Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлені Законом України від 01 червня 2000 року №1775-III “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” із змінами і доповненнями.
Статтею 9 вищезазначеного Закону, зокрема, пунктом 26 передбачено отримання ліцензії на провадження “медичної практики”.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. №1698 затверджено Перелік органів ліцензування (тих, хто має право видавати ліцензію на певний вид господарської діяльності). Зокрема, дозвіл (ліцензію) на провадження медичної практики видає Міністерство охорони здоров’я.
Наказом Міністерства охорони здоров”я України від 10.08.2000 року №195, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.02.2001р. за №150/5341, яким затверджена Інструкція про порядок надання Комітетом з питань народної і нетрадиційної медицини при Міністерстві охорони здоров’я спеціального дозволу (ліцензії) для провадження медичної діяльності в галузі народної і нетрадиційної медицини, наведено визначення “народної медицини”.
Отже, народна медицина — це сума всіх знань і практичних методів, що застосовуються для діагностики, профілактики і ліквідації порушень фізичної і психічної рівноваги, які спираються винятково на практичний досвід та спостереження, що передаються з покоління в покоління як в усній, так і в письмовій формі.
Пунктом 1.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства охорони здоров”я України від 16.02.01 №38/63 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства охорони здоров’я України від 16.02.01 №38/63 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.03.01 за №189/5380, визначено, що медична практика — це діяльність, пов’язана з комплексом спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшення здоров’я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на діагностику, допомогу особам з гострими і хронічними захворюваннями й реабілітацією хворих та інвалідів, що здійснюється особами, які мають спеціальну освіту.
Слід знати, що особа, яка планує займатись медичною практикою (народною медициною), обов’язково реєструється як суб’єкт підприємницької діяльності.
При провадженні медичної практики (будь-якої) приватним підприємцем обов”язково ведеться книга обліку доходів та витрат ф.10, в якій вказується прізвище, ім’я та по-батькові хворого, дата приймання, назва послуги та сума плати, яку вніс хворий за надану послугу.
Крім цього, кожний приватно практикуючий лікар (народний лікар) незалежно від того, в сфері якої медичної спеціальності він надає послуги, повинен згідно зі Стандартами акредитації лікувально— профілактичних закладів і підрозділів, в яких надається первинна лікувально-профілактична допомога, вести такі форми обліку:
1.Талон амбулаторного пацієнта (форма №025-2/0, ф. №025-6/0, ф. №025-7/0).
2. Облікова форма роботи лікаря, амбулаторії і поліклініки (ф. №039/0).
3. Журнал реєстрації амбулаторних хворих (ф. №074/0).
В журналі реєстрації амбулаторних хворих записується прізвище, ім’я та по-батькові, адреса хворого, діагноз хвороби, призначене лікування.
Якщо приватно практикуючим лікарем зазначені форми обліку не ведуться, про це повідомляється Мінохорони здоров’я з метою вилучення у таких лікарів ліцензії на здійснення медичної практики.
До витрат, які підлягають виключенню з валового доходу приватного лікаря (народного цілителя), зокрема, відносяться: орендна плата за приміщення (якщо приміщення орендується), сплата за комунальні послуги, закупівля медикаментів, лікарських трав, інструментарію і тому подібні витрати, безпосередньо пов’язані із здійсненням медичного обслуговування населення та перелічені у додатку №7 до Інструкції “Про прибутковий податок з громадян”.
Слід зазначити, що народний цілитель (приватний лікар) на кожний вид послуги (лікування), яку він надає, повинен скласти примірну калькуляцію витрат медикаментів та інших витратних матеріалів на підставі якої в подальшій практиці, включаючи такі ліки (напої, мазі, трави) у витрати, використані на лікування фактично прийнятих хворих, які звернулися за допомогою.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.