«Залиште речі в камері схову», або Що мають знати покупці про свої права

У матеріалі використані ілюстративні зображення

• Сьогодні похід до супермаркету — звична справа. Та навіть із найдосвідченішим покупцем може статися прикрість.
• Ми поспілкувалися із працівником Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Олександром Левицьким і дізналися, які дії працівників магазинів можна вважати незаконними.

Якщо не знати своїх прав, то похід по крамницях може завершитися не просто зіпсованим настроєм, але й зайвими витратами.

Ми поговорили з працівником Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Олександром Левицьким про найпоширеніші випадки порушення прав споживачів у магазинах і дізнались, як можна себе захистити. 

Обов’язково залишати речі в камері схову?

— Охоронці не мають права вимагати від покупців обов’язково залишати речі в камері схову, — говорить Олександр Левицький. — Взагалі, товар має зберігатися так, щоб охоронцям було зручно за ним слідкувати й помічати, коли щось не так.

Крім того, працівники магазинів не несуть відповідальності за речі, залишені на зберігання. А самі камери, як багатьом відомо, рідко є справді надійними. 

— Отже, покупці можуть заходити до магазинів зі своїми сумками, пакетами чи рюкзаками, — додає він.

Хто платить за пошкоджений товар?

За словами Олександра Левицького, у цьому питанні не все так однозначно.

— Тут дуже важливо розуміти, як саме розбився чи пошкодився товар, — каже працівник Центру безоплатної правової допомоги. — Якщо людина взяла товар у руки й кинула його, не донісши до каси, то їй, ймовірно, доведеться відшкодувати його вартість.

Коли ж товар впав з полички, то відповідальність може лягти на сам магазин.

— Потрібно враховувати відстань між стелажами, там має бути достатньо місця для комфортного пересування, — пояснює він. — Тому, якщо відстань між рядами не відповідає нормам і людина, проходячи, зачепила якийсь товар, він впав і розбився, то відшкодування лягає на плечі супермаркету.

В Управлінні захисту споживачів додають, що Закон України «Про захист прав споживачів» у таких випадках  однозначно захищає покупця.

«Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, тобто магазин, — читаємо повідомлення на сайті Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області. — Відповідно до статті 668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару. Тобто, коли продукція не передана покупцю, ризик пошкодження лежить на власникові/магазинові, а тому покупець не повинен сплачувати кошти за розбитий/зіпсований товар, оскільки він ще не придбав його». 

Коли адміністрація супермаркету все ж вимагає з покупця гроші, останньому потрібно попросити скласти акт про заподіяння шкоди.

«Слід підкреслити, що вину покупця, а також чи він повинен платити за такий товар може встановити тільки суд. Тобто покупець повинен пам’ятати — нічого на місці не оплачується, на місці тільки фіксується, — йдеться далі у повідомленні. — Однак споживачу необхідно довести, що він розбив/зіпсував товар випадково. І у цьому може дуже допомогти запис із камери відеоспостереження». 

Якщо ціна на ціннику й у чеку відрізняється

Трапляються випадки, коли на ціннику зазначена одна ціна, а на касі покупцю називають зовсім іншу.

— Людина має право платити по тому ціннику, який був на товарі, — наголошує Олександр Левицький. — Якщо, умовно, є знижка на товар, а на касі виявляється, що акція вже минула, покупець все одно має право розраховуватись відповідно до цінника.

В Управлінні захисту споживачів запевняють, що така ситуація є яскравим прикладом порушенням прав споживачів.

«При виникненні відповідних непорозумінь при розрахунку за товар насамперед слід звернутися до адміністрації магазину з вимогою повернення різниці між ціною на ціннику та ціною, зазначеною у чеку, — читаємо рекомендації на їхньому сайті. — Відмова продати вам товар за такою ціною є знову ж таки порушенням вашого права споживача. У випадку відмови можна залишити відповідний запис у Книзі відгуків і пропозицій. Також не зайвим буде одразу ж зібрати докази порушення ваших прав: сфотографувати цінник і, звичайно ж, зберегти чек».

Як діяти, коли вас звинувачують у крадіжці?

Якщо на касі до людини підходить охоронець і вимагає пройти з ним до окремої кімнати, щоб перевірити речі, покупець має право відмовити. 

— Покупець не зобов’язаний кудись йти з охоронцями, — говорить Олександр Левицький. — Також працівники магазину не можуть самостійно перевіряти речі покупців і лізти до них в кишені.

Проте, за його словами, вони можуть попросити відкрити сумку чи показати, що є в кишенях. 

— Якщо у працівників супермаркету є підозри, що людина щось вкрала, вони можуть попросити показати чек чи пакет. Людина може з цим погодитись, а може відмовити, — зазначає фахівець. — Якщо покупець відмовляється, то охоронець має викликати поліцію. І лише поліцейські, якщо є достатньо доказів, можуть оглянути речі покупця. Звичайно, при цьому також мають бути свідки.

Олександр Левицький ще раз підкреслює, що працівники магазинів не мають права змушувати покупців, яких підозрюють у крадіжці, йти з ними у підсобні приміщення і самовільно проводити обшук.

Куди можна звернутися по допомогу?

Якщо в магазині сталася якась конфліктна ситуація, яку не вдається владнати з адміністрацією закладу мирним шляхом, покупець може викликати на місце події поліцію.

Крім того, за словами Олександра Левицького, в кожному магазині мають бути куточки споживача з усією необхідною інформацією та з контактними даними, куди можна звернутися, якщо якісь права порушили.

— На прохання людини, працівники магазину повинні показати, де знаходиться  цей куточок споживача, — додає він. — І не варто забувати про книги скарг і пропозицій. Туди можна записати свої побажання й невдоволення і згодом отримати офіційну відповідь. 

Та навіть добре знаючи свої права, у стресовій ситуації можна вчасно не зорієнтуватися.

— Якщо в магазині порушили права й людина хоче їх відстояти, вона може звернутися і до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, і до Держпродспоживслужби, і до поліції, — сказав Олександр Левицький.

Читайте також:

«Боргів у нас не було»: чому будинок пенсіонерки залишили без газу і опалення?

«Люблю свою роботу, але мені страшно»: чи готові вінницькі вчителі повертатись до школи?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.