Арештували і судили, а потім вирішили – недорослідували і повернули матеріали в міліцію. Ще торік випустили з-під варти водія «Мерседес ML-320», який два роки тому на перехресті вулиць 40-річчя Перемоги і Келецька врізався в машину „КІА”. Ця аварія 1 травня 2011 року забрала життя двох Алл. Водія Алли Шелест та пішохода Алли Пацалюк. Залишила без мам чотирьох дітей.
До роковин цієї дорожньої пригоди батько сина Алли Шелест орендував сітілайти на вулиці Пирогова. Зараз вздовж проїжджої частини нагадують про подію дворічної давнини фотографії з обличчям його колишньої дружини та знімки потрощеного авто.
Чому ці фото розмістили на Пирогова, а не на Келецькій, де трагедія сталася?
- Мені київські фірми, які володіють білбордами у Вінниці, відмовили, коли взнали, в чому суть питання, - сказав Руслан Шелест. - Технічно відмовили: „Нічим допомогти не можемо, всі площі зайняті”. Не захотіли зв’язуватися. Кому потрібна чужа біда, і нащо думати, які будуть наслідки...
На знімках нема дати аварії, прізвища загиблої чи імені того, хто мав би за все відповісти. Підписи під яскравими фото на чорному фоні. „Меня нет два года – кто оветил?”, „Пьяный наркоман за рулем – убийца!”, „Не думайте, что вы в безопасности!”, „Неужели все продается? Люди очнитесь!”, „Я очень любила жизнь”.
- Образливо, що нема правди на землі, - каже Руслан Шелест. - От що я хотів сказати. І за сина образливо, що він все це бачить. Людину просто викупають, а до родичів загиблих байдуже.
Судили-судили і відпустили
Справа цієї гучної аварії торік слухалася в суді. Але до набрання чинності нового Кримінального процесуального кодексу України, який відмінив дорозслідування, її повернули назад слідчим. Звинувачуваному Олегу Сеcтренському змінили запобіжний захід із арешту на підписку про невиїзд.
- Справа зараз перебуває на додатковому слідстві, - каже прес-офіцер обласної міліції Анна Олійник. - Призначили ряд експертиз. Після їх завершення справу передадуть до суду на повторний розгляд.
Як пояснив адвокат Анатолій Варчук, суд вирішив за потрібне провести додаткову автотехнічну експертизу. Вона проводиться не у Вінницькому науково-дослідному експертизо-криміналістичному центрі, а у Харкові.
- Цю експертизу призначили через те, що під час досудового розслідування встановили ряд нез’ясованих питань, - каже він. – Будуть досліджуватися обидві машини, і буде дана оцінка діям обох водіїв, Сестренського і Шелест. Захист б’є на те, що Шелест повинна була уступити дорогу. Але ж швидкість „Мерседеса” була до 140 кілометрів на годину. Вона виїхала до перехрестя і повинна була закінчити маневр, а він у цей час їхав. І якби він їхав 60 кілометрів на годину чи хоча б 80, то б цього зіткнення не було. З’ясувати питання швидкостей і має експертиза в Харкові.
„Слідство закриває очі”
Коли ще тривали слухання, RIA писала, що своєї вини Олег Сестренський не визнає. В суді звучало, що він у момент аварії був п’яний і під дією наркотиків. Його родичі відмовлялися спілкуватися з пресою. А його захист наполягав: швидкість джипа була в межах норми, водій адекватний, аби реагувати на ситуацію, а аварія виникла з вини жінки-водія.
– Вони хочуть взяти роздруківки з мобільних розмов Алли. Можливо, зроблять, що вона говорила по телефону за кермом, не знаю. Ведуть до того, що він не мав технічної можливості відреагувати на ситуацію, - каже Руслан Шелест. – Нібито раптово виникла перед ним перешкода, і він не зміг зреагувати. Але людина п’яна і під наркотиками в принципі вже не могла реагувати! На це слідство, виходить, закриває очі. Я не згодний з рішенням суду про звільнення підозрюваного з-під арешту, але вдіяти нічого не можу.
