«Діти мають 4 кілометри йти пішки до зупинки»: вінничанин вимагає транспортного сполучення

• Вінничанин Сергій Бондарчук вже впродовж семи років домагається від влади розв'язати питання із доїздом громадського транспорту на Немирівське шосе. Каже, його діти вимушені чотири кілометри йти пішки до найближчої зупинки. 
• Сьогодні, 10 вересня, вінничанин вчергове звертався із протестом до міської влади, і остання запропонувала своє розв'язання питання. 
• Розповідаємо, чи буде у Вінниці нова зупинка громадського транспорту? Чи продовжили маршрут 12-А, як просив вінничанин, ближче до аеропорту? Та як власне розв'язався конфлікт?

У соцмережі вінницький активіст Андрій Гайдай виставив допис, в якому анонсував, що сьогодні, 10 вересня, під міськрадою батько двох дітей Сергій Бондарчук починає голодування через недотримання слова міського голови щодо розв'язання питання проїзду до школи. Як читаємо у дописі, діти Сергія мають чотири кілометри пішки йти до зупинки. 

Ми прийшли о 10.00 під стіни міської ради та помітили Сергія, що спілкувався з журналістами місцевого телеканалу. У руках у нього — плакат з надписом «Тут сидять брехуни». Орієнтовно о 10.15 до Сергія вийшов з міськради представник департаменту транспорту і запросив на розмову всередину. На цьому заявлене голодування чоловіка власне і завершилося. 

У чому суть проблеми? 

Сергій Бондарчук живе на вулиці Немирівське шосе, 215. Як каже чоловік, де-юре його будинок знаходиться в стороні від Немирівського шосе, у промисловій зоні. З 2014-го року Сергій звертається у письмовій та усній формі до міської влади, щоб там облаштували зупинку та проїзд муніципального транспорту. 

— Ми проживаємо від найближчої зупинки громадського транспорту за чотири кілометри по хорошій дорозі та за три по жахливій. А у мене двоє дітей, які мають ходити в школу, — пояснює вінничанин. — Там стихійне звалище, хащі та відсутні тротуари. Мої діти не можуть три кілометри йти цією дорогою до зупинки, це небезпечно. Будь-який батько б не відпустив свою дитину такими шляхами добиратися. Тому у мене питання: як дитина може дістатися до школи? Ми з дружиною працюємо.

За словами вінничанина він вже написав близько 15 звернень у міську раду. І влада дає відповіді, що їхні потреби частково задовільняє ряд маршрутів, зупинка яких знаходиться по прямій за три кілометри. А також відсутність транспортного сполучення аргументують тим, що там повністю відсутній пасажирський потік. 

— Але ж без особливих проблем можна продовжити окремі рейси розпіареного тролейбуса 12-а, який має автономний хід 20 кілометрів. Це ж соціальний транспорт. Яка різниця скільки людей у ньому їздить? А наша влада навіть не знає, що там живуть діти. Їм це невідомо. Вони навіть не виходять зі своїх кабінетів, — розповідає Сергій.

— Сьогодні я хочу почути відповідь, яку вони обіцяли тиждень тому дати, коли я теж приходив під стіни міськради. Представник департаменту транспорту офіційно обіцяв розв'язати це питання. Проте вчора мені зателефонував цей начальник відділу і сказав, що вони не мають можливості щось змінити. Я вважаю, що це влада брехунів, бо вони не тримають свого слова, — продовжує чоловік. 

Як розповідає протестувальник, у 2014 році йому пообіцяли, що після закупівлі нового транспорту його питання вирішать. Але, каже, коли транспорт закупили, то сказали, що недостатній пасажирський потік. 

— Нас лише годують обіцянками, що має бути стратегія розвитку. Перспективи це добре, але як жити сьогодні? — резюмує Сергій. 

З міськради близько о 10.15 вийшов начальник відділу транспорту та зв'язку Департаменту енергетики, транспорту та зв'язку Сергій Бузниковатий, який запросив протестувальника на розмову. У кабінеті, в який ми пройшли, вже очікував директор департаменту енергетики, транспорту та зв'язку Михайло Варламов. Спершу Сергій коротко поставив своє запитання і міська рада вже мала приготовлену пропозицію. 

Що пропонує влада?

— Для облаштування будь-якого муніципального маршруту має бути створена відповідна інфраструктура, яка забезпечує безпеку тих пасажирів, які користуються громадським транспортом. На сьогодні ведеться розбудова індустріального парку і по цій дорозі автобус ми не можемо запустити, — говорить Михайло Варламов. — Якщо ми говоримо про продовження маршруту, наприклад, № 19, то, якщо він буде їхати об'їзною дорогою, то це додатково для нього сім кілометрів. 

За словами Варламова, на експлуатацію цього транспорту міська транспортна компанія буде нести відповідні затрати. І, порівнюючи витрачені кошти на експлуатацію, з іншими варіанти допомоги, які вони можуть надати Сергію, це недоцільно. 

— Також зараз проводиться реконструкція злітно-посадкової смуги аеропорту Вінниці та аеровокзалу. Після завершення цих робіт буде спрямований громадський транспорт до аеропорту, і від будинку заявника до цієї зупинки відстань буде орієнтовно 200 метрів, — каже директор департаменту. — А за нормативами зупинки мають бути в такій місцевості до 800 метрів. 

Ми запитали, коли можна очікування там облаштування зупинки та запуск транспорту? Михайло Варламов відповів, що орієнтовно через півтора року. А для того, щоб наразі розв'язувати це питання міська рада пропонує матеріальну допомогу Сергію. 

На цей рік у розмірі п'ять тисяч гривень. Це гроші на те, що родина вінничанина мала змогу довозити своїх дітей до зупинки громадського транспорту. Проте Сергій Бондарчук зазначив, що лише на місяць на таксі він витрачає тисячу гривень. Адже від його будинку до зупинки на вулиці Чехова таксі коштує мінімум 100 гривень. 

— Це перший етап допомоги. Ми вам пропонуємо наразі таке розв'язання питання, — каже Варламов. 

Чиновник говорить, що для того, що визначати суму матеріальної допомоги потрібно розуміти статки родини. Каже, п'ять тисяч — це та сума, яку можна на першому етапі надати заявнику, що почати розв'язувати це питання. 

— Якщо цієї суми не вистачатиме, то її можна переглядати. Життя не стоїть на місці, ціни ростуть, ми це розуміємо, — говорить Михайло Варламов. 

Також керівник департаменту додав, що від інших жителів, що живуть у цій місцевості, до міськради скарг не надходило. 

Чи задоволений Сергій таким рішенням? Не зовсім. На соціальну допомогу від міськради він погодився, але, каже, це варіант тимчасовий. 

— Чому сім років жодного варіанту не пропонували? Це їх обов'язок організовувати перевезення, — підсумовує вінничанин. — Чому треба виходити на протести і втрачати свій час? Вони що не знають, що там живуть люди? Владі ж відомо, що там живуть діти, то чому не розв'язувати їхні проблеми одразу, коли вони виникають?

Читайте також: 

«Тепер тут затишно і гарно». Як виглядає оновлена територія Замкової гори і скільки це коштувало

Новий міст, BOGUN, ремонти вулиць. ТОП-10 проектів, які змінять «обличчя» Вінниці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.