У США згадували вбивство Леонтовича на Вінниччині і пізнавали українську історію «Щедрика»

Валентина КИРИЛЬЧУК

Відома дослідниця і популяризаторка історії «Щедрика», засновниця Інституту Леонтовича Тіна Пересунько вперше у США презентувала унікальні архівні документи понад 100-річної історії музичного шедевру Миколи Леонтовича.
Від написання твору українським композитором у 1916 році й появи через 20 років його англомовної версії, до наших днів, коли у 2022 році рф почала повномасштабне вторгнення в Україну, а у нью-йоркському Карнегі-хол відзначили 100-річчя першого виконання пісні у США.

«Чотири ноти з України» — так Тіна Пересунько назвала свій авторський проєкт і виставку з історії «Щедрика», що на початку грудня була представлена у США у Музичній бібліотеці та у Школі міжнародних й глобальних студій Університету Індіани.

Щоб вкотре закцентувати увагу американців на українському походженні їхньої улюбленої різдвяної колядки «Carol of the Bells» і пожвавити інтерес до постаті Миколи Леонтовича. Адже досі автор однієї із найвідоміших у США різдвяних колядок залишається маловідомим для американців.

— Для широкої американської публіки «Carol of the Bells» — «американська класика», — відзначає Тіна Пересунько. — Для професійних виконавців — «українська різдвяна колядка», адже саме так подав у партитурі «Carol of the Bells» Пітер Вільговський, автор англомовного тексту до «Щедрика». Втім протягом десятиліть у різних американських різдвяних альбомах, радіопрограмах й телевізійних шоу «Carol of the Bells» називали «російською колядкою», а композитора Миколу Леонтовича — «російським композитором». Яскравим прикладом є популярний Різдвяний альбом Хору Роберта Шоу 1946 року, в якому зазначалося: «Carol of the Bells — типова російська народна колядка; музика — Леонтовича, композитора, про якого ми не змогли знайти жодної інформації».

Відео дня

У виставці об’єднала безцінні знахідки з архівів світу

Тіна Пересунько вже вісім років безупинно досліджує історію «Щедрика» та культурної дипломатії часів УНР. Працюючи над своєю першою книгою про «Щедрик» і капелу Олександра Кошиця, вона півроку щодня ходила в архів, лише щоб відксерити всі унікальні архівні матеріали понад 100-річної давнини.

Загалом за роки дослідження Тіна Пересунько опрацювала понад 30 тисяч аркушів архівних матеріалів, які віднайшла в українських, європейських, американських і канадських архівах. У результаті — видала три історичні книги і провела сотні виставок, лекцій та проєктів.

Зокрема, у березні цього року завдяки Тіні Пересунько й агенції OPEN MUSIC PROJECT вінничани мали виняткову нагоду стати свідками грандіозного концерту-реконструкції «Прилетіла ластівочка», що пройшов за інформаційної підтримки «20 хвилин». А під час авторської лекції дослідниці вперше у Вінниці була програна раритетна американська платівка 1922 року із записом «Щедрика».

Безцінними знахідками з архівів та бібліотек України, США, Канади й Чехії Тіна Пересунько зараз вразила американців на виставці, яку присвятила 100-річчю завершення американської прем’єри «Щедрика».

Зокрема, американці побачили рукопис «Щедрика» Миколи Леонтовича 1916 року із фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені Вернадського, матеріали з історії європейського тріумфу «Щедрика» й прем'єри пісні у Нью-Йорку та у країнах Південної Америки із фондів Центрального державного архіву вищих органів влади й управління України (Київ), Слов’янської бібліотеки Чеської Республіки (Прага), Осередку української культури та освіти (Вінніпег, Канада), Української вільної академії наук (Нью-Йорк, США), Українського історико-освітнього центру (Сомерсет, США).

Також на виставці у США дослідниця представила документи з колекції Інституту Леонтовича: музичні записи прем’єри «Щедрика» на Бродвеї у мюзиклі Джорджа Гершвіна «Пісня полум’я» 1925 року, та в однойменному американському кінофільмі 1930 року, де пісню Миколи Леонтовича виконував російський хор, а «Щедрика» затитрували як «російську народну пісню».

Демонструвалася для американців й знахідка кам’янець-подільського колекціонера Анатолія Паладійчука: партитура першої англомовної версії «Щедрика» — пісні «The Bluebirds», написаної 1933 року директором Музичної консерваторії в Індіанаполісі Максом Кроном.

Крім того, Тіна Пересунько представила історію появи у 1936 «Carol of the Bells» й американізацію пісні на тлі продовження української боротьби за незалежність й продемонструвала унікальне відео із фондів Українського музею та бібліотеки (Стемфорд, США) із диригуванням Олександра Кошиця на Всесвітній виставці у Нью-Йорку 1939 року.

