Керівник застреленого слідчого зізнався у халатності

Керівник застреленого слідчого зізнався у халатності
З його пістолета стріляли. Його і звинувачували батьки слідчого у причетності до смерті сина. Але він підсудний не за вбивство, а за службову халатність. Що сталося два роки тому в кабінеті Староміського райвідділу міліції, від Максима Суслика почули вперше. Від інтерв’ю він відмовлявся


- Все почуєте у суді, - тільки й казав журналістам звільнений з посади заступника начальника слідства Староміського райвідділу Максим Суслик, доки слухали свідків його кримінальної справи. Зараз він - підприємець. І скоро може стати засудженим за службову халатність, яка призвела до смерті молодого слідчого.

У халатності він зізнався. Але цивільні позови родичів померлого слідчого (кожен – по мільйону гривень) визнавати відмовився. Каже, що у тяжких наслідках свого свідомого порушення інструкції не винен, бо Валентин Дзьонь викрав його пістолет. Свідків цього немає, але підсудний доводив це своєю розповіддю.

Пістолет лишав у сейфі не раз
Справу зі звинуваченням власника табельної зброї, з якої був здійснений постріл у кабінеті міліції на вулиці Ленінградській, майже рік розглядають у суді. Досі слухали десятки розповідей про обставини смерті співробітника, який щойно закінчив вуз, Валентина Дзьоня. Але реальних свідків серед них - одиниці. У вівторок, 3 липня, пояснення нарешті давав підсудний. Що він розповів?

Максим Суслик лишив табельну зброю у своєму кабінеті №211, а ключ від сейфа поклав у верхню шухляду стола. Схованка не була секретом. Валентин, коли був стажером, працював поруч з Максимом Сусликом.

- Мені на думку не могло спасти, що хтось захоче заволодіти моєю табельною зброєю, - сказав Максим Суслик.

Він збирався їхати у слідчий ізолятор, тому зняв кобуру з пістолетом і поклав у сейф, хоча за інструкцією мав би здати. Врешті до ізолятора не поїхав.

Затримався біля райвідділу, з кимось говорив, і зрозумів, що повернутися до вечірньої наради не встигне.

- У райвідділ я повернувся, коли побачив, що приїхав Кушнір. Знав, що він буде проводити нараду, тому пішов за ним за хвилину-дві.

Забрали всі справи у слідчого
Під час наради начальнику слідства подзвонив перший заступник керівника райвідділу і нагадав, що до 19.00 треба затримати за підозрою у злочині вінничанина Літвінова, бо закінчується термін його адмінарешту. Цю справу про зберігання наркотиків вів Валентин Дзьонь. Йому на мобільний одразу й подзвонив Володимир Кушнір. Коли дізнався, що той у себе в кабінеті, пішов туди.

Вийшов за ним і Максим Суслик. Бачив, що Кушнір стукав у 207 кабінет, смикав двері. Потім послав зама за запасними ключами, і той відімкнув двері. Коли їх відчинили, побачили, що вхід загородила шафа.

- Прибери шафу, - гукнув Валентину його керівник.

- Зачиніть двері, - почули у відповідь начальник із замом.

Перший одразу ж набрав номер телефону батька співробітника, який забарикадувався у кабінеті, і сказав приїхати й забрати сина. Потім два керівника відсували шафу, щоб звільнити вхід.

- Першим зайшов начальник, я за ним. Дзьонь стояв між столом та сейфом. Кушнір запитав: «Що ж ти робиш?». Той у відповідь посміхнувся. Була необхідність їхати у ізолятор тимчасового тримання (затримувати Літвінова, - авт.), і Кушнір сказав мені забрати справи у Дзьоня і послати чергового слідчого туди.

Максим Суслик узяв дві справи зі столу Валентина і спитав, де інші.

«У сейфі. - Дай мені. - Сам візьми», - переказав свою розмову з Валентином Дзьонем Максим Суслик.

Зброї ніхто не бачив до останнього

- Коли я дістав справи, почув хлопок. Повернувся у бік, куди пішов Дзьонь. Він, схилившись над столом, спустився нижче, і я побачив, як зі стола тече кров. У ці ж секунди тіло почало зісковзувати вбік і впало разом зі стільцем між столом і стіною.

