Психічно хворий зарубав матір, поки медики швидкої чекали надворі поліцію. Чому так сталось?

Затримали підозрюваного у вбивстві 23 січня. Фото відділу комунікацій обласної поліції

Все сталося у суботу, 23 січня. Про затримання на місці злочину 58-річного вінничанина, який сокирою по голові убив свою 82-річну матір, розповіли в поліції. 

— Зловмиснику оголосили про підозру у вчиненні умисного вбивства. Свої дії він пояснити не зміг. Тепер на чоловіка чекає судово-психіатрична експертиза, — сказали сьогодні, 25 січня, у поліцейському главку.

Про передісторію затримання знаємо з інформації, яку поширив відділ комунікацій обласної поліції. В ній сказано, що бригада лікарів на «102» повідомила: їм потрібна допомога під час обслуговування виклику по вулиці Бучми.

— За словами медиків, під час спілкування з літньою господаркою будинку, до якої вони прибули на виклик, жінка поскаржилась на агресивну поведінку 58-річного сина, — розповідають в поліції. — Почувши це, розлючений чоловік почав погрожувати медичним працівникам застосуванням фізичної сили. Лікарі вийшли на вулицю чекати поліцейських, аби разом з ними повернутись у будинок та продовжити обслуговувати виклик. 

Поки лікарі надворі чекали підмоги, сталося непоправне. Син зарубав матір, сокирою вдаривши по голові. Медики в цей момент були під домом, де таке сталось.

Як розповів начальника Відділу поліції №1 Вінницького районного управління Юрій Голуб, екіпаж, під’їжджаючи за адресою, побачив, що з будинку вибіг чоловік та кинувся навтьоки. Поліцейські його наздогнали та затримали для з’ясування ситуації. А коли інспектори увійшли до будинку разом з лікарями, то побачили мертвою господарку. Бабця була з травмованою головою. Поруч лежала сокира. 

— Затриманий свої дії пояснити не зміг, — говорять тепер у відділі комунікацій поліцейського главку. — Він знаходиться в ізоляторі тимчасового тримання. Вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу — тримання під вартою. 

Про те, що підозрюваний — психічнохвора людина, в поліції не стверджують. Але дали знати, що на чоловіка тепер чекає судово-психіатрична експертиза. В залежності від її результатів, суд призначить покарання, або до 15 років позбавлення волі за умисне вбивство, або примусове лікування.  

Чому ж так сталося, що медики не змогли вгомонити неадекватного, а поліцейські не встигли їм на допомогу вчасно?

Пояснив це читачам «20 хвилин» лікар-психіатр, який донедавна працював у спецбригаді швидкої допомоги. Ця бригада мала бути спрямована на виклик до неадекватного пацієнта на Бучми. Але вона не працює. Її офіційна ліквідація майже співпала з трагедією на виклику.

— З 1983-го року була у нас спеціалізована психіатрична бригада і вона існувала до сьогоднішнього дня. Вчора її офіційно ліквідували, хоча позавчора такий випадок стався, — каже лікар. — Справа в тому, що ми боролися, як могли, доводили необхідність існування такої бригади, але ж нас ніхто не слухає. Претензій до місцевої влади в нас немає. І обласна рада, і міська нас підтримували постійно. Але є такий центр в Києві: Національний центр здоров’я. От з нього все почалося…   

Лікар каже, що його бригада працювала з номером 31. На виїзди по черзі їздили, крім нього, ще троє лікарів-психіатрів, п’ять фельдшерів, п’ять санітарів і стільки ж водіїв. 

— Кожен з них підпишеться під тим, що я кажу, — говорить співрозмовник, чиї дані відомі редакції. — Ми раніше писали колективне звернення. Так і напишіть: ми 31-ша бригада. З таким номером працювали останній час.

Спецбригади у Вінниці більше немає

У кожному обласному центрі до реформування швидкої допомоги діяли бригади психіатричної допомоги. Але не в кожному вони припинили існування. У Вінниці — вже перестала діяти така бригада. Віднедавна на виклики до психічно хворих (а також наркозалежних чи інших пацієнтів з неадекватною поведінкою) спрямовують звичайні бригади швидкої. Саме така приїхала на виклик на Бучми.