Новини Вінниці - фото з У США згадували вбивство Леонтовича на Вінниччині і пізнавали українську історію «Щедрика» — Американські грамзаписи «Carol of the Bells», 1940-ві роки.

Про вбивство Леонтовича і Маніфест 1971 року із засудженням російського терору

Розповідаючи про Леонтовича і «Щедрик», під час виставки у США окрему увагу приділили тому, як події 100-річної давнини перегукуються із сучасними.

— Після окупації України більшовицькою росією та вбивства композитора агентом російської чк, злочин російських спецслужб замовчували й не розголошували за кордоном. У той час лиш українська еміграція у США роками намагалась нагадати американцям про українську ідентичність «Carol of the Bells» й трагічну долю автора мелодії. Так, 12 грудня 1971 року до 50-річчя убивства композитора українська діаспора організувала у Нью-Йорку концерт-меморіал, під час якого оприлюднила Маніфест із засудженням російського терору й окупації України, — ділиться Тіна Пересунько.

Просто вчитайтесь, наскільки цей текст актуальний і нині:

«москва, яка тимчасово закріпила свою владу в Україні, свідома того, що поневолити повністю й знищити українську націю вона зможе тільки тоді, коли їй удасться знищити українську культуру. Отже, побіч фізичного поневолення, вона безоглядно винищує всі елементи української культури, всі її прояви та пам’ятки минулого…

А тому ми, учасники і присутні на концерті, присвяченому 50-річчю трагічної смерти геніяльного композитора М. Д. Леонтовича: a) засуджуємо російський шовінізм з його ґеноцидним проявом — русифікацією поневолених націй; б) заявляємо категоричний протест проти постійних варварських заходів у нищенні пам’ятників української культури, як: історичні будови, бібліотеки, архіви, музеї, історичні місця релігійности; в) найгостріше засуджуємо брутальне переслідування і нищення людей методами запроторювання у табори смерти і в божевільні; г) закликаємо працівників культури вільних народів світу протестувати проти московських злочинів, вчинених супроти українських культурних діячів, і дати свою моральну підтримку народам, які хочуть визволитися і оформитися у своїх Незалежних Державах; ґ) закликаємо українство в діяспорі ще більше згуртованими силами стояти в обороні і збереженні української культури та вести неустанну боротьбу за Українську Самостійну Державу, що буде запорукою живучості нації та її культури, як це до нас звернувся М. Леонтович у своєму передсмертному творі: «Діти мої, квіти мої, не пустіте смерти та не дайте мені вмерти».

«Заклик до всіх наших партнерів єдиною родиною перемогти російську імперію зла сьогодні»

Виставка Тіни Пересунько у США викликала чималий ажіотаж. На відкриття прийшли багато поважних гостей.

— Виставка про «Щедрик» й «Carol of the Bells» фулбрайтівської стипендіатки Тіни Пересунько в моїй альма матір Indiana University — це справжнє свято душі, — зазначила у вітальному слові Посол України у США Оксана Маркарова. — Вона розповідає історію неймовірної мелодії, яку знає кожен українець і кожен американець, і яка єднає наші нації вже понад 100 років. У ній переплелись споконвічна боротьба України за свободу, наша незалежність 1918 року, креативна культурна дипломатія уряду УНР та особисто Симона Петлюри, наша багата культура і геніальність композитора Миколи Леонтовича та диригента Олександра Кошиця, котрий презентував Америці цей хоровий шедевр. В ній також трагедія окупації України радянською росією та, як наслідок, десятиліття нищення України та, найголовніше, заклик до всіх наших партнерів єдиною родиною перемогти російську імперію зла сьогодні. Це історія про те, як через музику ми саме на Різдво даруємо світу частинку себе. Сподіваємося, що ця виставка мандруватиме університетами Америки, продовжуючи надихати відвідувачів українською історією та культурою.

На відкритті виставки «Щедрик» Миколи Леонтовича заспівав Слов’янський хор Університету Індіани.

А із промовою виступила професор університету Галина Гольдберг, директорка Інституту ім. Роберта Ф. Бернса, який спонсорує стипендійну програму Університету Індіани з підтримки українських науковців.

Американська музикознавиця також нагадала про трагічну долю композитора Миколи Леонтовича, застреленого у 1921 році російським чекістом на окупованій більшовиками Вінниччині, та про «Розстріляне відродження» численних інших українських митців, знищених під час сталінського терору у 1937-1938 роках, якраз тоді, коли американські виконавці вивчали ноти «Carol of the Bells».

— Сьогодні культура знову стала центральним питанням, — зазначила професор Гольдберг, — оскільки агресор заявив, що твори українських митців є «нашим спільним літературним і культурним надбанням», а потім використав це твердження як ключовий привід для своїх військових сил для перетину фактичних, фізичних державних кордонів з метою знищення суверенітету України. Таким чином, збереження суверенітету України нерозривно пов'язане зі збереженням її багатої, багатогранної та багатоетнічної культури.