«Звідки взяло слідство все це, нам не відомо». Інтерв’ю з захисниками Анатолія Малєца

Володимир Білан, який до адвокатури працював в міліції, і Денис Безрученко, що раніше був юрисконсультом. Ці два адвокати досі працювали окремо, а тепер займаються однією справою — захистом підозрюваного у вбивстві сім’ї в Академічному 31-річного Анатолія Малєца. 

Зустріч журналісту призначили в офісі біля Башти, який фактично виявився житлом адвоката Білана. Але він не каже, що тут і клієнтів приймає, і мешкає. Говорить лишень, що про це запитують усі, хто до нього приходить. Пригощає гарячим чаєм журналістку і колегу-адвоката. Безрученко працює в Центрі безоплатної правової допомоги, але теж, каже, в справу Малєца вступив за угодою.  

Перше, що запитую в захисників: хто домовлявся з ними про захист Анатолія Малєца.

— Родичі, — каже Володимир Білан, наливає собі якийсь заварний енергетичний напій, пояснює, що щойно позаймався на спортивній стінці (вона позаду нього у вітальні, суміщеній з кухнею і робочим місцем).

— Родичі Анатолія? — уточнюю.  

— Родичі просто.

— Родичі убитих?

— Просто родичі.

Адвокати не хочуть називати замовника. Більше того, нібито навіть і не знають, чи одна й та сама людина з ними обома домовлялася про захист Анатолія Малєца. Цитують законодавство, яке каже, що замовити послуги адвоката може бути будь-яка людина в інтересах іншої. Але після укладання угоди клієнт — тільки підзахисний.

— В який момент вступити в права адвокатів?

— Безпосередньо після затримання, — каже Володимир Білан.

— Затримання в квартирі чи в ізоляторі? Уточніть.

— Затримання існує два процеси. Перший — фактичне затримання, на місці скоєння злочину. І друге — процесуальне... 

— В порядку 208-ї...

— Правильно, в порядку 208-ї статті КПК. Його затримано, відповідно до матеріалів, які нам відомі, о 21-й годині. А ми з ним побачилися десь після півночі, — каже адвокат Білан.

Тож з його слів виходить, що захисники зі своїм клієнтом вперше спілкувалися в цій справі, коли Анатолія вже помістили в ізолятор тимчасового тримання. Але Володимир Білан також сказав, що знав свого підзахисного раніше, з 2016-го року.

— Він мій клієнт вже не перший рік, я про це говорив. Він у мене є в друзях у Фейсбуку, можете подивитися, — говорить старший співрозмовник.

Переважно Білан відповідає на питання. А молодший адвокат, Безрученко, більше слухає і зрідка підтакує.

Про «складний стан»

— Є питання до психічного стану Анатолія. Коли Ви зустрілися, як він себе поводив?

— Не можемо нічого казати, тому що ми не є спеціалістами в даній галузі, — каже Білан. — В даному випадку призначать ряд експертиз, серед яких буде і комплексна судовопсихологопсихіатрична, на підставі відповідних клопотань.

— Чи мали можливість з ним предметно поспілкуватися про події?

— Предостатньо. Це наш обов’язок, — спершу каже Білан.

— То людина могла розповісти, що відбулося? — допитуюсь.

— Ні. Він в дуже складному стані, — чую у відповідь.

— Не міг згадати чи щось інше заважало розповісти? — хочу почути відповідь.

— Мм… Ще раз кажу, можливо, йому стане і легше, але ми бачили його в стані складному, — говорить Володимир Білан.   

Питаю у адвоката, чи готовий він сказати, що його клієнт невинний?  

— Жодним чином не можемо сказати, тому що на місці пригоди ми не були, — говорить старший співрозмовник.

— Свідками не являємося, — додає Безрученко.

— Так, свідками не були, повної інформації, яка б достеменно вказувала на цього причетність, у нас немає. При всі й повазі до вас, — каже Володимир Білан.  

— Після засідання суду про арешт ви сказали, що підозра не відповідає дійсності.

— Так, зі слів нашого клієнта, це не відповідає дійсності, — говорить адвокат Білан.

— Озвучте свою версію.

— Ні. Жодних версій, — говорить захисник. — Чекаємо. Слідство зі своєї сторони, ми зі своєї сторони. Дай Боже, щоб йому стало легше. Він у дуже складному стані…

Про розслідування

На питання про те, чи захисники проводять власне розслідування, щоб відшукати свідків, якусь важливу інформацію, що допоможе в захисті, Білан каже: в будинку, де сталося вбивство вони не були. Сусідів не розпитували. Мовляв, навіщо, якщо всі ЗМІ вже написали, що ніхто нічого не чув.

— Невже така звукоізоляція в квартирі, що сусіди могли нічого не чути? — дивуюсь.

— Ми не знаємо, ми ж там не були, в приміщенні. Туди доступу немає, — каже Володимир Білан. — Так, адвокат має право вести своє розслідування, але воно не буде мати такої сили. Потрібно в обов’язковому порядку звертатися з відповідними клопотаннями до слідчого, що нами вже зроблено.

