У Козятині розводили поштових голубів. У 19-му столітті вони доставляли листи до Європи

• Наприкінці XIX століття у Козятині розводили поштових голубів для армії, навчали пернатих доправляти листи до Європи, проводили змагання серед птах.
• Цікаві факти розповіли музейники.

На Вінниччині в містечку Козятин наприкінці 19 століття великої популярності набуло  розведення поштових голубів. Історія їх появи є доволі цікавою. Про це повідомляє музей історії міста Козятин.

Голубина пошта була широко розповсюджена в Європі в першій половині 19 ст. Відомо, що англійська банкір Натан Ротшильд завдяки своїй пташиній пошті дізнався про поразку Наполеона під Ватерлоо на два дні раніше, ніж його конкуренти. Це дозволило Ротшильду провести блискавичну операцію з цінними паперами і розбагатіти відразу на 40 мільйонів фунтів стерлінгів.

В Україні перший поштово-військовий голуб'ятник  влаштував після франко-пруської війни в 1873 році штабс-капітан Арендт,  який служив плац-ад'ютантом в Печерській фортеці міста Києва. Навчених птахів привозили з-за кордону або купували у міських любителів-голуб`ятників.

 При навчанні молодих птахів відносили далеко від голуб'ятень в одному напрямку, відпускали і дивилися, як і коли вони повертаються в рідні гнізда. А в Києві птахів чекали члени спеціальних комісій (в основному, представники військової розвідки) з хронометрами в руках. Купленим скарбницею поштарям випалювали на крилі особливі клейма. Ці птахи охоронялися законом. Винних в знищенні або присвоєння армійських «зв'язкових» судили і суворо карали.

У 1891 році в Києві зорганізувалося «Товариство голубиного спорту», що займалося розведенням і вихованням поштарів для армії. Кращі з них «служили» в київській цитаделі і приносили туди секретні записочки з багатьох країн Європи.

Час від часу «Товариство голубиного спорту» влаштовувало в Києві показові змагання, які привертали увагу маси людей, а Козятин став відправною точкою їх проведення.

Перше таке змагання відбулось 3 травня 1892 року. Спеціальна комісія приймала птахів у Братського монастиря, потім їх вивозили залізницею в Козятин або на пароплаві по Дніпру і випускали. Господар першого, що повернувся до Києва голуба, отримував приз в 75 рублів.

В Козятині це дійство відбувалось на площі перед Продпунктом в присутності великої кількості люду, всі були в захваті, особливо дітлахи. Військові урочисто під звуки духового оркестру випускали першу пару голубів. Бажаючим пропонували відправити повідомлення в Київ всього за 1 карбованець.

Такі змагання стали проводити регулярно до початку І Світової війни. При цьому голубів стали відправляти і на більші дистанції.  Ось як писала про це газета  «Новости дня» 23 травня 1905 року: «Отделение голубеводства общества акклиматизации животных и растений устраивает, по примеру прошлых лет, на большие сравнительно дистанции — состязания почтовых голубей на призы. Наибольшая дистанция назначена для голубей всех возрастов со ст. Казатин юго-западной жел. дор. на 1068 вер., при наивысшем сроке возвращения голубей в 7 суток.».

В Козятині почався справжній голубиний бум — більш-менш заможні міщани облаштовували голубники. Поштовими голубами стали користуватись  для взаємної листування: ділового, особистого ,а закохані обмінювалися сердечними посланнями. Ще й на весіллях молодята випускали голубів в політ, щоб як і ці птахи, маючи повну свободу, завжди повертатися в свій будинок. А пару голуба з голубкою у народі часто порівнювали з дружньою сім’єю. Це й не дивно, адже птахи створюють міцні пари й залишаються вірними один одному на довгі роки. Можливо, саме тому, ця традиція запускати голубів, прижилася у сучасної молоді.

Перша світова війна не застала любителів поштових голубів зненацька. Військові поштарі були добре підготовлені до бойових дій і широко використовувалися для зв'язку окремих загонів, гарнізонів і роз'їздів.

В англійській і французькій арміях під пересувні голубники перероблялися міські автобуси, а російські військові для цих цілей використовували залізничні вагони. Ворожих поштарів німці знищували за допомогою снайперів і спеціально навчених яструбів. Тоді і проявилася вразливість голубиного зв'язку. В руки противника потрапляло чимало так званих голубеграм і кодувань.

Під час нацистської окупації в Козятині, німецьке командування видало категоричний наказ знищити всіх голубів, а «хто після 26 жовтня ще буде тримати голубів, той буде розстріляний як саботажник». Всіх поштарів конфісковували та відправляли в Німеччину, побоюючись «пернатих партизан».

 Відсутність голубиної пошти зіграло дурний жарт під час радянсько-польської війни. Кіннота генерала Ромера планувала захопити Козятин зненацька, але із-за неузгодженості  наступаючих частин ефект раптовості був втрачений. Польський майор  Левинський у своїх спогадах  дуже жалкував, що армія не могла скористатися цим засобом під час набігу на Козятин.

З того часу і понині в Козятині існує група ентузіастів-любителів цих дивовижних та розумних птахів.  Мешканці  Козятина досі згадують Гаєвського Валентина Івановича (бувшого начальника воєнізованої охорони) — палкого прихильника голубиної справи, вихованцями якого милувались всі жителі міста.

 

Читайте також:

30 років тому затвердили герб і прапор Вінниці. Що означає символіка?

У Вінниці гине П’ятничанський парк, якому понад двісті років: як це коментують нащадки Грохольських

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.