Був парк, фонтани, алея кохання. Розповідаємо про палац Ярошинських у Тиврові

Був парк, фонтани, алея кохання. Розповідаємо про палац Ярошинських у Тиврові
Палац Ярошинських. Малюнок Наполеона Орди
  • Всього в 30 кілометрах на південь від Вінниці знаходиться затишне селище міського типу Тиврів, де розмістився палац Ярошинських — свого часу один з найбільших палаців Поділля.

Тиврів (нині селище міського типу) — давнє поселення на Поділлі. Територія селища освоєна за доби неоліту, що існував на Побужжі в VІ-ІV тисячоліттях до нашої ери. Тиврів довгий час був прикордонним пунктом феодальної Литовської держави і кілька разів спустошувався татарами.

В 1569 році внаслідок Люблінської унії Тиврів відійшов до шляхетської Польщі (Вінницький повіт Брацлавського воєводства). З XVI ст. поселенням володіють Ярошинські.

Рід Ярошинських — один з найвпливовіших, найчисельніших та найзаможніших польських родів на Поділлі. Франциск Ярошинський мав багато сіл, але для життя обрав саме Дзвониху, заклав тут свою свою резиденцію і збудував палац.

Відео дня

Історія палацу Ярошинських

В 1590 році Маріанна Ярошинська, виходячи заміж, як придане передає Тиврів своєму чоловікові Себастьяну Калитинському. Коли рід їхніх нащадків згасає, за місцевість починають претендувати віддалені родичі — як Ярошинської, так і Калитинський. Останні, між іншим, виступили засновниками місцевого Домініканського костелу.

На містечко і палац став претендувати Захарій Ярошинський — по­льський шляхтич, консиліяр Барської конфедерації, посол сейму від Брацлавського воєводства, мечник та підстолій вінницький. А ще — депутат Коронного трибуналу. Був власником значної земельної «фортуни», мав маєтки в Волинському, Брацлавському, Київському воєводствах.

У 1756 р. Захарій Ярошинський з військовим загоном у 200 чоловік напав на маєток Калитинського. Запереказами, у містечку розгорівся справжній бій: стріляли гармати, палали будинки, мордували людей (підпалювали бороди, вуса, чуприни, підсмажували п’яти). Тиврів майже весь був спалений. Залишилися тільки ратуша і чотири будинки біля костьолу. У відповідь пані Калитинська без останку спалила Василівку і Шершні — села Ярошинського, йдеться у блозі Antique.

Закінчилося це протистояння тим, що місто остаточно перейшло Захарію Ярошинському. Власне, він в кінці 18 століття будує палац на схилі біля Південного Бугу, один з найбільших палаців Поділля, який там знаходиться до цих пір. Він же заклав і ландшафтний парк навколо своєї резиденції. 

Палац став настільки великим, що художники, аби його зобразити, мали перебратися на інший берег Південного Бугу. Зберігся рисунок Наполеона Орди на якому палац не дуже відрізняється від нинишнього стану споруди, хоча у ХІХ ст. палац згорів. На малюнку зображена довга будівля з ризалітами, з яких центральний є найбільшим, також із зворотнього боку на ньому було влаштовано півкруглий ризаліт. Палац обернений до річки своїм зворотнім фасадом, а головним обернений до костелу. Парк палацу був розташований на північ від палацу (тобто на пологому схилі до річки) та на південний захід від нього. Ніні на фасаді майже відсутні прикраси.

Розкішні інтер’єри і парк з озером

Палац Ярошинських — це двоповерхове приміщення, побудоване в класичному стилі, з високими прямокутними вікнами, на стінах — прямокутні напівколони, які зверху закінчувались гіпсовими розетками. Дах садиби скатний, довжина перевищує 150 метрів. Біля парадного входу, з боку Південного Бугу, були фонтани, бесідки та місце для духового оркестру.

Навколо маєтку розкинувся великий дендрологічний парк з озером, яке ділилось кам’яним мостом на дві частини. Парк мав форму кінської підкови з «алеєю кохання», яка проходила через усю територію. Алея прикрашена античними скульптурами із мармуру, привезеними з Італії. У парку було висаджено сотні різних дерев та кущів, привезених з Європи. Щоправда, від перших насаджень залишились липи, дуби, граби.

