Про справжнє «я», що опинилося у тіні чужих вимог: у п’ятницю вистава «Клітка» вразить Вінницю

Валентина КИРИЛЬЧУК

«Клітка» — це не просто глибока вистава про сенси, а перформанс-запитання і перформанс-дослідження, який допоможе відчути свої відповіді та надихне розправити крила.
Приходьте відкрити себе справжніх на виставі «Клітка» театру «КолоСвітла» і режисерки-постановниці Юлії Свєтлової у п’ятницю, 13 грудня, о 19.00 на сцені Вінницького театру ляльок.

Максимально мінімалістично. Але як завжди на оголених нервах, щиро, тонко, глибоко і ніжно. В саме серце.

На прем’єрі вистави «Клітка» протягом 50 хвилин разом із прекрасними акторками театру «КолоСвітла» кожен глядач задумається про відчуття власної внутрішньої свободи. Що вона означає особисто для кожного? І які умовності обмежують саме вас?

— Йти в справжню близькість буває складно. І лячно. Бачити людину живою, без своїх ілюзій та проєкцій. Бути поруч вразливим, без масок та захистів. Проте саме так між нами народжується щось особливе. Відверте. Щире, — зазначають артистки «КолоСвітла». — Запрошуємо всіх вінничан та гостей міста створювати магічні зв'язки разом з нами 13 грудня на виставі-перформансі «Клітка».

Відео дня

Ідея зародилась на «Гогольфесті»

Вистава «Клітка» — це жива розмова про те, як вийти за рамки невидимих обмежень, відчути свою силу та відкрити нові шляхи для внутрішнього зростання.

Ідея вистави, як ділиться режисерка-постановниця Юлія Свєтлова, зародилась п’ять років тому під час підготовки до фестивалю «Гогольфест».

— У 2019 році ми створили перформанс «Клітка» для показу на «Гогольфесті». Від ідеї до втілення — три тижні. А ідея була потужною, проте часу на те, щоб розгорнути її по повній, було обмаль. І все одно перформанс вийшов щирим та захопливим. «Сильнішої трансформації зі мною ще не відбувалось» — відгук одного з глядачів, — ділиться Юлія Свєтлова. — Ще тоді ми вирішили, що «Клітку» треба розгорнути на весь можливий обсяг, але ковід і початок повномасштабного вторгнення змінили багато планів, і цю ідею довелось відкласти. З перформансу 2019 року зараз можна буде впізнати лише чотири епізоди, а всього їх 12. Тому все одно виходить прем'єра.

У пошуках свободи, яка ближче, ніж здається

На виставі «Клітка» вінничан чекає багато пластики й сенсів, заворожлива музика і проникливе візуальне втілення, та передусім — роздуми і безцінні внутрішні трансформації.

— «Клітка» — це вистава-перформанс про те, як часто ми самі створюємо свої межі, навіть не помічаючи цього. Коли власний голос губиться серед нескінченних ролей, обов'язків та очікувань оточення. Коли здається, що справжнє «я» опиняється у тіні чужих вимог. Ми спробуємо разом переосмислити цей досвід. Що означає бути вільним? І чи завжди вихід там, де ми його шукаємо? Ця історія про кожного з нас і про вибір, який ми робимо щодня, — зазначають артистки «КолоСвітла». — Всі ми живемо у своїх «клітках» — правилах, страхах, очікуваннях. «Клітка» — історія про те, як помітити ці межі і знайти спосіб рухатися далі. Як відняти владу у внутрішнього наглядача, ката, судді. Й повернути собі волю. Це проста, але глибока розповідь про пошук свободи, яка ближче, ніж здається.

Говорять про важливе і те, що зазвичай замовчується

Театр «КолоСвітла» відомий передусім, як театр сенсів, основна мова якого — пластика. Трупа працює виключно за авторськими сценаріями, які торкаються хвилюючих питань. Театр створює дуже різноманітні постановки — від мінімалістичного арту до вражаючих сценічних метафор та перевтілень.

Проєкти театру неодноразово мали успіх, а глядачі пишуть, що вони схожі на розмову зі своїми тілом, душею і свідомістю.

Так буде і на прем’єрі «Клітка» 13 грудня.

— Говорити про важливе, і про те, що зазвичай замовчується — якась моя пожиттєва нагальна потреба, — зізнається режисерка Юлія Свєтлова. — Наші вистави про живе, про людські почуття та переживання, про те, як ми справляємось чи не справляємось. Я відчуваю людей, які приходять на наші вистави й перформанси, у певному сенсі нашими співавторами. Коли ми створюємо, ми думаємо про глядача, про те, як зробити це не просто показом, а розмовою, навіть якщо існує умовна межа між сценою та залом. Ми хочемо бути на одному рівні. І коли люди дивляться на сцену — для мене це про присутність спостерігача, свідка, співрозмовника. Вистава — це обмін, діалог. Ми розповідаємо історію через тілесність і метафори, вкладаємо в неї сенси й меседжі, а глядач своїм сприйняттям, переживаннями, залученістю чи навіть внутрішнім опором додає їй об’єму, ширших значень.

«Мова тіла занурює у свідоме й несвідоме м’яко та зцілююче»

— Мова тіла для мене завжди була й залишається чимось особливим. Це спосіб передати почуття, для яких бракує слів. Слова, навіть найпрекрасніші, завжди обмежені своєю формою, а через тіло можна занурити у свідоме й несвідоме м’яко та зцілююче. Тілесні метафори оживають, особливо коли уява кожного глядача додає свої унікальні історії та створює власні всесвіти, — говорить Юлія Свєтлова. — Під час напівгенерального прогону, коли ми «пробували сцену», звикали до її розмірів та холоду підлоги, виставляли світло, наш перший глядач, робітник сцени дуже у віці, аплодував в кінці. Сказав, що зрозумів, що це «щось про свободу». А ми хвилюємось і дуже чекаємо на всіх. Дуже кортить поділитись з вами цією історією!

Приходьте на прем’єру вистави «Клітка» у п’ятницю, 13 грудня, о 19.00 у Вінницький театр ляльок, щоб зануритися у глибокі роздуми, перезавантажитися й надихнутися.

Квитки (від 200 грн) купуйте за цим посиланням.