Хто ще тоді був у кабінеті, підсудний не бачив. А мали б бути начальник слідства і слідча Цвях. Вона у ще живого Валентина запитувала, що в нього сталося, а після пострілу пронизливо кричала.

- Може, хтось стояв у проході. Мені не було видно, загороджувала шафа. Але я чув крик Кушніра: «Де взявся пістолет?!» Я одразу побіг до свого кабінету, до сейфа, подивитися, чи мій пістолет на місці. Ключ від сейфу був на ноутбуці. Відчинив - і побачив, що пістолета нема. Прибіг назад і тільки тоді побачив на столі пістолет зі своїм серійним номером. Оглянувся і побачив свою кобуру на сейфі Дзьоня. Забрав її звідти, а пістолет не чіпав.

Учасники процесу цікавилися, як підсудний міг не побачити своєї кобури на сейфі, коли звідти діставав справи, і як не помітив кілограмового пістолета до пострілу. Не зміг пояснити цього Максим Суслик.

Що вирвав пістолет, сказав від шоку
До приїзду керівництва на надзвичайну подію він сидів у кабінеті начальника слідства. Потім його викликав у коридор начальник слідчого управління обласної міліції. Там Суслик йому й сказав перше, що спало на думку, щоб себе виправдати: кобуру з пістолетом мав на поясі, а Валентин вирвав його і застрелився.

- Я розумів, що нестиму відповідальність за неналежне зберігання зброї, - пояснив Максим Суслик. – Але через кілька хвилин мене викликали до кабінету начальника райвідділу, де були керівники обласного управління і прокуратури. Мені дали таблетку заспокійливого, я посидів п’ять хвилин і розповів про ті події, про які тільки що розказав. У подальшому під час допиту говорив те саме. Тобто версія, що у мене виривали пістолет, не документувалася. Потім мене відвели до кабінету першого заступника начальника райвідділу, де я знаходився десь до півночі. Зі мною постійно сидів хтось із керівництва.

Не було б пістолета - було б інакше самогубство
Але перші ніж відповідати на питання, підсудний ще розповів, що якраз перед трагедією він три тижні виконував обов’язки начальника слідства і не призначав нових справ Валентину Дзьоню. Розумів, що одразу після академії навантажувати не треба.

Вісім справ, якими тоді займався Валентин, назвав колишній зам начальника слідства. Серед них - справа Літвінова, якого так і не поїхав затримувати Дзьонь. Свідки розповідали, що молодий слідчий радився з колегами про затримання. Адвокат того юнака, який ніби зберігав наркотики, казала в суді, що перед нею була розмова на підвищених тонах керівника слідчого відділу з Дзьонем. Це було за кілька годин до трагедії.

Справу Літвінова батьки й прив’язують до причини смерті сина. Кажуть, що його змушували провести затримання, якому він опирався. Але Максим Суслик, який тепер відповідає за все, припускає інше:

- Дзьонь не міг перелаштуватися з теорії на практику. Він радився зі всіма. І, може, тому що в кожного своя порада була, не зміг прийняти одне рішення. Це моя така думка про причину самогубства, бо конфліктів у нас в колективі не було…

- Якби я не лишив пістолет у сейфі, не виключено, що Дзьонь вчинив би самогубство в інший спосіб, - сказав підсудний.

Потерпілим відповідати на питання не захотів
Батьки Валентина Дзьоня геть не згодні з результатами розслідування. Вони вимагали перекваліфікувати карну справу у вбивство, скоєне групою осіб, і притягти до відповідальності ще кількох працівників райвідділу.

- У нас не правосуддя, а криво-суддя, - сказав після засідання батько слідчого Дзьоня, Валентин-старший.

Все через те, що Максим Суслик відмовився відповідати на питання потерпілих. Спершу просив, щоб його не перебивали. Коли почався допит, просив ставити коректніші питання. Не відповідав на прискіпливі уточнення адвоката потерпілих, бо «не зрозумів питання». А той намагався показати розбіжності у теперішніх свідченнях підсудного з раніше задокументованими.

А батьки померлого слідчого у своїх питаннях наполягали: «Нащо витер відбитки пальців з пістолета? Ти не витирав? Тоді кажи, хто витер і для чого?»

- Я відмовляюся відповідати на питання потерпілих у порядку статті 63 Конституції України.

