Будівлю колись розкішного готелю «Франсуа» можна побачити у центрі Вінниці. Яку вона має історію

• Однією з окрас центру сучасної Вінниці є будівля колишнього готелю «Франсуа». На жаль, деякі цікаві елементи було назавжди втрачено під час пожежі сто років тому, проте там досі є чимало цікавого. Про це й піде мова у матеріалі. 

Одна зі сторінок вінницької історії свідчить, що на початку XX століття провідник місцевого дворянства граф Гейден намагався пролобіювати питання перетворення Вінниці із повітового у губернське місто. Для тогочасної Вінниці це означало б дуже сильне здорожчання землі й розквіт економіки. У підсумку статус так і не змінився, але ділове життя «закипіло», і Вінниця почала інтенсивно розбудовуватись, в тому числі завдяки іноземним інвестиціям, — йдеться на сторінці Visit Vinnytsia.

Там же читаємо, що у місті, населення якого наприкінці ХІХ століття становило близько 30 тисяч осіб, було більше десятка готелів. Перші з них почали з’являтись із 1880-х, коли відбулось чітке розмежування: заїжджі двори залишились для бідноти, готелі — для заможних подорожніх. Вартість проживання у них була різною: від 50 копійок до 10 карбованців.

Донині збереглися будівлі трьох готелів. Це «Франція», «Савой» та «Франсуа», який, до слова, розташований впритул до будівлі «Савою». Дослідники писали, що це були найпишніші готелі тогочасної Вінниці, між якими було постійне суперництво. Тим більше будувались вони фактично одночасно.

Існує конспірологічна версія, що «Савой» будувався за гроші прогерманської партії. А назва нібито натякала на І-го короля об'єднаної Італії Віктора-Еммануїла II, який походив з Савойської династії, був шлюбом пов'язаний з Габсбургами й сам належав до германофільської партії. Хоча більш популярною версією є те, що готель названий на честь лондонського люксового The Savoy, що відкрився в англійській столиці за чверть сторіччя до того, і ця назва підкреслювала респектабельність закладу. 

А ось «Франсуа», що про нього сьогодні й піде мова, на місці дерев’яного заїжджого двору із шинком будували коштом місцевих франкофілів. Між іншим, французькі капітали тоді також мали значний вплив на Поділлі (французький супербанкір Ротшильд мав своє представництво зовсім поряд з Вінницею — у Бердичеві). Власником землі, де зводився новий готель, був Бенціон Рутберг. Він же і був замовником будівництва, яке завершилося 1912 року. 

«Савой» переміг «Франсуа» кількістю поверхів, першим ліфтом у місті та навіть першим асфальтом перед парадним входом. Утім, «Франсуа» не здавався і збудував на внутрішньому подвір'ї великий флігель на 4 поверхи, який не зберігся. А його головна будівля є прикладом застосування елементів класичних стилів під впливом нового на той час стилю модерн.

Художню цінність в інтер’єрі має кована декоративна поручнева огорожа та мармурові сходи головної сходової клітки. Багато цікавих елементів були втрачені під час пожежі 1925 року та пристосування приміщень під адміністративне призначення.

Востаннє ремонтно-реставраційні роботи цієї пам'ятки архітектури місцевого значення провели у 2018-му. А трохи раніше в рамках проєкту «VIN-ART-CITY» на цій будівлі з’явився стінопис «Янгол», крила якого складаються з маленьких лілій Бурбонів — символу королівської влади у Франції (паралелі з історичною назвою готелю).

Наразі у цій будівлі заходиться Департамент соціальної політики Вінницької міської ради. Крім того, за кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення на 1-му поверсі розташувався центр підтримки переселенців «ЯМаріуполь. Вінниця».

Фото у матеріалі: Visit Vinnytsia

Читайте також:

Історія готелю «Франція»: на першому поверсі був гендель, на інших — онкодиспансер

Архітектурна перлина Вінниці — готель «Савой». Яка історія цієї легендарної будівлі

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.