Звільнення за згодою сторін: чи потрібно відпрацьовувати два тижні

• Фахівці Держпраці відповіли, в який строк роботодавець зобов'язаний розірвати трудовий договір у випадку звільнення за угодою сторін (в розмовній мові — за згодою сторін).

Особливість підстави припинення трудового договору за угодою сторін полягає в тому, що в цьому разі потрібне спільне волевиявлення сторін, спрямоване на припинення трудових відносин в обумовлений строк, пояснюють в Держпраці. Далі цитуємо роз'яснення фахівців названого відомства. 

За угодою сторін безстроковий трудовий договір може бути припинений в будь-який строк, про який працівник і роботодавець досягли домовленості. Такий строк може бути як меншим, так і перевищувати встановлений для звільнення за власним бажанням працівника двотижневий період.

Недосягнення сторонами згоди щодо припинення трудового договору та відсутність узгодженої дати звільнення позбавляє роботодавця права на звільнення працівника з такої підстави, як угода сторін.

При досягненні спільної домовленості працівника й роботодавця про звільнення за угодою сторін, а також погодженні дати звільнення — відкликання працівником заяви не матиме юридичних наслідків. Це означає, що відкликання працівником заяви про звільнення не скасовує угоду сторін про звільнення.

Тобто сторонам трудових відносин необхідно уважно ставитися до оформлення документів про досягнення домовленості припинення трудових відносин за угодою сторін.

На це звертає увагу Міністерство соціальної політики України. У листі від 04.04.2014 р.№ 60/06/186-14 зазначається, що звільнення за угодою сторін означає, що роботодавцем та найманим працівником досягнуто спільної згоди щодо припинення трудового договору у визначений строк. Для припинення трудового договору за угодою сторін необхідно, щоб було взаємне волевиявлення сторін.

У частині першій пункті восьмому постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року №9 зазначається, що при домовленості між працівником і роботодавцем про припинення трудового договору за пунктом першим статті 36 КЗпП договір припиняється у строк, визначений сторонами.

Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника і працівника.

Роботодавець може відмовити працівникові у розірванні трудового договору за угодою сторін. У такому разі останній може переписати свою заяву на звільнення за власним бажанням з поважних чи без поважних причин. А вже відмовити працівникові у звільненні за власним бажанням роботодавець не має права.

КЗпП не забороняє звільняти працівників під час дії карантину. Тому в разі потреби трудовий договір може бути розірваний за підставами, передбаченими КЗпП, зокрема, за угодою сторін (пункт перший статті 36 КЗпП) або з ініціативи працівника.

Але звертаємо увагу на те, що примушувати працівника писати таку заяву в жодному разі не можна. Подання працівником заяви про розірвання трудового договору повинно бути добровільним і виражати його волевиявлення щодо звільнення з роботи. Інакше цей працівник може звернутися до Держпраці або до суду за захистом своїх прав.

Відповідальність за незаконне звільнення працівника, тобто те, яке проведено з порушенням законодавчих норм, передбачена статтею 172 Кримінального кодексу України — від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 - 51 000 грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Звільнення працівника в період карантину із законних підстав та з дотриманням порядку, встановленого КЗпП, не загрожує роботодавцеві кримінальною відповідальністю.

 

Читайте також:      

Розбили вікно, приснули газом та забрали 200 тисяч. Подробиці зухвалого пограбування

У МОЗ видали нову постанову про карантинні правила у школах

Аеропорт «Вінниця» прийматиме по два борти одночасно. Куди б хотіли полетіти?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.