Що експерти сказали про вміст алкоголю у крові Алли Шелест, наголошував захисник Сестренського у суді. Та родичі і друзі покійної, від яких вона того вечора поверталася додому, своїми свідченнями спростовували це.
- Вона не пила в принципі, тому що її не можна було, - каже колишній чоловік. - В неї був видалений жовчний міхур, постійні мігрені. Але, як би там не було, експерти знайшли якісь залишки алкоголю добової давнини. Мені рівненський експерт колись розповідав, що у разі відділення голови від діла, організм виділяє алкоголь, який міститься в будь-якому організмі. Але наші експерти цього чомусь не підтверджують.
Не все купується і продається?
А родичі іншої загиблої у аварії на Келецькій Алли, не перестають шукати допомоги у посадовців. Мати пішохода Алли Пацалюк Тетяна Хіміч каже, що постійно оббиває пороги облдержадміністрації, щоб допомогли здійснитися правосуддю.
- Мені пообіцяли, що не все купується і продається, але зараз ми бачимо протилежне, - каже Тетяна Хіміч. - Котрогось дня мої дочки йшли з дітьми гуляти і бачили його п’яним із друзями. Що далі чекати? І якщо зараз слідство думає, хто винний, друга Алла чи він, то я думаю, що його маму треба наказувати. Вона дала йому все і закрила цю аварію своїми грішми. Мама в цьому винувата. Якби не давала йому все, він би не пив і наркотики до рук не брав. Працював би, як усі. Так, як моя дитина працювала.
Пішохід Алла Пацалюк опинилася невчасно на перехресті. Вона поверталася додому з роботи. Була на узбіччі, але її занесла котрась із машин після зіткнення та відкинула на трамвайні колії. В неї залишилися напівсиротами троє синів. Найменшому тоді було чотири рочки.
- За кілька днів після цієї пригоди була друга резонансна аварія у Вінниці - на Поділлі, - нагадує Руслан Шелест. - І там людину посадили відразу, все, як положено. А тут... Припускаю, що є необ’єктивність слідства і експертиз. Будь-яку людину можна зробити як п’яною, так і тверезою. Це на папері. Коли є в людини великі гроші, то всі питання можна вирішувати потихеньку, що й робиться протягом двох років.
А винуватець аварії на Зодчих отримав 10 років
Ця аварія сталася за 16 днів після дорожньої пригоди на Келецькій. Але за нею того ж року був вирок і максимальний.
Працівник територіального управління розрахункової палати 26-річний Андрій Бабич розчавив біля „Карабаса” трьох вінницьких студентів: Настю Гайдай, Сергія Грицишина та Таню Нестерову. Компанія молодих людей стояла біля входу в кафе, коли на них налетіла „Хюндай Туксон” під керуванням Бабича.
Родичі загиблих у аварії на Зодчих теж нагадували вінничанам про свою трагедію фотографіями над дорогами
Водій отримав 10 років тюрми. Він просив, щоб переглянули його покарання, і замість десяти років присудили шість. Касаційній суд повернув справу на повторний розгляд в апеляції. І у Вінниці вироку за резонансну аварію на Зодчих не змінили.
13 жовтня 2011 року суд сказав, що не бачить жодної пом’якшувальної обставини для звинуваченого, і врахував факти, що додають тяжкості злочину (стан алкогольного сп’яніння водія, перевищення швидкості, незворотність наслідків злочину та введення в оману суду з метою уникнути відповідальності). І підсудному дали максимально можливе за інкримінованою йому статтею покарання з виплатою в повному обсязі заявлених збитків, а це - більше мільйона гривень.
Адвокат Анатолій Варчук, який представляв інтереси родичів Сергія Грицишина та Насті Гайдай, сказав, що суд пожалів родичів загиблих тим, що не присудив сплачувати все засудженому. Збитки має погасити страхова компанія.
Винний в трьох смертях зараз сидить у колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Потерпілі чекають виплат компенсацій.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер