Сергій Жадан у Вінниці: «Сьогодні українська література — це не просто тексти на папері»

Валентина КИРИЛЬЧУК

Про свій «поетичний зв'язок» із Вінницею, загиблих колег, комбатів, які на фронті читають його вірші, і нову сторінку в історії української літератури Сергій Жадан поділився на презентації своєї нової книги «Скрипниківка» у Вінниці.
А під час благодійного аукціону, де зокрема був раритетний примірник збірки з автографом Валерія Залужного, разом із вінничанами зібрав 140 тисяч гривень для ЗСУ.

Слухати вірші у виконанні автора, ловити його інтонації, жести, рухи — особлива насолода. Тим паче, коли автор — один із найпопулярніших сучасних письменників України.

Сергій Жадан. Насправді лише однієї згадки його імені достатньо, аби у залі був аншлаг. Публіка читає, слухає, поважає Жадана. А він навзаєм постійно пише, рекордно багато видає і неспинно гастролює, радуючи своїх шанувальників незабутніми зустрічами.

Із початку вересня поїхав у тур Україною, аби на зустрічах віч-на-віч презентувати всім свою нову книгу «Скрипниківка», поділитися найважливішим та зібрати нові потужні суми для підтримки воїнів ЗСУ.

Відео дня

Вінниця, як і всі інші міста, 13 вересня у театрі імені Садовського зустріла Сергія Жадана повною залою і оваціями з найперших же хвилин.

«Так сталося, що я поетично пов'язаний з Вінницею»

«Перекажеш іншим своїми словами» — перший вірш, який читає Сергій Жадан, після чого радо вітає глядачів і одразу ділиться вінницькою історією.

— Доброго вечора! Радий вас бачити і чути. Дуже приємно, що сьогодні повний зал, що ми сьогодні всі разом, — говорить Сергій Жадан. — Так сталося, що я поетично пов'язаний з Вінницею. У мене є вірш, у якому є Вінниця, тож може скластися хибне враження, що я пов'язаний безпосередньо, жив тут деякий час. Але ні, я тут не жив ніколи, хоч дуже люблю ваше місто. А Вінниця у мене в тексті про «Натаху». З’являється там скоріше інтуїтивно, як певний такий маркер. І мені щоразу приємно з «Собаками» співати цю пісню і цю фразу: «Ми з тобою зустрінемось де-небудь в районі Вінниці». Втім, сьогодні цього вірша не буде. Хіба що ви дуже попросите! (усміхається)

Та жодних «замовлень» у цей вечір немає. Вінницькі глядачі, повністю довірившись вибору автора, поезія за поезією мандрують його творчістю. Затамувавши подих, вловлюють кожне слово. І в кожному — значно більше, ніж просто майстерно підібрані рима, темп і метафори. У кожному — наша історія, наші думки, наше життя. Все, що найбільше хвилює серце.

«Всі вірші про війну з 2014 року живуть своїм життям»

За понад дві години Сергій Жадан поділився із вінничанами своїми новими, давніми і навіть ще неопублікованими віршами.

Про війну і ранню осінь, кохання і смерть, старість кота і вимушених переселенців—«впертих равликів беззахисної Європи».

Про «свободу, яка складається з меж» і те, як «народжується вогонь — раптово і люто», про «людей, які прокидаються від любові» і свого «старого, який помирав, вихаркуючи легені, і так і не встиг зрозуміти, що сталось з його країною»…

Про «вагітну жінку, схожу на книгу з продовженням» і те, як «в країни закінчуються бійці, але не закінчується повітря»…

«Пам’яті всіх, кого позбавили права» і як воно — знаходити вагому причину, щоб жити далі «з випаленими очима й залізом в ключиці»…

Про все, всіх і головне питання для кожного: «Що ти будеш згадувати про ці часи?»

Розповідаючи, що для нього «писати вірші — це як чищення зубів», бо справа щоденна й обов’язкова, Сергій Жадан водночас відзначає, що всі вірші, написані про війну, далі живуть своїм життям.

— От вірш «Госпітальєри» я свого часу написав про Юлію «Кубу», яку, можливо, багато хто також знає з Інтернету, з Фейсбуку. Вона така активна, яскрава, дуже талановита і неймовірно енергійна. Воює з 2014 року. Коли ми познайомилися, вона була в медичній службі «Госпітальєри». А зараз Юля у 92-ій бригаді і саме сьогодні від неї отримав страшенно зворушливого листа. Вона написала: «У нас помінявся комбат і новий комбат тебе читає. Приїжджай!» — ділиться Сергій Жадан. — Це я до того, що всі вірші про війну, які пишуться з 2014 року, насправді живуть якимось своїм життям. Це вже не є якась література. Це, скоріше, і є наше життя. Власне, повітря, яким ми дихаємо. Простір, у якому ми знаходимося…

«Наша література прописується кров’ю і править наше майбутнє»

— Сьогодні українська література — це не просто тексти на папері. Це щось значно глибше і значно важливіше, — переконаний Сергій Жадан. — Я говорю не про свої вірші і тексти, звичайно. Я говорю про Володю Вакуленка, якого вбили росіяни. Нашого письменника, який писав дуже цікаві вірші і для дорослих, і для дітей, та жив у селі під Ізюмом. Там він потрапив в окупацію і, власне, загинув… Я маю на увазі Віку Амеліну, яка знайшла щоденники Володі і перевезла їх до Харківського літературного музею. Яка також багато займалася Донецькою областю, проводила фестиваль у містечку Нью-Йорк і загинула в Краматорську… Це теж наша література. Це те, що прописується кров’ю, біографіями, долями… Але це також те, що править наше майбутнє що, власне, забезпечує нам перемогу. Тому, мені здається, дуже важливо сьогодні писати, читати, слухати, а головне — дуже важливо сьогодні бути разом!

За вечір у Вінниці для ЗСУ зібрали 140 тисяч гривень

Окремою важливою частиною зустрічі Сергія Жадана з вінничанами стали благодійні аукціони на підтримку ЗСУ, які на початку і в фіналі концерту провів Олександр Колмен Сердюк.

За чотири лоти: розписаний художниками тубус, два прапори, пляшки вина і особливий екземпляр «Скрипниківки» з автографами Сергія Жадана і Валерія Залуженого, та з урахуванням коштів, які глядачі залишили у скриньках, загалом у Вінниці вдалося зібрати 140 тисяч гривень.

— Спасибі вам величезне за те, що ви слухаєте, приходите, читаєте і головне — підтримуєте. Ми всі розуміємо, для кого і для чого все це робимо. От до мене вчора ввечері зателефонував мій хороший приятель, якого я надзвичайно люблю, поважаю і давно знаю — Артем Полежака. Наш український поет, який з минулого року воює. От він подзвонив і каже: «Слухай, нам потрібен «Мавік». Чи можеш допомогти купити?» І я кажу: «Можу! Бо саме виступаємо». Тож вчора купив йому «Мавік». І все це завдяки вам! — подякував вінничанам Сергій Жадан. — Дуже дякую вам, друзяки! Справді страшенно приємно було вас бачити! Сьогодні кожний такий вечір, кожна така зустріч дуже особливі і запам’ятовуються. Ми все це запам’ятаємо і після нашої Перемоги будемо згадувати, влаштовуючи такі тематичні вечори вже на стадіонах. Зокрема, і на стадіоні у Вінниці. А поки чекайте нас взимку! З «Собаками» приїдемо до вас з новим альбомом.