— Я не можу сказати, що вони винні, — каже лікар-психіатр з 31-ї бригади. — У нас в бригаді було обов’язково: фельдшер такого міцного здоров’ячка, санітар міцного здоров’ячка, водій і лікар-чоловік. Тобто в бригаді чотири чоловіки, і ми могли вже мати справу з некерованим пацієнтом. Ми знаємо, що до чого, в нас спеціальні методи, ми всі тривалий час працювали в цій бригаді і з цією особливою категорією хворих. А у нас, скажу вам, дуже багато хворих і по Вінниці, і в районі. І ми справлялися з ними. Поліцію викликали менше, ніж в 50% випадків. Це не стосується тих хворих, що хронічні. Коли більш-менш ситуація зрозуміла, коли ми знаємо хворого, він нас знає, і вже якось спільну мову ми можемо знайти. А от коли первинний хворий (коли до нього приїхали вперше, — авт.), то тут вже питаннячко…

— В даному випадку була підозра, що це психічно хворий? — питаємо у лікаря.

— Не підозра, була впевненість! — відповідає він.  

— То чому не спрямували вашу бригаду?

— Бо її вже не було. Це офіційно — вчора ліквідували, а не працювати ми нормально вже тривалий час. Останні два місяці так, не зрозуміло що…

«Заставити лікарів іти на сокири…»

— Так от, дві жіночки, досить молоді, достатньо тендітні приїхали на виклик. А там — психічно хвора агресивна людина. Вони і гадки не мають, як і що з нею робити, — продовжує розповідати лікар-психіатр. — Раніше загальні бригади могли викликати нас, якщо потрапляли в таку ситуацію. Ми приїжджали, приймали в них цей виклик і потім вже виносили рішення, як нам діяти — з поліцією або без поліції, підлягає госпіталізації або не підлягає. Це прописано в законодавчій базі. А зараз нашої бригади немає фактично. Тож приїхали дві жінки (і діло не в статі, так само і чоловіки могли бути — ніхто свою голову підставляти не буде) — викликали поліцію. Я нічого не маю проти поліції, але буває, що вони їдуть 20 хвилин, а буває, що і годину 20 їдуть…

— У цьому випадку, скільки їхали? 

— Не можу сказати, я не свідок. Але наскільки я інформований, бригада приїхала вчасно, але вона чекала поліцію. А коли вона її дочекалася, то вже мали труп…

— Заставити лікарів, щоб вони йшли на сокири чи на ножі, — продовжує співрозмовник. — Я багато разів був у таких ситуаціях, навіть, коли поліція вогнепальну зброю застосовувала. І знаєте, не дуже приємно. Але якось ми працювали. І воно було якось більш-менш зрозуміло. А як зараз працюватимуть загальні бригади на таких складних викликах, я навіть не знаю. Уявлення не маю, якщо чесно.

«Це не коштує життя людського»

Лікар розповів, за шкоду своєї роботи люди з бригади психіатричної допомоги отримували 25% доплати, додаткову відпустку та мали на пів години коротший робочий день.

— Зараз ніхто цього немає, ніяких привілеїв, ніяких гандикапів ніхто не має, тож ніхто свою голову підставляти під сокиру не буде, — каже психіатр. — Досі усі розуміли, що є спеціалізована бригада і вона надасть допомогу. Зараз цього немає. Є поліція. Вона ж не наїздиться! Викликів таких за добу 12-15. Тепер на кожний будуть викликати поліцейських, додатково до того, що вони мають.

Чи не скорочення фінансування було ключовим під час ліквідації спецбригади? Питаємо про це співрозмовника, і він пояснює:

— Про фінансування мови не може бути. Різницю між звичайною і нашою бригадою з додатковими виплатами я приблизно рахував. Це 12-14 тисяч. Тобто точно не більше 20-ти тисяч гривень на місяць додаткових. Але це ж не коштує життя людського!