- Ви ж суддя, заставте його розповісти, що дійсно було в кабінеті 207, де наша дитина зробилася мертвою! – обурювалася мати, Людмила Дзьонь.

- Що я його - бити буду? - не витримав напору суддя. – Підсудний вправі відмовитися від дачі свідчень.

Як батьки намагаються довести, що їхній син не самогубець, редакція писала не раз. І що розповів поза залою суду тодішній начальник слідчого відділу Володимир Кушнір, друкувала. Він казав те саме, що тепер його колишній зам. І ще трохи більше.

- Я жодного разу не звертався у пресу. Батьки собі спокійно писали. Якщо їм від цього легше, нехай. Їхня дитина себе позбавила життя і зіпсувала життя, подивіться, скільком людям. Жоден з тих, що були при мені, не лишився працювати у слідчому відділі, - казав торік 28-річний Володимир Кушнір, що тепер керує паспортним столом міста.

Довідка
Статтю 63 Конституції України називають імунітетом свідка чи звинуваченого. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів.
Допитуваний учасник кримінального судочинства звільняється від самозвинувачення, тобто має право не відповідати на запитання, які викривають його у вчиненні злочину.
Право особи не свідчити проти самого себе, членів родини чи близьких родичів дозволяє не лише відмовитися від дачі показань, що мають прямо інкримінуючий характер. Імунітет поширюється також на відомості про будь-які інші факти, що можуть прямо чи побічно, безпосередньо чи опосредовано бути використані проти.
 

Коментарі (12)
  • Anonymous

    "Що вирвав пістолет, сказав від шоку ", какой слабонервный, а был зам начальника следственного отделла...
  • Anonymous

    Почему этого суслика не проверили на полиграфе - детекторе лжи? Да и всех остальных, причастных к убийсву?
  • Anonymous

    Які б не були обставини, позбавляти себе життя великий гріх.
  • Anonymous

    А сколько могут дать годов тюрьмы за служебную халатность? И что по поводу Максима Суслика говорят психологи из МВД? Самоубийство- это не выход. Лучше убить кого-то, чем себя. Тем более с украинскими законами.

    Anonymous reply Anonymous

    Скорее всего будет применена статья 367. "Службова недбалість" Санкция предусматривает : карається штрафом від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    Anonymous reply Anonymous

    А сколько могут дать годов тюрьмы за служебную халатность? - За службову халатність "мєнтосам" видають диплом з підприємницької діяльності та випускають у вільне плавання з побажанням "Хай щастить тобі у твоїй нелегкій справі".
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Вінниці за сьогодні

13:00 Головні автомобільні новини – за 5 хвилин. Тиждень №8 11:58 Циклони Xanthippe та Yulia: синоптик попередила про погодні сюрпризи в понеділок 11:16 У цей день 146 років тому запатентували гру теніс. Історія, заборони і прикмети 23 лютого 10:30 Кросворд: Що ви знаєте про вінницький громадський транспорт? stars Від читача 16:28 Асоціація міст України запропонувала власну Концепцію змін до Конституції 10:23 Важливе за вчора. Найцікавіші новини 22 лютого, які ви могли пропустити 09:23 Не наше свято 23 лютого. Коли вітають українських чоловіків? (ОПИТУВАННЯ) 21:01 Хабар за водіння під наркотиками: на Вінниччині водій хотів відкупитися за 400 доларів 19:01 У понеділок відбудеться фест патріотичної пісні імені Максима Шимка 18:01 На Вінниччині 408 людей захворіли на тяжку форму грипу та ГРВІ 16:58 Безсоння: експерти назвали найшкідливіші продукти (ОПИТУВАННЯ) 16:16 Задивився на голубів. Історію про добряка барана опублікував Подільський зоопарк play_circle_filled 16:01 Ураганний вітер і хуртовини: синоптики попередили про потужний циклон 15:01 Фіолетова від побоїв: мисливець за іконами пограбував бабусю play_circle_filled photo_camera 14:55 Меморіальну дошку з іменами загиблих вінничан встановили біля Собору photo_camera 14:06 Оголосили про підозру 14-річній вінничанці, яка з подругами мордувала знайому play_circle_filled
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Афіша та квитки на Moemisto.ua Афіша:
keyboard_arrow_up