Усе для відродження традицій барської кераміки: на Вінниччині готуються презентувати 3D-музей
- Поділля здавна славилось гончарним мистецтвом і унікальними керамічними виробами. Проте у радянський період відбувся відчутний занепад цього народного ремесла.
- Щоб повернути втрачене, у Барі вже кілька років працюють над реалізацією проєкту з відродження традицій барської кераміки й наразі триває підготовка до відкриття 3D-музею.
- Журналісти 20minut.ua поспілкувалися з керівником проєкту Романом Григор’євим про важливість відновлення нашої культурної спадщини, науково-пошукові експедиції і плани на майбутнє.
Берегти пам’ять про минуле й дбати про культурну спадщину — завдання кожного українця. Але бувають випадки, коли перед збереженням цю спадщину спочатку потрібно відновити.
Так сталось і з барською керамікою, яка ще кілька століть тому була досить популярною на подільських теренах. Тепер відродженням традицій займаються небайдужі барчани.
— У 2018 році, тоді ще від Барської міської ради, ми написали проєкт «Відродження традицій барської кераміки» й він передбачав пошукову експедицію по музеях України, де ми знаходили зразки саме барської кераміки. Потім ці зразки ми представили в тематичному фотоальбомі та буклеті, які були видані за кошти Українського культурного фонду, — розповідає керівник проєкту Роман Григор’єв. — Також тоді ми провели перший гончарний пленер у Барі в рамках другого міжнародного фестивалю-ярмарку «Apple Bar». А ще перший науково-практичний круглий стіл, присвячений питанню відродження традицій барської кераміки.
Зазначимо, що після завершення грантового фінансування від Українського культурного фонду, робота над проєктом не зупинилась. За словами Романа Григор’єва, ще один пленер вони провели у 2019-му й готувались до третього, та на заваді стала пандемія коронавірусу.
— Знаковим для нас є те, що у 2020-му в нашому місті розпочала роботу творча майстерня-студія «БарВінОк», її засновниками є родина Біньковських, Максим і Тетяна, які власне і займаються безпосереднім відродженням барської кераміки в Барі, — продовжує розповідати керівник проєкту й пояснює, навіщо це відродження потрібне. — Ще з XVII століття наша кераміка була брендом Поділля, але вже у буремні роки ХХ століття, у часи радянської влади, її повністю знищили. Майстрів-гончарів вважали антирадянськими елементами й репресували, а їхню продукцію знищували. Тому, на жаль, вже на початок ХХІ століття у нас не залишилось жодного майстра саме в Барі.
Чоловік зауважує, що такі професійні майстри залишились в інших куточках Вінницької області й нині вони створюють вироби в стилістиці барської кераміки.
— Та дуже важливо, особливо в плані майбутнього розвитку й популяризації, щоб приклади барської кераміки знову почали створювати наші місцеві майстри, — говорить він.
Робота «в полі» та пошуки в музейних фондах
Важливою складовою роботи над проєктом безумовно є науково-пошукові експедиції. Як розповідає Роман Григор’єв, у 2018 році вони були двох видів — робота в музеях і пошуки на місцевості, так би мовити, в полі.
— Якщо мова йде про музеї, у яких зберігається барська кераміка, то вони загалом досить відомі. Тож з ми дізнавались про них з відкритих джерел і їхали. Тоді ми відвідали велику частину головних у країні національних музеїв і у їхніх фондах робили справді цікаві знахідки, — ділиться наш співрозмовник. — Щобільше, з нами їздили колеги-гончарі й мистецтвознавці, які допомогли віднайти зразки барської кераміки, які до цього помилково приписували іншим стилям.
Що стосується експедицій у населені пункти, то вони часто перетворювались на дивовижні пригоди.
— З цим нам уже допоміг і продовжує допомагати заслужений діяч мистецтв України Володимир Титаренко. Він раніше працював у Вінницькому обласному центрі народної творчості й вже 40 років серед іншого займається темою барської кераміки, — пояснює чоловік. — Володимир Титаренко через аналіз торгових шляхів і різних джерельних баз приблизно визначає у якому районі чи населеному пункті можуть бути потрібні нам зразки. То ж ми їздили по цих пунктах і продовжували глибші пошуки на місцях. Це, маю сказати, дало свої плоди: нам вдалось знайти, зафіксувати і навіть отримати у подарунок від місцевих жителів барську кераміку.