Але саме додаткові виплати та відпустки, як каже співрозмовник, завжди були причиною заздрощів і створювали конфлікт інтересів у службі. Тим не менше, усі її працівники, як говорить лікар, невдоволені тепер ліквідацією спецбригади: 

— Всі були збентежені, на всіх підстанціях Вінниці і не тільки у Вінниці, бо я спілкуюся з багатьма колегами по країні. Всі збентежені. Звичайним бригадам воно не потрібно. Вони мають інфаркти, інсульти, травми. Вони багато, що мають. Але психічно і наркологічно хворих вони не хочуть. Там є що потягати. І якщо в нас була змога, нам давали основну частину алкоголіків. Тому що в нас була фізична сила, в нас був санітар, в нас майже всі чоловіки були, і вони надавали допомогу цій специфічній групі пацієнтів. А як може дві тендітні жінки дати раду дядьку такому, який зо 100 кілограмів ваги має?

Реформа медицини і психіатрична допомога

Раніше редакція «20 хвилин» розповідала, що в рамках великої медичної реформи, яка тягнеться роками, реформують ланку психіатрії. Торік ми писали, що в країні ліквідували тюрму для психічно хворих і в’язнів перевели до відкритих лікарень. Відтоді частина специфічних лікарняних установ змінила статус або перестала функціонувати, як закриті заклади для людей з психічними діагнозами, що скоїли злочини.

Тепер от бачимо, що і швидка допомога для психічно хворих, які можуть нашкодити собі або ж іншим, перестала бути відокремленою від решти викликів.

Чи навчили звичайні бригади, як діяти з агресивними пацієнтами? Наш співрозмовник каже, що фельдшерам читають одноденний курс в рамках підвищення кваліфікації. Але в законодавстві прописано: поліція зобов’язана надати допомогу медикам з приводу госпіталізації психічно хворого або хворої, які можуть нашкодити. Тому, як бачимо за випадком на Бучми, по швидкій тільки й можуть тут, що викликати поліцію.

— І на законодавчому рівні є велика проріха, — каже лікар-психіатр. — Є хронічний хворий, на обліку стоїть, має інвалідність, приймає ліки, сидить вдома. Все ясно з ним. А первинний — оце приїхала до такого бригада, яка взагалі не розуміє, що з ним робити, як поводитися. Зазвичай родичі кажуть: він ненормальний чи чудний якийсь. І от беруть людину, яка на чийсь погляд хвора, і викликають поліцію, та одягла кайданки і привезла на Ющенка, а там кажуть: «А за що ви його привезли? Ми тільки по суду госпіталізуємо». Людина піде в прокуратуру, то хто буде відповідати? Ніхто свого лоба підставляти не буде.

Співрозмовник пояснив, що госпіталізація пацієнта, доставленого спецбригадою, інша річ, бо пацієнт надходив з діагнозом лікаря-психіатра.

— Чесно кажу, за 4,5 роки, що я проробив у Вінниці, в мене ні одного не було випадку, що не прийняли хворого. Його госпіталізують, за добу має оглянути суд і він вирішує, примусове лікування чи ні. Я, як лікар, маю законодавчу підставу для того, щоб його привезти в психлікарню. Згідно закону про психіатричну допомогу від 2000 року, прерогатива встановлення психіатричного діагнозу є тільки у лікаря-психіатра, більше ні у кого.

Також лікар сказав, що проблема психічно хворих з кожним роком загострюється:

— І цей коронавірус додатково дав ще нам психічно хворих людей. І ще скільки дасть, не відомо. Вже не кажу про АТОвців, якими ми займаємося впродовж кількох останніх років. Тобто ще буде і буде...

Читайте також:

Підприємців тероризують за деталі залізничного полотна, яке здав на брухт… поліцейський

Вбивство на окружній. Винесли вирок чоловіку, який завіз дружину до лісу й там зарізав

Вирок Анатолію Малєцу в останній момент відклали. Два роки після вбивства в Академічному

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.