Що будуть подавати ряд клопотань захисники сказали одразу після арешту Анатолія, 2 січня. Зараз питаю, про що саме вони подавали клопотання у слідство.

— Клопотання виключно про допит осіб, які можуть повідомити ту чи іншу ситуацію, щодо стосунків в сім’ї. І ці клопотання слідство вже отримало.

Про факти у справі

— Чи відповідає дійсності оприлюднена в ЗМІ інформація: Анатолій виходив у магазин, повернувся — і застав цю картину? — питаю в захисників підозрюваного.  

— Нам це невідомо, — відповідає Білан.

— Він взагалі вам нічого не зміг розказати?

— Ні. В тому то й справа, що він сказав, що нічого не пам’ятає. Він був в страшенному шоку. Нічого, — говорить захисник, який вище казав, пригадайте, що «предметно» поговорив з клієнтом.

— А останній момент, який пам’ятає, розказував?

— Тільки казав, що зайшов і побачив тіла. Все. Більше нічого.

— То куди він ходив?

— Ми ж не знаємо, — говорить знову старший з адвокатів.

— Не уточняли?

— Він був у дуже тяжкому стані, — повторює вже сказане колегою Денис Безрученко.  

— Ви були на засіданні суду? — питає у мене адвокат Білан. — А там дуже достеменно видна була вся ситуація, коли йому стало погано і як він себе вів. Це ще було при журналістах.

— Ви про те, що Анатолію стало зле, коли прокурор зачитував підозру? — перепитую.

— Коли прокурор почав зачитувати, а він почав говорити, що «це не так, це не так». Він заперечував, — розказує про реакцію свого клієнта Володимир Білан. — Це було тоді, коли прокурор сказав про розписку з зізнанням. Нам невідомо звідки ця розписка...

Незрозуміле зізнання

Редакція вже інформувала, що прокурор помилився, коли перелічував докази. Він потім роз’яснив 20minut.ua: заяви Анатолія Малєца не було в пакеті з молотком, знайденим на смітнику. Він її писав поліцейським після затримання, але тест її незрозумілий, тому зізнавальною ця заява вважатися не може. Принаймні до дослідження експертів. Підозрюваного, як сказав прокурор, поліцейські мали допитати по цій заяві, але в райвідділі з’явилися захисники, й він далі став відмовлятися від пояснень.

— Бачите, якщо вони взяли заяву, то хочу звернути увагу вашу і всіх читачів, що дана заява не має ніякої юридичної сили. Більше того — ми її не бачили, — каже Володимир Білан.   

— Не знаєте взагалі, про який документ ідеться?

— Документ — це друкований або написаний від руки на аркуші текст, який має відповідні реквізити і який відповідає вимогам…, — поправляє мене Денис Безрученко.  

— Вас не здивувало на суді, що в переліку знайдених речей на смітнику була названа заява? — питаю, бо не бачила реакції захисників на озвучену тоді інформацію.  

— А ми не знаємо ні про який смітник, — каже врешті Володимир Білан.

— Що стосується цієї справи і взагалі, — втручається Денис Безрученко, — будь-які письмові документи, які є (а особливо, враховуючи 115-ту Кримінального кодексу України), всі такого роду дії мають відбувалося виключно в присутності захисника. Інакше не можна. Інакше це все нікчемне.

Про документальні докази

— Крім підозри, які документи в справі ви бачили? — знову питаю про хоч якісь факти.

— Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу, до підозри надаються ряд документів, які спростовують, або підтверджують підозру, — не відповідає на питання Володимир Білан. 

— Протокол огляду місця події? Попередні висновки криміналістів?

— Висновків не може бути за такий короткий час, — каже Білан.

— А протокол огляду — це поліція прийшла і подивилася на подію, що ж з того? — говорить Денис Безрученко.  

— Тоді із чого правоохоронні органи взяли, що винуватий Анатолій? — інакше питаю те саме.

— Ми звідки знаємо, — потискує плечима Білан.  

— Як ви думаєте?

— Ми не думаємо взагалі, до тих пір, поки у нас не буде нормальної можливості спілкуватися з людиною, яка буде нам розказувати всі обставини, — говорить адвокат Білан далі. — Тобто буде можливість поспілкуватися з людиною, яка розуміє значення своїх дій. Я ще раз звертаю увагу: в ряді ЗМІ написали, на суді всі бачили людину, яка нічого не розуміє, де він знаходиться, і що з ним відбувається…

Чому в СІЗО безпечніше

Адвокати постійно зводили розмову до того, що їхній клієнт потребує психіатричної допомоги. Сказали, що в протоколі допиту Анатолія, як підозрюваного, це зафіксували.

