«А прописка у вас яка?» Ми перевірили, чи складно винайняти житло у Вінниці, якщо ви переселенець

• Не всі власники вінницької нерухомості готові здавати житло людям, які тікали від активних бойових дій у своїх регіонах. Чи не усі вони питають про прописку. А коли дізнаються, що вона маріупольська, то або починають шукати відмовки, або прямо кажуть, що таким житло не здадуть. Втім, знайшлися містяни, для кого реєстрація не має ніякого значення. 

За даними Вінницької міської ради, наразі у нашій громаді оселилося понад 32 тисячі переселенців з інших областей країни. Понад вісім з них — діти. Частина людей проживає у знайомих та родичів, інші користуються зручностями, що їх надала місцева влада, третя категорія — самостійно винаймає житло. 

У ЗМІ з інших областей можна знайти чимало публікацій про завищення цін на житло для переселенців, а також випадки відмови надавати його в оренду через наявність прописки того чи іншого регіону. 

Ми вирішили перевірити, чи така сама ситуація й у нашій області. Тому вигадати вигадали легенду про подружжя з Маріуполя, яке шукає квартиру у Вінниці для оренди щонайменше на кілька місяців. Після цього ми зайшли на сайт з пошуку квартир DOM.RIA й подзвонили кільком десяткам рієлторам та власникам вінницької нерухомості.

Кілька разів, коли квартира мала дві й більше кімнат, ми говорили, що з нами є дитина восьми років. Як і більшість жителів Маріуполя, ми розмовляли російською. 

Майже усі вінничани хочуть мати квартирантів без дітей та домашніх тварин. Так само більшість рієлторів запитали нас, чи місцеві ми та яку прописку маємо. Після того, як люди чули про маріупольську реєстрацію, часом змінювався тон розмови: ми або чули категоричну відмову в оренді або відмовки, мовляв, ми порадимося та перенаберемо вас. 

Показовою у цьому плані була історія з 2-кімнатною квартирою на Ватутіна, 46. Почувши про нашу прописку жінка раптом згадала, що квартира не її, а старенької мами, з якою перш ніж здавати обов’язково потрібно порадитися, бо ж буде хвилюватися:

— Я вам перетелефоную і повідомлю, коли можна буде подивитися квартиру, — повідомила пані Юлія. Втім, минуло кілька годин, а обіцяного дзвінка ми так і не отримали. 

Прояснив усе наш другий дзвінок за цим номером. Цього разу розмовляла наша інша журналістка. Легенда про подружню пару та сама, але прописка у цих вигаданих квартирантів була вже місцевою. 

— Я власниця квартири. [...] Ви місцеві? У вас не реєстрації цієї немає, нічого? Тоді добре. [...] Готова приїхати прямо сьогодні і все вам показати, — говорить та сама пані Юлія. За пів години з її номера журналісту зателефонувала інша жінка і повідомила, що вони вже здали квартиру. 

Житло в ЖК «Андорра» готові були здавати лише дівчині з вінницькою пропискою. В «однушку» на Київській шукають виключно жінок з прописками Вінницької області. «Двушка» на проспекті Коцюбинського також, як виявилося, лише для людей з області, а не переселенців з Маріуполя. 

Погодилися здати квартиру нам на Андрія Первозваного за 6,5 тисяч гривень. Щоправда, важливим пунктом була відсутність дітей та тварин.

— Як вас звати і звідки ви? — запитала рієлторка Ірина. Після питання, чи впливає на щось наша прописка, вона запевнила, — Ні, ніяких непорозумінь чи складнощів через це не виникне. 

Здати однокімнатну квартиру були не проти нам й на Тяжилові. За «однушку» на Баженова просять шість тисяч гривень. 

— Ми розуміємо, що зараз більшість орендарів приїжджі, тому все нормально, не переживайте, — відповідає рієлторка Ольга на наше питання про роль прописки. — Ціна буде такою, як і вказано в оголошені. Її не підійматимуть через прописку. 

Під час деяких розмов із рієлторами вони нам говорили, що оголошення, яким ми цікавимося, вже неактуальне. Ми просили їх розповісти про схожі варіанти житла, що є у них в наявності. Тоді вони запитували приблизно наступне:

— Хто ви і звідки? Ви пара чи сім’я? Тварини є? Який бюджет? На який термін хочете знімати? — розпитує рієлторка Людмила. — Зараз маю квартири лише на термін від пів року. Місцеві не хочуть кожен місяць заселяти-виселяти людей. [...] Є такі, що не хочуть брати переселенців, але людей все одно приймають, людей заселяємо. З пошуком зараз складніше, тому що багато житла вже орендовано. Якщо щось буде, я вас обов'язково наберу. 

Кілька разів нам не давали навіть договорити, безцеремонно запитуючи про прописку. Один такий випадок стався, коли ми зателефонували з приводу оренди 2-кімнатної квартири в районі залізничного вокзалу. Ціна 10 тисяч гривень. 

— Вітаємо, Людмило! Телефонуємо з приводу 2-кімнатної квартири на… — говоримо ми.
— Прописка у вас яка? — перебиває рієлторка Людмила. — Вас двоє?
— Так, двоє. Маріупольська прописка. 
— Ні, не візьмуть, — продовжує жінка.
— А чому?
— Ну не візьмуть. 

Нагадаємо, що раніше ми вже публікували інший матеріал на цю тему: «Після початку війни деякі власники квартир суттєво підняли орендну вартість: що з цим можна вдіяти?»

Читайте також:

«Не потрібно відкладати життя». Сім’я психіатрів з Харкова тепер лікує вінницьких пацієнтів

«Вже бачимо приріст хворих під час війни». Де та як надають допомогу людям з туберкульозом у Вінниці?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.