Новий сезон Вінницького театру ім. Садовського стартував «Народним Малахієм» та інтригою. Це 90 чи 113 сезон?

Валентина КИРИЛЬЧУК

Сильна і глибока прем’єра, участь у міжнародному театральному фестивалі «Мельпомена Таврії», гості з дружніх театрів Херсону та Хмельницького і, можливо, початок нового літочислення в історії Вінницького театру імені Садовського.
Відкриття нового театрального сезону вразило багатьма сюрпризами!

Театральне життя повернулось у Вінницю з новими прем’єрами-постановками, задумами-мріями, цікавинками-проєктами і з незмінною вдячністю до тих, завдяки кому мистецтво навіть у час війни має можливість продовжувати жити й зігрівати серця глядачів.

Тож саме з подяки всім захисникам України, які зараз воюють на фронті, та хвилиною пам’яті загиблим Героям, стартував новий театральний сезон Вінницького академічного театру імені Миколи Садовського.

Відео дня

Трагіфарс «Народний Малахій» вразив глибиною

Як і минулого року, до відкриття сезону садовці обрали не легку і розважальну виставу, а — глибоку і вдумливу. Ту саму, яка торкається серця, змушуючи ще довго після перегляду обдумувати й аналізувати все побачене.

За п’єсою геніального українського класика й драматурга Миколи Куліша трагіфарс «Народний Малахій» поставив режисер Тарас Мазур. У спектаклі він уміло поєднав комічні, щемливі і трагічні моменти, яскраві танці і хоровий спів, заворожливу музику і живу гру оркестру під керівництвом диригентки Олени Близнюк.

А окремим сюрпризом для глядачів стала нагода побачити у виставі майже половину трупи театру.

Головну роль — Малахія — блискуче втілив улюбленець публіки, народний артист України Валерій Прусс. Молодшу доньку Любуню зіграла Тетяна Фролова, колоритного кума — Богдан Костюк, Тарасівну — Валентина Наталушко, старшу і середню доньок — Олена Шамрай і Світлана Басовська, бліду дівчину Олю — Анна Положенко, літню дама з пером — народна артистка України Клавдія Баріл, жінку, що шукає Ієрусалим — Марія Левченко, сусідок — заслужені артистки України Любов Остапчук і Надія Колесниченко, фарбовану пані — Вікторія Немченко, повію — Марія Карнаух, санітара — Роман Хегай-Семенов, кур’єра — Михайло Крисов, військового-афериста — заслужений артист України Максим Какарькін, басів — Олександр Радько і заслужений артист України Володимир Постніков, хористів — Володимир Холкін, Анастасія Бобрівська і Володимир Білозор, дідка з парасолею — Олексій Головач, гостя — Володимир Олефір, божевільних та робітників — Сергій Мазур, Артур Константинов, Андрій Побережний, Андрій Богданов, Михайло Крисов, Володимир Білозор, Євген Моргун.

Всі актори грали надзвичайно! Тож у фіналі вистави глядачі щиро вітали всіх оваціями, стоячи.

Про волонтерство і рекорди корифеїв: у Валерія Прусса — це 44-й, а у Клавдії Баріл — 54 сезон!

— Вітаю всіх нас з відкриттям! Театри і актори рахують своє життя саме театральними сезонами. У когось сьогодні, можливо, перший сезон. У когось — другий, третій. У мене, наприклад, 42-й сезон. У Валерія Прусса — 44-й, а у нашої красуні Клавдії Баріл — 54-й сезон! — під гучні оплески привітала садовців та глядачів головна режисерка Вінницького театру ім. Садовського, народна артистка України Таїса Славінська.

А директор театру Іван Педорук у свою чергу підбив підсумки минулого сезону, розказав про волонтерську роботу трупи та поділився планами, які садовці мають на цей сезон.

— Ми вдосконалюємось, працюємо, відновлюємось — робимо все, аби задовольнити всі творчо-мистецькі потреби нашого краю. Сьогодні рівно чотири місяці, як я очолюю Вінницький академічний музично-драматичний театр імені Миколи Садовського. І, повірте, протягом всього періоду я відчуваю підтримку Вінницької громади, вінницького глядача, міської та обласної влади і найголовніше — підтримку нашого колективу. Нашої творчої трупи, адміністративного блоку, всіх, хто сьогодні працюють для того, аби глядачі могли насолоджуватися мистецтвом, — говорить Іван Педорук. — У час війни наш театр активно долучається до волонтерської роботи. Ми безкоштовно запрошуємо на вистави діючих військовослужбовців і тих, хто сьогодні лікується й проходить реабілітацію у Вінниці. Також запрошуємо внутрішньо переміщених осіб, представників громадських організацій, людей з інвалідністю. І, до речі, наш театр на сьогодні отримав високу оцінку в сенсі адаптації до інклюзивних вимог до потреб людей з інвалідністю. Загалом за попередній сезон ми зіграли 157 вистав і Вінницький театр відвідали понад 35 тисяч глядачів, із яких 14 тисяч — якраз представники тих категорій, про які я щойно сказав. Усі вони відвідують театр безкоштовно і це є своєрідним внеском наших акторів, нашої трупи у справу Перемоги. Крім того, від сьогодні ми долучилися до діяльності благодійної організації Всеукраїнський об’єднаний фонд допомоги. Це люди, які збирають кошти і купують автомобілі для фронту. Цей фонд вже передав 35 машин, 25 автомобілів відремонтував, а також придбав 3 безпілотники, системи Інтернет SkyLink та багато іншого. Тож на підставі меморандуму від сьогодні у нас у фоє також розташована скринька, де глядачі можуть залишати свої донати, долучаючись до підтримки військових Збройних Сил України. Наші співробітники так само постійно волонтерять: печуть пиріжки, готують харчові набори та смаколики і відправляють на фронт. А буквально 10 днів тому ми допомогли у скрутну хвилину своїм колегам із Чернігівського академічного театру імені Тараса Шевченка. Ми зібрали кошти завдяки нашим партнерам з компанії «ВІННИЦЯКОНЦЕРТ», також долучилась обласна рада, обласна військова адміністрація, а наш колектив зібрав необхідні речі й елементи реквізиту та придбав будівельні матеріали, щоб підтримати Чернігівський театр. Побачивши трагедію, яка там сталася, коли 19 серпня був ракетний приліт, ми відчули, наскільки потрібна підтримка нашим колегам. І приємно відзначити, що минулої неділі Чернігівський театр відкрив сезон! Хоч у онлайн-режимі, але все ж таки вони працюють і доводять, що мистецтво неможливо знищити.