Всередині маєток мав багатий інтер’єр з безліччю картин на різну тематику і гарно мебльованими кімнатами. Ще дотепер збереглася головна брама маєтку, вимурувана з червоної цегли. Зали палацу була в стилі Людовика XIII з гобеленами та меблями, що були також покриті гобеленами, та привезені дружиною Франциска з французького замку.

В палаці була велика бібліотека, рукописи з Тиврова, колекція старої зброї, колекція мап — Захарія Ярошинського. А також цінна колекція старовинних килимів (78 штук), портрети Захарія Ярошинського та його дружини пензля Лямпі. В оранжереї палацу знаходилось багато цитрусових дерев, агави, пальми. Тримали Ярошинські тут також великі стада коней англійської породи.

Палац належав його нащадкам аж до кінця 19 століття. За участь в антиросійському повстанні Ярошинський був змушений продати маєток у 1891 році графу Гейдену (власнику сусідніх Сутисок, великому меценату і доброму господарю), який подарував його православній церкві. Подільська єпархія відкриває в ньому духовне училище, яке зіграло значну роль для міста. Тут працювали такі видатні люди, як композитор К. Г. Стеценко, М. Леонтович, навчався В. Свідзінський.

Через сім років у палаці сталася пожежа, в якій дуже постраждала центральна частина з фасадом, зверненим до костелу. Його намагалися відбудувати, але первісний вигляд був вже втрачений.

У 1918 році втекли до Польщі Ярошинські. Це було драматично і трагічно. Едвард Ярошинський застряг колісницею на залізничному переїзді у Зятьківцях. Його дружина Ванда, намагалась втекти до Варшави, подалі від революції. Їй вдалося добратись до Вінниці, але там вона була впізнана селянином з колишніх маєтків, який, імовірно, служив банді, яких тоді на тлі революційного безладу було чимало. «Розвідник» розповів про зустріч своєму отаманові на прізвище Волинець, після чого Ярошинська була схоплена, пограбована і вбита на околиці Вінниці.

Палац сьогодні

Після Другої світової війни в колишньому палаці розташувалася школа-інтернат. На сьогодні — Тиврівський ліцей-інтернат поглибленої підготовки в галузі науки.

На сьогодні це двоповерхова будівля в стилі класицизму. Частина фасаду, яка виходить в парк має риси пізнього бароко. Праве крило резиденції старе — його датують кінцем 18 століття, коли і був побудований палац.

Інтер'єри палацу сильно змінені і від автентичного обробки практично нічого не збереглося. З боку Південного Бугу раніше перебували фонтани, альтанки та інші атрибути пристойного парку. Сам парк Ярошинської заклали одночасно з палацом, але він зберігся тільки частково і в досить поганому стані. Залишилося приміщення колишньої панської конюшні, де вирощували елітних англійських коней. Вигляд близький до автентичного зберегла лише колишня в’їздна брама, яка на відміну від класицистичного палацу була виконана в неоготичному стилі.

Садиба Ярошинських перебуває на державному обліку як пам’ятка архітектури та міс­цебудування місцевого значення, утім, дуже потребує реконструкції.

 

Читайте також:

Занедбана краса. Розповідаємо про маєток цукровара Нафтула Когана

Будинок на колесах і байк з GPS 80-х років. Розробки вінницького дизайнера, не втілені в життя

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (5)
  • Vladimir Vlad

    Палац у Тиврові будувався уже задовго після смерті Захарія Ярошинського його дружиною Маріанною з Щеньовських.

    Ярошинські не продавали палац Гейдену у 1891 році,а продали князю Кочубею у 1867-му,відповідно Гейден нічого не дарував православній церкві.Подільска парафія КУПИЛА палац у поміщика Енгельгардта,що володів ним уже після Кочубеїв.

    Едвард Ярошинський трагічно загинув ще у 1907 році і не мав стосунку ні до Тиврова ні до Дзвонихи.
  • Дмитро Зубко

    На даний час, в цьому палаці школа, і його вигляд мало нагадує старовину будівлю.
  • Надежда Чезлова

    Дякую. Цікаво.

    Наталія Подолян reply Надежда Чезлова

    Надежда Чезлова поїдемо?
  • Татьяна Киливнык

    Дякую, за дуже цікаву історію, мені розповідала її моя бабуся та мама, вони з Дзвонихи Тиврівського району, де і жили Ярошинскі,дуже люблю читати ваші історії нашої чарівної , рідної Вінниччини.

keyboard_arrow_up