Це була дерев’яна будівля з єдиною колією. Про історію вінницького залізничного вокзалу

• Кожне українське місто має залізничний вокзал, який багатий своєю історією.
• Вінницький вокзал не є виключенням, адже більш ніж за 150 років  його зовнішній вигляд було змінено аж чотири рази.
• До Дня залізничників розповідаємо цікаві факти про наш залізничний вокзал.

Історія вінницького залізничного вокзалу розпочинається із 1870 року. Тоді через обласний центр збудували залізничне сполучення Київ-Балта-Одеса, з’явилося перше приміщення вокзалу. Це була невелика дерев’яна будівля з єдиною колією. Про це розповідає Vinnytsia-future.

 Вокзал знаходився на міській околиці, в кінці Олександрівської дороги (нині проспект Коцюбинського). Будівля мала власну дзвіницю, яка сповіщала пасажирів та зустрічаючих про прибуття та відправлення потягу. В 1880 роках її перебудували: вона стала цегляною та двоповерховою.

Вже упродовж сорока років будівництво залізниці сягнуло великих масштабів й Вінницький вокзал, по товарообігу, був найпершим у Подільській губернії. Деякий період, після відкриття першого вокзалу у Вінниці, навколо нього не було абсолютно нічого. Згодом, територія розбудувалася й тут з’явилася нова в’язниця, чавуноливарний завод й приміщення, у якому розміщували військових. А у 1899 році неподалік вокзалу відкрили першу сільськогосподарську виставку та ярмарок.

Вже у 1913 році Вінницький залізничний вокзал був станцією для трамваю. Тоді транспорт курсував до жіночої гімназії (теперішня загальноосвітній навчальний заклад №2). 

У 1918 році приміщення вокзалу зайняли німці, які прибували до Вінниці аби звільнити території від більшовиків. За рік, армія Української Народної Республіки разом із Галицькою армією швидко звільнили Вінницю й залізничний вокзал.

Після революції, у 1934 році, Вінниця офіційно стала центром області й залізничний вокзал вирішили створити новий, великий. Приміщення вокзалу перебудовували в період впродовж 1932 – 1940 років.

Це вже було третє оновлення вокзалу, який відкрився напередодні Другої світової війни у 1939 році. Вінницький залізничний вокзал отримав своє друге дихання: величезна кількість людей щодня від’їжджали та прибували до міста.

Проте, війна змінила усе й вокзал, який міг би служити вінничанам ще не одне століття, був знищений у 1943 році. За нього боролися усі, навіть залізничники. Проте  будівлю підірвали німецькі війська, відступаючи з Вінниці. Пішохідний міст був єдиною спорудою, яка залишилися від тодішнього вокзалу й проіснувала до 2005 року. 

Відновлення залізничного вокзалу розпочалося у 1945 році, фактично одразу після завершення війни. Навпроти будівлі був сквер й фонтан, який демонтували на початку 21 століття.

Нове приміщення розпочало свою роботу через сім років (у 1952), а на вході усіх зустрічала мозаїка з фігурами працівника та дівчат-колгоспниць. 

Вінницький вокзал, який зберігся до наших часів, має такий вигляд після реконструкції у 2004-2005 роках.

Читайте також:

Від жіночої гімназії до ліцею: столітня історія вінницької школи №2

Виповниться 90 років, як Вінницький муздрамтеатр відкрив свій перший сезон

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.