«Були приватним селом»: історія виникнення мікрорайону П'ятничани

«Були приватним селом»: історія виникнення мікрорайону П'ятничани
  • Команда Музею Вінниці розповіли про історію виникнення однієї з найдавніших частин сучасної Вінниці — мікрорайон П'ятничани.

Історики починають свою розповідь про цей мікрорайон Вінниці з того, що більшу частину своєї історії П'ятничани були окремим селом, а власники досить довго сперечались (і навіть бились) з вінничанами з приводу межі між їхніми володіннями та міськими землями. 

П’ятничани існували принаймні від середини XV століття

Одна з перших документальних згадок про П’ятничани датується 30 травня 1510 року. Тоді король польський і Великий князь литовський Сигізмунд І ствердив вічне право власності «земянина Веницкого Миска Степановича» на такі маєтки: у Вінницькому повіті села Виперсовичі й П’ятничани та в Брацлавському повіті село Остолопів. 

Як дізнаємося з допису Музею Вінниці, досліджуючи ці та інші документи тих часів, вінницький історик Валентин Отамановський зробив висновок, що Миско Степанович був нащадком місцевого боярського роду. 

Відео дня

«Його дід Демид отримав у володіння село Виперсовичі, яке згодом почали називати Демидовом або ж Демидівцями. Син Демида Степан отримав у приватне володіння від вінницького старости князя Костянтина Острозького замкове село П’ятничани. Враховуючи, що це відбулося на межі XV-XVI століть, Отамановський вважає, що П’ятничани існували принаймні від середини XV століття», — йдеться у публікації. 

За словами істориків, Миско Степанович (у документах також вказується як Миско П’ятничанський та Миско Демидівський) розпоряджається ними принаймні до середини XVI століття. 

Люстрація Вінницького замку 1552 року подає такий опис села:

«Село пана Миска П’ятничанського П’ятничани: людей 30; дають на рік три копи і 40 грошей [1 копа - 60 литовських грошів або 2,5 золотого], а слуг в тому селі 8, які кінно служать; є ще в тому селі чоботарі два і коваль один…»

Як читаємо далі, на цьому етапі історії П’ятничан розпочинається плутанина: його чомусь позначають як частину міської території, що в подальшому призводить до тривалих суперечок між вінничанами та власниками П’ятничан. 

Принаймні частина населення П'ятничан були підданими

«Враховуючи, що П’ятничани були приватним селом, принаймні частина його населення були підданими. Протягом XVI століття підданим селянам заборонялося селитися в місті», — розповідають історики. 

За їхніми словами, 7 червня 1594 року шляхтич О. Дяковський позивався до суду на вінницького старосту Єжи Струся за невидачу підданого, який вітк з П’ятничан до Вінниці. Таке переселення було нормою для тих часів і втікачі-селяни часто ставали міщанами. Отамановський припускає, що вони отримували статус господарських міщан і станом на 1552 рік становили більшість усієї міщанської людності Вінниці. 

«Вже згаданий староста Єжи Струсь мав доволі специфічні стосунки із жителями навколишніх приватних сіл. Наприклад, у 1602 році він «здійснив наїзд» на П’ятничани та Остолопів. У переліку заподіяних власникам цих маєтків шкод згадуються забрані у підданих кабани та збіжжя», — йдеться далі у дописі. 

У 1606 році розпочалася серія судових процесів, покликаних вирішити суперечки з приводу розмежування п’ятничанських землеволодінь та міської території Вінниці. 

«Зрештою, у 1628 році Люблінський трибунал своїм рішенням встановив чіткі межі між містом і селом. Відповідно до нього 18 жовтня 1628 року було проведено «межевий дукт», причому до П’ятничан мала відійти частина міських земель попід саму Вінницю. Втім, боротьба точилася і далі», — продовжують історики. 

У лютому-березні 1640 року власник П’ятничан чернігівський воєвода Марцін Калиновський захопив спірну територію. 13 лютого разом з королівськими комісарами, які мали би затвердити нові межі та у супроводі кількох сотень чоловік, Калиновський прийшов на міську землю. 

«Встановлення нових меж відбувалося одночасно з погрозами, побиттям та навіть убивством окремих вінничан. Староста, який мав би захищати міщан, у цей час був відсутній. Розгляд цієї справи у Сеймовому суді (найвища судова інстанція Речі Посполитої) тривав щонайменше впродовж кількох років, — йдеться у дописі. 

На жаль, завершення цієї історії наразі невідоме. За одними джерелами, міщанам було підтверджено володіння всіма спірними землями, а за іншими — рішення було не на їхню користь. 

Читайте також:

Найстаріше відео П'ятничан, або Як там відбувалась здача зерна у 1929 році

Як виглядала зима у Вінниці понад сто років тому: історики зібрали фото

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up