— Він чітко зазначив про те, що потребує кваліфікованої допомоги, що не може давати покази на той момент, що йому погано, — говорить Володимир Білан про протокол, оформлений вже в присутності адвокатів. — Я особисто перший раз бачив в житті, щоб людину от так тіпало. Страшно… Тому звідки взяли правоохоронні органи всю цю ситуацію, нам не відомо. Як завжди, вони мають право на яке завгодно тлумачення, а далі, що буде…

— Чому ви після суду сказали, що Анатолію в СІЗО буде безпечніше? — звертаюсь до Білана.

— Беручи до уваги ситуацію, ажіотаж, який на даний момент іде, громадську думку, — відповідає він. — От мене, наприклад, неодноразово питають: чому ти взявся за цією справу. А я — як лікар. Незалежно від того, яка справа, людині потрібна правова допомога.

— Боїтеся, що може бути розправа громадськості?

— Так. Дякуючи ЗМІ за розголос такої ситуації. Це дає можливість працювати в подальшому нам у інтересах цього клієнта, — каже Білан.

— А чому ви погодилися на цю справу? — питаю в Безрученка.

— Не має різниці. Це єдиний принцип адвокатури — допомогти, — каже він і на питання про спеціалізацію, говорить: — Кримінальний процес — це моя спеціалізація.

Про власну позицію і оплату

Захисники Анатолія Малєца говорили, що вони навіть не думають про те, чи винуватий їхній підзахисний, чи невинний.

— Для адвоката клієнт — такий, який він є. Так, як для матері дитина. Яка б дитина не була, вона її дитина, — говорить Володимир Білан. — В даному випадку, говорити, винна людина чи невинна… Не можна взагалі нам про це думати.

— Захист в кримінальних провадженнях зазвичай дорожчий, чим допомога в інших справах, — говорю далі з адвокатами.

— Хм... Неправда, — каже після паузи Білан.  

— Суму за захист в цій справі вам пропонували, чи ви самі говорили, яку хочете отримати? — продовжую.  

— Хто б нам про це говорив? — реагує Безрученко.

— Хто нам мав про це говорити? — незрозуміло й Білану.              

— Людина, яка до вас звернулася, казала «Я готовий заплатити стільки-то, допоможіть» або «Скільки ви хочете за цю справу?», як було? — пояснюю.

— Поки ми питання це ще не обговорюємо, тому що ситуація неоднозначна, — відповів Володимир Білан.

А після цієї розмови він сказав, що випише журналісту квитанцію, якщо вона до нього прийде не на інтерв’ю, а в особистій справі. Тоді, мовляв, можна буде робити висновки про розмір оплати за його послуги.

«Адвокат — не оратор»

— Нагороди ваші бачу. Завжди так стоять, чи ви готувалися? — питаю про журнальний столик, на якому, як в музеї, розкладені грамоти, стоять нагородні грудні знаки Володимира Білана.

— Ні, боронь Боже. Завжди так, — каже адвокат.

Він помітно тішиться, що звернули увагу. Дозволяє зробити фото своїх нагород. На прохання стати поруч, відповідає відмовою, бо, мовляв, одягнений по-домашньому.

— Я не у формі, — каже. — А це, звичайно, можете сфотографувати. Це все правда.

Завжди в кінці інтерв’ю запитую, що співрозмововник хотів сказати, а я не спитала. Даю можливість говорити, що хочеться. На це «контрольне питання» знов відповідав Володимир Білан.  

— Немає нічого такого… Адвокат — не оратор…, — починає думати, що сказати, Білан й нарешті перестає викручуватися та говорить те, що мав би сказати спочатку. — Будемо дивитися на результати по розслідуванню і який буде вирок, а зараз ще немає, про що говорити. Воно зараз все в такому стані... Тривалі будуть експертизи. Вони, доречі, не у нас будуть зроблені, а на Півдні. Може, в Одесі, може в Хмельницькому. Стаціонарна буде експертиза, сто процентів. Вона довготривала. Це завжди так. Проводяться експертизи на підставі матеріалів, а основне по матеріалах — це його свідчення. Його свідчень немає. Все. Тому немає про що говорити.

P.S.

Редакція також зв’язалася з адвокаткою сестри вбитої Надії Малєц. Оксана Левицька буде представляти інтереси потерпілих у цьому провадженні. Вона сказала, що родина ще не оговталася від втрати, тож розмови по справі не було, і з матеріалами не знайомилася. Редакція хотіла хоча б дізнатися, чи вірять родичі Надії у версію розслідування. Поки це питання залишається без відповіді.  

Читайте також:

Справа вбивства в Академічному. Як прокурор і адвокати пояснюють мовчання арештованого

Трагічне вбивство в Академічному: підозрюваному батьку дали 60 діб арешту (ОНОВЛЕНО)

Чи писав Анатолій Малєц зізнання? Про записку арештованого за вбивство сім’ї в Академічному

«Моя Надя, донечка»: вінничани прощалися із вбитими в Академічному

В мікрорайоні «Академічний» вбили трьох людей та покалічили маленьку дівчинку
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.