Відродження традицій 2.0
Як розповідає нам далі Роман Григор’єв, у 2021 році команда проєкту знову вирішила взяти участь у конкурсі від Українського культурного фонду.
— Ми успішно пройшли випробування і, до речі, наш проєкт зайняв третє місце серед 233 заявок, які були подані саме на лот «культурна спадщина» у програмі «Інноваційно-культурний продукт Українського культурного фонду», — говорить він. — Також ми вже пройшли переговорну процедуру, підписали договір і зараз реалізовуємо проєкт.
Ще готуючись до конкурсу, команда розуміла, яким непередбачуваним може бути майбутнє, тому наголос робили на діджиталізації.
— Головна мета цьогорічного проєкту з відродження традицій — створити 3D-музей Барської кераміки. Тобто, це буде тримовний сайт (українською, польською і англійською), де представимо всю наявну інформаційну базу по цій темі, — анонсує керівник проєкту. — На сайті будуть усі фотографії виробів в стилі барської кераміки й 3D-моделі найяскравіших виробів, які нам вдалось зафіксувати під час наших експедицій.
До речі, цього літа, буде продовження науково-пошукових робіт. Знову як на місцевостях, так і у музейних фондах.
— Сайт, крім того, вирішить ще одну важливу проблему. Інформації по барській кераміці вистачає, але на різних інформаційних ресурсах можна знайти чимало фактологічних помилок — це потрібно виправити, — переконаний Григор’єв. — Презентацію пілотної версії 3D-музею ми плануємо провести під час всеукраїнської конференції, 12 вересня, а вже до 31 жовтня сайт буде повністю функціонувати й стане доступним широкій аудиторії.
Додамо, що крім створення віртуальної експозиції, команда проєкту має ще кілька планів.
— Маємо провести експертизи формувальних мас, тобто проаналізувати хімічний склад глини тих знайдених зразків і, можливо, навіть музейних експонатів. Як запевняють наші колеги з Харківської державної академії культури, яка також є партнером нашого проєкту, це буде одне із наймасовіших досліджень в Україні саме формувальних мас, — зазначає наш співрозмовник. — Це дозволить академії трохи згодом створити спеціальну базу хімічних аналізів різноманітних керамічних виробів з різних гончарних осередків України.
Така база й власне сама експертиза допоможе точно визначити походження виробу, якщо воно викликає сумніви.
— Буває, що за зовнішніми ознаками, орнаментом цього зробити не можна, бо траплялось, що вироби робили на замовлення і замовник міг вносити будь-які свої елементи розпису, навіть, якщо вони не були характерними для конкретного регіону, — пояснює керівник проєкту. — А розуміючи хімічний склад, можна розставити крапки над «і». Додам, що кульмінацією проєкту стане, звичайно, проведення всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції «Місце барської кераміки в гончарній спадщині України». Цю конференцію ми також будемо проводити спільно з Харківською державною академією культури та Українським центром культурних досліджень. До участі запросимо дуже багато національних музеїв, центрів народної творчості з різних куточків країни, університетів, які займаються темою етнографії і темою народної творчості.
Це лише початок
Наостанок Роман Григор’єв зізнається, що їхні плани з відродження традицій барської кераміки досить довгострокові. Наразі вони мають приблизний план на наступні п’ять років. І однією з ідей є створення повноцінного музею.
— Ідея офлайн-музею визріває давно. Поки це лише плани, та вже можу сказати, що основою експозиції стануть зразки кераміки, які ми знайшли і знайдемо під час експедицій, а також подарунки від знаних етнографів і просто людей, які захочуть нас підтримати, — інтригує він. — Перші зразки барської кераміки для нашого музею, до речі, подарував уже згаданий Володимир Титаренко та ще один наш харківський друг і колега Анатолій Щербань, завідувач кафедри у Харківській академії культури, доктор мистецтвознавства й кандидат історичних наук.
Цікавою має бути й форма музею.
— Ми хочемо, щоб він виконував як теоретичну, так і практичну функцію. Тобто, це скоріше за все, буде музей-майстерня: одна частина буде для споглядання старовинних і сучасних зразків, щоб показати, що барська кераміка продовжує жити, а інша стане місцем, де кожен охочий зможе доторкнутися до глини, спробувати щось з неї зробити й долучитись до магічного дійства зі створення гончарного виробу!
Читайте також:
Композитор, педагог і жертва політичних репресій. Що відомо про Родіона Скалецького
«Короткометражні історії» у світлинах: містян запрошують на фотовиставку
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Вікторія Ніколаєва