Воскові вінки від вінницької майстрині Марії Курячої

• Воскові віночки, в яких на Поділлі йшли до шлюбу, визнали об’єктом нематеріальної культурної спадщини.
• В обласному центрі культури і мистецтв розповіли технологію їх виготовлення.

Технологія виготовлення «воскових» вінків на Вінниччині» є елементом нематеріальної культурної спадщини України. На сторінці віртуального музею пригадали, як виготовляли один з найголовніших атрибутів весілля.

«Восковий» вінок на Вінниччині з’являється в кінці XIX – на початку XX ст. Мода на воскові вінки прийшла із Західної Європи, вони сподобались дівчатам і практично до кінця 1980-х років були чи не найбажанішою прикрасою на весіллі.

Нині виготовленням таких вінків займаються майстрині у Вінниці, Тульчині та селі Чагів Вінницької області.

Термін «восковий» є узагальненим — так називають вінки з таких матеріалів, як стеарин, парафін, лой, віск та інші подібні суміші.

Зазвичай вінки невеликі за розміром, побудовані на одній основі, але також бувають вінки з кількох поєднаних основ, з небагатьма елементами. Вирізняються великою кількістю восковиць, простотою форм, вишуканістю елементів та кольорової гами.

Починається робота з виготовлення паперових квітів та листочків.

Відрізок дроту обмотують флористичною стрічкою (раніше для обмотування використовували «папіросний» папір). Це заготовка на «стеблинку». З паперу вирізають форму листочка, згинаючи його до бажаної форми. До нього приклеюють «стеблинку», дають висохнути. Рідше листок протикають повздовж центру листочка хвилеподібними відрізками, що не потребує використання клею.

Виготовлення квітки здійснюють різними способами:

• вирізають з паперу прямокутник, складають повздовж. Скручують навколо своєї осі, тримаючи за один кінчик, який слугуватиме основою, примотують до основи дротом;
• вирізають окремо пелюстки й складають одна біля одної навколо «тичинки» — обмотаного папером відрізка дроту із загнутим в петлю кінцем, примотують до основи;
• вирізають пелюстки зі спільною серединкою, в яку вставляють заготовлену «тичинку»;
• витискають квітку металевою формою, вставляють в середину «тичинку».

Для виготовлення восковиць (бубляшок, бурульок, бомбляшок) парафін (чи компоновану майстринею суміш) кладуть в металеву ємність, розтоплюють. Готують ємність з чистою водою. Кінчик обмотаного дроту загинають у петлю (деякі майстрині використовують прямий відрізок) почергово занурюють у розтоплений парафін і воду доти, доки на кінці основи не утвориться парафінова крапля.

Потім воскують квіти, листочки, почергово занурюючи у розтоплений парафін і воду один раз чи двічі, залежно від рівня завощення.

Далі формують основу вінка з відрізка грубого, обмотаного папером чи флористичною стрічкою дроту, згинаючи його у формі дуги. На неї почергово накручують квіти, листочки, восковиці чи пучки восковиць у відповідному або бажаному порядку.

Деякі майстрині до обох кінців вінків також приєднують так звані «кучері» — довгі композиції з обмотаних відрізків дроту у формі дрібно закручених спіралей з квітами, листочками чи восковицями на кінцях.

Вінки можуть відрізнятися за формою, зовнішнім виглядом, розміром, але технологія виготовлення у всіх майстринь на Вінниччині подібна.

За старою технологією воскові віночки виготовляє вінницька історик та етнограф Марія Куряча. Ми раніше розповідали, що зібрані кошти майстриня передає на потреби Збройних Сил України.

Читайте також:

«Кошти передаю ЗСУ». Вінничанка Марія Куряча продає колекцію весільних воскових вінків

Був замок, а тепер коледж для агрономів. Розповідаємо про розкішний маєток графа Львова у Чернятині

Був парк, фонтани, алея кохання. Розповідаємо про палац Ярошинських у Тиврові