Моральна сторона звільнення сліпого довічника. Думка адвоката і УБОЗівця 90-х

Стоп-кадр з сюжету «ТСН». Журналісти знайшли квартиру Каверзіна. Двері відчинив чоловік з цигаркою, який побачив камеру і на тюремному жаргоні заборонив зйомку

Про звільнення засудженого до довічного позбавлення волі, який утримувався у Вінницькій тюрмі, 20minut.ua розповідала минулого тижня. В’язень, що сидів за гратами за особливі тяжкі злочини 17 років, 6 листопада вийшов на свободу за станом здоров’я. Він довів у суді, що осліп через катування правоохоронців. Хто це такий та за які злочини отримав довічне покарання – читайте в матеріалі «Із вінницької тюрми випустили бандита, який вбивав і грабував. Хто ця людина?».

Звати звільненого Олександр Каверзін. Йому зараз 44 роки. За гратами знаходився з 2001 року. Останні роки сидів у Вінницькій установі виконання покарань №1 або лежав в Стрижавській лікарні для ув’язнених.

Він став першим в Україні довічником, звільненим не за президентським помилуванням, а за рішенням суду. Через те, що осліпнув, Олександра Каверзіна відпустили з-за грат. Тепер говорять: цей випадок може викликати хвилю схожих судових рішень про звільнення бувалих злочинців.

Прокуратура області вже заявила, що буде в касаційній інстанції оскаржувати рішення апеляційного суду, яким і відпустили на свободу сліпого довічника. Аргументувала тим, що на його совісті цілий ряд особливо тяжких злочинів. У тому числі – убивства працівників правоохоронних органів під час виконання службових обов’язків.

– У листопаді 2002 року уродженця Хмельницької області на підставі вироку суду Хмельницької області, визнали винним та засудили до довічного позбавлення волі, – сказали в прес-службі прокуратури області і перерахували 18 статей, вказаних у вироку Каверзіну. – Навіть сухий перелік статей Кримінального кодексу України, за які він відбував покарання, говорить про тяжкі злочини, які скоїв 44-річний рецидивіст.

Прокурори називають вирок довічнику м'яким і говорить, що вони «у межах закону та справедливості» оскаржать рішення апеляційного суду, який 3 листопада вирішив: сліпота довічника – це достатній привід для звільнення від подальшого відбування покарання.

Олександр Каверзів весь час, поки сидів за гратами, писав скарги. Стверджував, що під час затримання його побили, й через це він втрачає й до того слабкий зір. Повністю осліп – коли знаходився у слідчому ізоляторі.

І в 2012 році він виграв позов до держави Україна у Європейському суді з прав людини. Домігся відшкодування у розмірі 40 тисяч євро. От після цього виграшу, як думають адвокати, він надихнувся на ще один суд для звільнення на свободу за станом здоров’я.

Засуджений Каверзін проходив спеціалізовану медкомісію, яка зробила висновок: осліпнув на обидва ока, але це не заважає йому відбувати покарання. Вінницький міський суд, куди він позивався, не прийняв рішення про звільнення за станом здоров’я. А от апеляційний – вирішив на користь сліпого.

Що думають про звільнення людини, яка мала б сидіти довічно, але вийшла не відбувши навіть 25 років тюрми, експрети? Редакція записата думку в досвідченого у складних справах адвоката та в людини, яка очолювала до ліквідації управління боротьби з організованою злочинністю. Подивіться, що вони відповіли про справедливість звільнення рецидивіста:

«Нездоровий прецедент»

Валерій Пастух, колишній начальник УБОЗу:

– Можу оцінювати звільнення тільки зі сторони моралі і справедливості. З одного боку можна зрозуміти, якщо людина – інвалід, хворий. Але є інша половина його справи. Люди, які були поранені, родичі загиблих... Їх думку, я так розумію, суд не слухав. Він цих людей на свої суди не запрошував. Як їм зараз жити, знаючи, що кривдник, засуджений до довічного відбування покарання, вийшов на свободу? Мені складно говорити однозначно. Рішення є, і якщо людина дійшла до Європейського суду, то зрозуміло, що відстоювала свої інтереси не один рік. Це прецедент, як на мене, не зовсім здоровий. За гратами цілком здорових людей, напевне, взагалі немає. Уявіть, що буде, якщо кожний із них піде писати скарги та добитися звільнення, бо «нас там ніхто не лікує».  

«Звільнили справедливо»

Олександр Білошкурський, юрист:

– Наявність «повної сенсорної ізоляції» є достатнім покаранням для Каверзіна. Фактично над ним вчинено самосуд руками службових осіб держави – піддали катуванню. Держава не бажала викрити своїх катувальників, які в нелюдський (незаконний) спосіб покарали особу. І рішенням Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) таке катування і нелюдське поводження було підтверджене, але винних не встановили. Засудження особи «повторно», за ті ж самі злочини і тою ж самою державою, але вже в судовий (законний) спосіб – є неможливим. Має бути одне покарання. Суд застосував практику ЄСПЛ (рішення «Лорс проти Нідерландів» від 04.02.2003 року) як норму прямої дії і враховував обставини конкретної справи (катування після затримання, вибиття зізнання, належність умов утримання, стан здоров’я, відсутність умов довічного утримання інвалідів, умов і відсутність бажання у держави здійснювати належний медичне обстеження та лікування таких осіб). Використав принципи «прямої дії», «інтеграції через закон» європейських норм в Україні. Правова система має працювати більше з тенденцією справедливості, ніж закону. Суддя не застосовує абстрактно норми і жорсткість догм, а закликає до оцінки обставин у відносинах у відповідності з потребами правосуддя для вирішення питань, які виникають на практиці, але які не вирішені в законі. В контексті того, що на сьогоднішній день у відповідному законодавстві відсутня ефективна процедура перегляду сумнівних вироків у кримінальних справах, де підсудний отримав довічне ув’язнення, вважаю, що суд прийняв справедливе і законне рішення.

Читайте також: 

Із вінницької тюрми випустили бандита, який вбивав і грабував. Хто ця людина?

Звільнення довічника, який убив сімох людей, шокувало прокурорів. Буде касація

«Вони хочуть, щоб я осліп», - каже засуджений про тюремну лікарню

У Вінниці закривали очі на сліпого в'язня. Буде позов до Євросуду

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.