Дату Дня народження театру узгодять з істориками

Що ж стосується однієї з головних інтриг вечора: який за рахунком все ж таки зараз відкрили сезон, Іван Педорук зазначив, що дискусія ще триває.

— Це дуже цікава, історична дискусія, яка ґрунтується на величезній кількості матеріалів відносно того, від якого початку йде історія Вінницького театру, від якого року і дня. Ми послухали багато думок. І на сьогоднішній день, у принципі, схиляємося до однієї думки. Я зараз її озвучу, але прошу вважати її поки неофіційною, оскільки ми запланували наступного тижня зустріч з нашими вінницькими науковцями: дослідниками історії Вінниці і безпосередньо нашого театру, — розповів Іван Педорук. — І все ж таки ми схиляємося до того, щоб вважати Днем народження нашого театру — день, коли тут відбулася перша офіційна вистава і освячення театру. Це було 21 листопада 1910 року. Повторюсь, це поки що неофіційна інформація, але ми всі наполегливо працюємо, спілкуємося з нашими істориками, дослідниками і, я думаю, що врешті-решт дістанемося істини і дізнаємося, коли ж все ж таки святкувати і День народження, і так би мовити, відправну точку для відліку наших сезонів.

Участь у фестивалі «Мельпомена Таврії» і гості з Херсону й Хмельницького

Оскільки вистава «Народний Малахій» представляла Вінницький театр ім. Садовського на цьогорічному міжнародному театральному фестивалі «Мельпомена Таврії», на відкриття у Вінницю приїхав генеральний директор фестивалю та генеральний директор і художній керівник Херсонського академічного театру імені Миколи Куліша, народний артист і заслужений діяч мистецтв України Олександр Книга.

— Я, перш за все, хочу подякувати всім вінничанам від херсонців за те, що тисячі херсонців ви прихистили у своєму місті. Ми в один день стали біженцями у власній країні, покинули будинки і були змушені тікати, бо до нас у двір прийшов ворог. Нещадний, страшний і безжальний… Тому я щиро дякую вам, вінничани, за підтримку. Коли ми звільнимо всю нашу країну, херсонці будуть безмежно вдячні вам всім за те, що ми були в цю хвилину разом і єдині, — відзначив Олександр Книга. — А зараз я хочу вручити Вінницькому театру диплом 25-го міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії», тому що вистава «Народний Малахій» — це теж підтримка нас, херсонців. На превеликий жаль, ми не змогли прийняти вас сьогодні у себе. Херсон нещадно обстрілюється, безпекова ситуація не дозволяє. Тому «Мельпомена» поїхала в гості по всій країні. І я щасливий, що 70 проєктів за цей тиждень фестивалю говорили про Україну, про нашу «Мельпомену», про Херсон. Я вам більше скажу: деякі навіть приїхали до Херсону! У нас сьогодні прямо зараз йде вистава там у бомбосховищі! Хтось каже, що театр — це «не фронт», але я кажу, що це все-таки фронт. Культурний. Тому що ми воюємо з вами за душі людей. Ми виганяємо ту «вату», яка поселилася у наших душах давно і якої треба позбутися.

Новини Вінниці - фото з Новий сезон Вінницького театру ім. Садовського стартував «Народним Малахієм» та інтригою. Це 90 чи 113 сезон? — Директори Херсонського, Вінницького і Хмельницького театрів: Олександр Книга, Іван Педорук і Андрій Ковальчук

Привітати друзів-сусідів із відкриттям сезону також приїхав у Вінницю директор Хмельницького академічного театру імені Михайла Старицького Андрій Ковальчук.

— Привіз вам величезний привіт з Хмельниччини! Наші театри сплетені дружніми театральними відносинами ще здавна. Вже, напевно, більше, ніж 100 років наші театральні трупи споріднені історією виступів, а багато людей з театрального світу переселилися з Вінниччини на Хмельниччину і навпаки, — говорить Андрій Ковальчук. — Як і Вінниччина, Хмельниччина, Львівщина, Франківщина — всі західні області України стали прихистком для багатьох людей. І, власне, тому театри у наших регіонах не зупиняли свою роботу на жодну хвилину. Навіть більше того — ми всі пришвидшили певні прем’єри, брали в репертуар все українське, максимально робили, щоб, приходячи до нас, ті люди, які дійсно постраждали, які були в окупації і були змушені переїхати, у театрі могли віднайти відраду, можливість вийти з депресії і переключитися з реального світу у світ вистав. Це наша з вами робота, наш культурний фронт, який ми маємо тримати. Я дякую Збройним Силам України, всім акторам і цехам Вінницького театру, які працювали над виставою «Народний Малахій», яку ми сьогодні побачили, керівництву за гарну організацію і всім глядачам, які знайшли час і прийшли підтримати театр і культуру. Слава Україні! З відкриттям сезону і з прем’єрою!