Історія готелю «Франція»: на першому поверсі був гендель, на інших — онкодиспансер

• Будинок, в якому нині знаходиться готель «Франція», є однією з прикрас головної вулиці Вінниці. Але так було не завжди.
• За свої 126 років існування, «Франція» була модним готелем, житлом, онкодиспансером, буфетом та ледь не стала руїною.

Історію будівлі розповіли на facebook-сторінці Visit Vinnytsia. 

«Десять років тому саме у листопаді вінничани та гості міста побачили відреставрований фасад зі скульптурою першої власниці. Люди дізналися, що приміщення знову буде виконувати своє історичне призначення», — пишуть в дописі.

Готель в стилі боз-ар

Історія споруди починається у 1897 році, коли донька кондитера Дювре, Євгенія Францівна (в заміжжі - Прунмаєр), якій належала ця земельна ділянка, подала клопотання до міської управи на здійснення будівельних робіт зі зведення 3-поверхового будинку із залізним дахом та підвальним приміщенням. 

Це була споруда у стилі провінційного боз-ару з притаманною суворою симетрією, багатим декором, ліпниною та фігурними вставками.

У верхніх поверхах розмістився фешенебельний готель «Французький», а внизу - годинникова крамниця Вайденберга разом із розташованим поруч розкішним рестораном. 

За кілька років пані Прунмаєр передає будівлю в оренду підприємцю Теофілу Янковському, який стає власником готелю і відкриває у будівлі цукерню. Він залишався готелярем і після смерті Євгенії Прунмаєр, коли будівля перейшла у спадок її дітям — Альберту і Марії. 

«Франція» стала житлом

Після остаточного приходу до влади більшовиків у 1920 році готель зазнав значного перепланування: його пристосували під житлові приміщення. 

У 1939-1945 роках приміщенню пощастило залишитись цілим. А у повоєнні роки за якоюсь дуже дивною логікою радянська влада вирішила на головній вулиці міста розмістити онкодиспансер у колишньому готелі. 

«При цьому перший поверх будівлі весь час продовжував виконувати функцію закладу громадського харчування. Тільки замість вишуканого ресторану в часи совєтів тут уже була закусочна із невигадливою назвою «Вогник», звідки з часом почало віяти смаженими пиріжками, кислою капустою і дешевим алкоголем», — йдеться в розповіді на сторінці Visit Vinnytsia.

«Вогник» ледь не згас

У 1990-ті роки з’ясувалося, що всі поверхи перебувають у різній власності — держави, міста та у власників «Вогника». Будівля почала занепадати і руйнуватись. Та ще й тут сталася масштабна пожежа у 2011 році. На той момент приміщення уже було аварійним: дерев’яні перекриття могли завалитись будь-якої миті.  

«Тож коли нові власники його відреставрували — це стало гарним прикладом для міста, як повертати історичним будівлям їх первозданний вигляд і навіть функціонал. Тепер тут перший 5-зірковий сертифікований готель на Поділлі із чудовим рестораном у підвальному приміщенні», — пишуть в дописі.

Цікаві факти про реставрацію споруди: у ковці балконів можна побачити літери «М» та «А» (згадка про дітей Євгенії Прунмаєр, такі ж літери були і на фасаді першого готелю), а чавунні ліхтарні стовпи на вході знайшли у підвалах будинку і відновили. 

Також під час демонтажу старої телефонної будки тут було знайдено табличку із написом латиною «Cum deo», що означає «З богом» — такі у будівлях початку ХХ століття були традиційними. Зараз її можна побачити на фасаді.

Читайте також:

У вигляді білого пароплава. Історія козятинського залізничного вокзалу

Що ви знаєте про відомі вінницькі будинки? Тест від «20хвилин»

Був костелом і органною залою. Вінницький Собор відзначає 265-річчя

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.