Відродження Барської кераміки. Віртуальний 3D-музей готовий «приймати» відвідувачів

Відродження Барської кераміки. Віртуальний 3D-музей готовий «приймати» відвідувачів
  • У Барі вже кілька років працюють над реалізацією проєкту з відродження традицій Барської кераміки й днями презентували віртуальний 3D-музей.
  • Для збору експозиції команда проєкту відвідала понад 30 населених пунктів країни.
  • Що цікавого можна побачити на сайті музею?

Наш край здавна славився гончарним мистецтвом і унікальними керамічними виробами. Проте у радянський період відбувся відчутний занепад цього народного ремесла. Особливо популярною ще кілька століть тому була барська кераміка, тепер же вона потребує відновлення.

Уже кілька років цим займаються небайдужі барчани, які підготували однойменний проєкт. У листопаді цього року вони презентували віртуальний музей, де кожен охочий може роздивитись і дізнатись більше про різні зразки барської кераміки з різних куточків України.

З історії проєкту

Відео дня

— У 2018 році, тоді ще від Барської міської ради, ми написали проєкт «Відродження традицій барської кераміки» й він передбачав пошукову експедицію по музеях України, де ми знаходили зразки саме барської кераміки. Потім ці зразки ми представили в тематичному фотоальбомі та буклеті, які були видані за кошти Українського культурного фонду, — розповідав нам раніше керівник проєкту Роман Григор’єв. — Також тоді ми провели перший гончарний пленер у Барі в рамках другого міжнародного фестивалю-ярмарку «Apple Bar». А ще перший науково-практичний круглий стіл, присвячений питанню відродження традицій барської кераміки.

Зазначимо, що після завершення грантового фінансування від Українського культурного фонду, робота над проєктом не зупинилась. За словами Романа Григор’єва, ще один пленер вони провели у 2019-му й готувались до третього, та на заваді стала пандемія коронавірусу.

— Знаковим для нас є те, що у 2020-му в нашому місті розпочала роботу творча майстерня-студія «БарВінОк», її засновниками є родина Біньковських, Максим і Тетяна, які власне і займаються безпосереднім відродженням барської кераміки в Барі, — говорив керівник проєкту й пояснював, навіщо це відродження потрібне. — Ще з XVII століття наша кераміка була брендом Поділля, але вже у буремні роки ХХ століття, у часи радянської влади, її повністю знищили. Майстрів-гончарів вважали антирадянськими елементами й репресували, а їхню продукцію знищували. Тому, на жаль, вже на початок ХХІ століття у нас не залишилось жодного майстра саме в Барі.

Як розповідав влітку Роман Григор’єв, у 2021 році команда проєкту знову вирішила взяти участь у конкурсі від Українського культурного фонду. 

— Ми успішно пройшли випробування і, до речі, наш проєкт зайняв третє місце серед 233 заявок, які були подані саме на лот «культурна спадщина» у програмі «Інноваційно-культурний продукт Українського культурного фонду», — сказав він. — Також ми вже пройшли переговорну процедуру, підписали договір і зараз реалізовуємо проєкт. 

Ще готуючись до конкурсу, команда розуміла, яким непередбачуваним може бути майбутнє, тому наголос робили на діджиталізації.

— Головна мета цьогорічного проєкту з відродження традицій — створити 3D-музей Барської кераміки. Тобто, це буде тримовний сайт (українською, польською і англійською), де представимо всю наявну інформаційну базу по цій темі, — анонсував керівник проєкту. — На сайті будуть усі фотографії виробів в стилі барської кераміки й 3D-моделі найяскравіших виробів, які нам вдалось зафіксувати під час наших експедицій.

Welcome to VirtualMuseum

Отож у листопаді 2021-го року Віртуальний 3D-музей Барської кераміки оголосили відкритим. На сторінці у facebook його автори зазначили, що робота тривала «рекордні чотири місяці у турборежимі».

Команда проєкту, як дізнаємо далі з допису, відвідала більше як 30 населених пунктів у різних куточках нашої країни, а у фондах музеїв, від місцевих і до національних, і у приватних зібраннях зафіксували понад двісті зразків такої кераміки. 

Саме кращі зразки й потрапили до віртуального музею, а найкращі — повторили у вигляді 3D-моделей. 

«Переглянути їх ви можете за адресою: www.barceramic.org.ua. Також на сайті можна побачити інтерактивну карту закладів, де зберігаються давні вироби барських гончарів й отримати інформацію про кожен із музеїв, познайомитися із сучасними майстрами, що відтворюють Барську кераміку, повчитися на відеомайстеркласах та подивитися відеолекції від дослідників та мистецтвознавців на тему історії Барського гончарного промислу, — перераховують автори проєкту. — Тож уперед за враженнями».

Детальніше про експозицію

Відвідати музей може кожен охочий не виходячи з дому, достатньо мати доступ до інтернету. Інформація на сайті представлена трьома мовами: українською, польською та англійською. А навігація загалом досить зручна.

Так, серед експонатів музею можна знайти багато цікавого. До прикладу, тут є полумиски, миски, баньки, кухлі, плесканці ХІХ - початку ХХ століття з різними орнаментами й сюжетами. Натиснувши на кожен з них, можна дізнатись хто його автор, коли саме виготовили предмет і у якому музеї чи приватній колекції експонат нині зберігається.

Що стосується майстрів, то зараз на ресурсі можна «познайомитись» із десятьма. Серед них є майстри з Ладижина, села Довжок Ямпільського району, Тульчина та Вінниці.

Цікавим розділом є «Музеї». Тут кожен гість сайту може дізнатись більше про:

  • народний музей Барської кераміки;
  • музей народовий у Кракові;
  • світлицю Барської ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1;
  • музейно-просвітницьий центр ВДПУ імені М. Коцюбинського;
  • літературно-меморіальний музей письменника М.П. Стельмаха (село Дяківці);
  • державний історико-культурний заповідник «Буша»;
  • російський етнографічний музей;
  • музей-світлицю Барського фахового коледжу транспорту та будівництва НТУ;
  • музей історії міста Бердичева;
  • музей Хліба (село Білопілля);
  • Вінницький обласний художній музей;
  • Національний музей історії України;
  • музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України;
  • Національний музей українського народного декоративного мистецтва;
  • Барський історичний музей;
  • Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному;
  • музей антропології і етнографії РАН (Кунсткамера);
  • український центр народної культури «Музей Івана Гончара»;
  • Національний музей народної архітектури та побуту України (село Пирогів);
  • Вінницький обласний краєзнавчий музей.

Фото у матеріалі: скриншоти з сайту barceramic.org.ua та fb.com/BarCeramic/

 

Читайте також:

Вона належала Вороновицьким і Грохольським. Що ще відомо про минуле Вороновиці до 1917 року

Готуйте плед і теплий чай: ТОП-5 осінніх книг, які зроблять вихідний день ще затишнішим

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up