«Торкнулися самого серця!» Вінницький театр ім. Садовського розпочав серію вистав у «Квадраті»

Валентина КИРИЛЬЧУК

Перший особливий показ вистави «Бог пообіцяв» пройшов майже у бомбосховищі — у безпечному приміщенні молодіжного центру «Квадрат».
Після шалених овацій та відгуків глядачів, які не стримували сліз та слів подяки, садовці пообіцяли грати вистави для вінничан та гостей міста регулярно.

Без звичних трьох театральних дзвінків, у стінах, де невтомні волонтери щодня плетуть маскувальні сітки і збирають допомогу для захисників і переселенців, за невеличкою імпровізованою кулісою актори завершують останні приготування перед виходом на сцену, а глядачі займають місця у залі, аби у час війни доторкнутися до театрального мистецтва.

Вже скоро не залишається жодного вільного стільчика. Повна зала красномовно доводить: рятівна сила мистецтва у час війни, як ніколи, необхідна людям.

— Сьогодні ми покажемо вам сімейну виставу «Бог пообіцяв», — перед показом вітає присутніх керівник літературно-драматургічної частини Вінницького академічного музично-драматичного театру ім. М. Садовського Світлана Фицайло. — Колись німецький драматург Ульріх Хуб дуже хотів своїм дітям розповісти, хто такий Бог. Але говорити просто, напевно, виявилося б нецікаво, тож він написав п’єсу, яку назвав «Біля ковчега о восьмій». Беручись за постановку вистави, наша талановита режисерка Оксана Бандура назвала її «Бог пообіцяв», адже погодьтеся: Бог — то є любов, добро, злагода, яких так хочеться нам усім. Тому сьогодні ми і потрапимо у цей світ!

Відео дня

Проходить усього кілька хвилин — і кожен присутній розуміє, чому для першої зустрічі наживо за час повномасштабного вторгнення росії Вінницький театр обрав саме цю виставу. Актуальність, абсолютні паралелі із сьогоденням, мудрі підказки і світло надії у фіналі — кожна фраза і сцена не залишають байдужими нікого.

«Те, що зробили актори для людей, не описати словами»

Сюжет вистави розгортається у дні Всесвітнього потопу: білосніжна голубка передає пінгвінам два квитки на Ноїв ковчег. Але що робити, коли вас не двоє, а троє? Полишити друга на вірну смерть чи боротися за нього до останнього?..

Споглядаючи перипетії головних героїв, яких блискуче втілили актори Олександр Радько, Андрій Богданов, Артур Константинов і заслужена артистка України Жанна Андрусишена, глядачі не стримували сміху та сліз.

«Хочу додому. Але дому вже немає…» — віддзеркалювалось у серцях вимушених переселенців.

«Працюєш з ранку до ночі і ніхто не подякує», — пізнавали себе невтомні волонтери.

«Бог ніколи-ніколи більше не покарає. А щоб про це не забували, він залишив на небі знак. Ця райдуга буде нагадувати, що дощ більше ніколи не буде нескінченним, що сонце більше ніколи не сховається так надовго. Ця райдуга знак його обіцянки», — сповнилися надії та світла усі.

— Просто фантастична вистава! Зворушлива, глибока і неймовірно правдива! Я дивилася і в голові була єдина думка: та це ж історія про нас, українців! Ми ж точно так само зараз підтримуємо один одного, не залишаючи у біді, — ділиться враженнями вінничанка Тетяна Кухар.

— Сьогодні я вперше за ці жаливі 50 днів посміхаюсь, — зізнається Ольга Бондаренко, яка приїхала у Вінницю з Маріуполя. — Безмежно дякую акторам Вінницького театру за ці подаровані емоції. Не описати словами, що вони сьогодні зробили для кожного з нас!

— Театр у воєнний час сприймається особливо. Я дуже чітко пам’ятаю відчуття, коли після тривалого карантину йшла перша вистава — атмосфера була надзвичайна, бо і глядачі, і актори неймовірно скучили за живими зустрічами. Але сьогодні, під час війни, це ще більший щем і цінність, — зазначає Ганна Соловйова. — Актори сьогодні грали особливо вражаюче! Дякую за неймовірні відчуття і можливість вкотре переконатися, що Бог є в кожному з нас, а світло переможе.

Вдячні за неймовірні емоції, глядачі у фіналі вітали виконавців головних ролей найбурхливішими оваціями, стоячи, вигукуючи «Браво!» і «Дякуємо!»

— До сліз пишаюсь рідним театром. Як приємно, що у такі тяжкі часи ми можемо допомогти своєю справою і продовжувати служити мистецтву та людям, — ділиться дочка актора Олександра Радько Анастасія. — Мій батько розказував, що вони довго думали, як зіграти, як подати, щоб не зачепити болючих струн душі і подарувати надію глядачам. На виставі було багато переселенців із Маріуполя, і коли за текстом персонаж говорив: «В нас тепер немає дому», — в залі люди плакали. Повірте, і для акторів це не була просто вистава, не просто чергова «робота».

Вистави є онлайн і постійно будуть у «Квадраті»

Підтримувати силою мистецтва вінничан та гостей міста трупа Вінницького театру ім. Садовського почала з перших днів повномасштабного вторгнення.

Багато акторів активно займаються волонтерством, для підтримки бойового духу захисників була створена мобільна бригада, що з постійними концертами виступає для воїнів-героїв, а для того, щоб глядачі мали можливість хоч трохи відволіктися від щоденних сумних новин, садовці започаткували покази #театронлайн.

Щодня на офіційному каналі театру на Youtube відкриті для перегляду найкращі вистави та концерти. Зокрема, зараз можна переглянути козацьку баладу на 2 дії «Назар Стодоля» народного артиста України Віталія Селезньова, дитячу виставу «Красуня та Чудовисько» Ольги Буги та багато інших цікавих постановок.

Ну і головна радісна новина для усіх вінничан та гостей міста: наживо садовці планують регулярно презентувати вистави і концертні вечори у молодіжному центрі «Квадрат»— просторі, який є найбільш безпечним навіть при загрозі повітряних тривог.

За анонсами слідкуйте на офіційних сторінках театру і «Квадрату».

Фоторепортаж з вистави «Бог пообіцяв» Дмитра Данкевича.