала таки німецька армія:

«Є документальні підтвердження того, що за добу до форсування Бугу 19 числа німці почали підпалювати і підривати основні будинки в місті, які вони не планували використовувати для оборони. Наприклад, театр Садовського був спалений саме німцями. І за характером руйнування, які можна побачити на фотографіях, було видно, що це руйнування не від обстрілів, а саме в результаті навмисного підриву великих снарядів. Німці особливо і не приховували, що вони тут все руйнують».

Справді, у журналі бойових дій за 19 березня 1944 року можна знайти запис:

«Отходя из Винница, противник взорвал и поджёг заводское сооружение и ряд жилых зданий: с 14 и до 16.00 были слышны взрывы огромной силы и видно несколько очагов пожара».

Краєзнавець Микола Бабадженян розповідає, що під час боїв 19-20 березня німці зазнали великих втрат:

«Практично весь німецький гарнізон був знищений. Так сталося, тому що Гітлер в березні 44 року висунув таку концепцію міст-фортець. Міста, як ключові транспортні розв'язки, брали на себе дуже велике навантаження, ставали ключовими точками. І гарнізон повинен був відбиватися до останнього. За спогадами очевидців, цей відступ був грандіозним киданням техніки і матеріальних засобів. З цілої танкової армії, в якій танків кілька сотень штук, навіть більше, вийшло всього 1-3 німецьких танка. Барське шосе було в 5 рядів заставлене машинами, розбитими, кинутими, розстріляними з повітря. Трофейні команди були здивовані».

У журналі бойових дій 74-го стрілецького корпусу 38-ої армії Першого Українського фронту є запис:

«Частями 305 стрелковой дивизии захвачено 350 автомашин, много раций, штабные документы, знамя противника. Частями корпуса в районе г. Винница захвачены огромнейшие трофеи, в том числе много продовольственных складов, складов с боеприпасами, до 10000 автомашин разных марок и систем и др. трофеи, численность которых уточняется трофейными органами 38 армии».

Також в історії визволення Вінниці є два, на думку краєзнавця Миколи, особливих факти:
«Для Вінниці дата 19-20, скажімо, сакральна, тому що Вінниця була захоплена німцями саме 19-20, але липня. І звільнена 19-20, але березня.У 41 році Вінницю захоплювала 4 гірсько-піхотна дивізія німців, а так склалося, що вона ж відступала з Вінниці 1944».

За даними 2011 року, у Вінниці проживало шість ветеранів, які визволяли місто: Юрій Анохін, Василь Батченко, Валентина Мшвидобадзе, Захар Мшвидобадзе, Володимир Слабий, Микола Сомов. Прочитати про розповіді вінницьких ветеранів можете ТУТ

Читайте також: Як Вінниця переживала війну: фото та відео з окупованого фашистами міста