Готують підвищення податків в Україні: які зміни пропонують та що на це кажуть експерти

• Держава хоче зібрати ще понад 44 мільярди гривень до бюджету, аби виконати домовленість з Міжнародним валютним фондом.
• Зараз чиновники бачать єдине джерело залучення додаткових коштів — через підвищення податків та встановлення нових.
• Що саме пропонують? Який ефект це спричинить? І чи можливо зібрати необхідну суму до Держбюджету, не збільшуючи податковий тягар?

За цей рік українській владі потрібно зібрати додатково не менше 0,5% ВВП або ж 44,2 мільярда гривень до Державного бюджету. Пошук саме внутрішніх джерел залучення коштів до бюджету на рівні 0,5% ВВП є однією з вимог від Міжнародного валютного фонду. А виконання чи не виконання покладених на Україну зобов'язань впливатиме на наявність фінансової допомоги для нашої країни від цієї організації.

Нещодавно у Міністерстві фінансів України озвучили наміри, що ці кошти планують зібрати через підвищення і встановлення нових податків. 

Підвищення — мінімальне, але це ще не точно

«Пропозиції включають мінімальні підвищення ставок (переважно на рівень від 0,1% до 1,5%)», — наголосили у Міністерстві фінансів.

Але таке рішення ще не остаточне. Як і перелік змін, серед яких поки обговорюються наступні: 

• Встановлення військового податку для ФОПів 1 – 4 груп; та юридичних осіб – платників податку на прибуток підприємств і платників єдиного податку третьої та четвертої груп.
• Додатковий військовий збір хочуть запровадити для покупців банківських металів та легкових автомобілів, продавців нерухомості, роздрібних торговців ювелірними виробами із золота, платини й коштовних каменів, а також операторів стільникового зв'язку. Які саме ставки податку будуть — ще на етапі обговорення.
• Приведення акцизного податку на пальне у відповідність до мінімальних стандартів ЄС;
• Запровадження акцизного податку на води, включно з мінеральними й газованими, з додаванням цукру або інших підсолоджувальних чи ароматичних речовин;
• Розширення переліку підакцизних товарів за рахунок оподаткування акцизним податком рослин роду коноплі.
• Запровадження щомісячної сплати авансових внесків із податку на прибуток автозаправок.

Очікується, що до кінця першого кварталу 2024 року відповідні законопроєкти буде подано на розгляд Кабміну та їх розгляне Верховна Рада, уточнили в Міністерстві фінансів.

Збільшення податків призведе до негативного ефекту

Голова правління ГО «Спілка підприємців «Стіна» Олександр Печалін вважає, що від таких змін до податкового законодавства варто очікувати зростання цін та масовий відхід бізнесу в тіньовий сектор економіки.

— Ситуація з наповненням Держбюджету справді критична, але посилення податкового тягаря є тупиком. Адже навіть цих додаткових 44 мільярдів гривень може не вистачити, бо за оцінками різних фахівців лише на фінансування ЗСУ,  протягом цього року, додатково знадобиться близько 400 мільярдів гривень, — каже Печалін.

Схожу думку висловив кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. Він каже, що зазвичай, спроби влади підвищити податки, щоб залучити додаткові кошти спричиняють зворотне — реальні надходження зменшуються, зростає частка тіньової економіки.

— Уже зараз неважко буде передбачити наслідки цих пропозицій, — говорить Хмелевський. — Наприклад, ювелірні вироби будуть купувати через приватних ювелірів, щоб уникнути сплати податків. Замість продажу автомобілів будуть оформлювати довіреність на керування. 

Експерт прогнозує різкий спад угод з продажу нерухомості та вартість цих угод, щоб сплачувати менше податків.

— Зросте кількість нелегальних заправок, на легальних будуть показувати у звітах суттєво нижчі обсяги продажу, ніж є насправді. А до лівого алкоголю додасться ще ліва мінеральна та солодка вода, — додав кандидат економічних наук.

А от директор ГО «Вінницький Бізнес Клуб» Володимир Мережко пропонує спочатку зачекати на фінальні пропозиції, перед тим як їх критикувати.

— Немає ні проектів рішення уряду, ні проектів законів Верховної Ради щодо запровадження нових податків. Варто дочекатися, коли будуть фінальна версія законопроєкту, — говорить Мережко. — Бо розумієте, може статися така сама ситуація як із законопроєктом про зміни у мобілізації —  подали одну версію, а потім до неї ще чотири тисячі правок. А зараз немає, що коментувати.

Компроміси: програми підтримки та зміни в держінституціях

Яким може бути компромісний варіант? Опитані фахівці сказали наступне:

— Потрібно спільно із представниками бізнесу розробити якісні та чіткі плани. Бізнес вміє формувати якісні пропозиції, які реалізуються на регіональному рівні. Але на  загальнодержавному рівні — ці ініціативи ставлять на «стоп», — говорить голова правління ГО «Спілка підприємців «Стіна» Олександр Печалін. — Повинні бути зрозумілі, окремі політики для великого, для середнього та малого та мікробізнесів. У них різні проблеми, тому їх треба розглядати окремо з урахуванням галузевих та регіональних відмінностей.

Теж про національну підтримку місцевого виробника говорить директор ГО «Вінницький Бізнес Клуб» Володимир Мережко.

— Потрібно розширити спектр програм підтримки для малого, середнього та великого бізнесу. Адже, наприклад, одне новостворене робоче місце у промисловості дає можливість створити п'ять - шість додаткових робочих місць у суміжних сферах, — каже він. — І через підтримку бізнесу, через зростання кількості робочих місць можна наповнювати податкову базу та бюджет. Потрібно підтримувати того, хто працює в «білу» і приносить доходи до Державного бюджету.

А от кандидат економічних наук Олександр Хмелевський висловив думку, що, першочергово, зміни мають бути не в податках, не в підходах до бізнесу, а саме в державних інституціях.

— Зокрема, потрібно відкоригувати ставки облігацій внутрішніх державних позик. Нацбанк України володіє цими цінними паперами на суму близько 700 мільярдів гривень. У 2023-му уряд сплатив до НБУ близько 120 мільярдів гривень відсотків. Якби була вдвічі знижена відсоткова ставка по ОВДП та провести реструктуризацію (змінити умови виплати - авт.), то уряд зекономив би близько 60 мільярдів гривень, — сказав кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

Читайте також:

Жінок-підприємиць з Вінниччини запрошують до участі в конкурсі мінігрантів

У Іллінцях вінничанин вирощує креветки. Його ферма діє під теплицею біля дому

Учасниця «Майстер Шеф» та переселенка відкрила бізнес у Вінниці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.