З крісла начальника відділу — в окопи Покровська: як керівник з прокуратури став штурмовиком

• Він міг би продовжувати будувати кар’єру в тилу, перевіряючи документи та готуючись до чергової атестації. Натомість свій головний екзамен на професійність та людяність складав під гуркіт «Градів» в окопах на сході країни.
• Покинувши кабінет начальника відділу, чоловік пішов туди, де замість юридичних кодексів говорять автомати, проте навіть там його досвід став для побратимів рятівним колом.

Олександр Костяк роками працював у прокуратурі Вінниччини та Одещини. На початку повномасштабного вторгнення він очолював відділ у Бершадській громаді. Проте з першими ракетами Олександр вирішив: штабна посада не для нього. Саме в той період він готувався до «Атестації прокурорів та наступних Генеральної прокуратури», а проте війна змусила змінити життєві та кар'єрні плани.

Без військового досвіду він спочатку пішов у роту охорони, а вже згодом приєднався до стрілецького батальйону. Історію захисника Олександра Костюка розповіли в Офісі Генерального прокурора України.

«24 лютого я мав одне питання: куди саме йти на службу? Хоч військового досвіду не мав, штабну посаду я не хочу. Спочатку потрапив у роту охорони, пізніше, у червні того ж року, долучився до щойно сформованого стрілецького батальйону» — розповідає Олександр.

Від кулемета до правової допомоги

Олександр пройшов шлях від звичайного кулеметника до командира взводу. Зараз він воює у складі 59-ї штурмової бригади на гарячому Покровському напрямку. Але прокурорське минуле наздогнало його і на фронті — як помічник командира з правової роботи, він допомагає бійцям.

Олександр розв'язує складні питання: від виплат пораненим до оформлення документів для родин загиблих чи зниклих безвісти.

Найважчий бій

Найстрашніші моменти Олександр згадує крізь призму думок про сім’ю. Одного разу окупанти накрили їхні позиції «Градами», закидали окопи газом та вибухівкою. Коли навколо був лише дим і гуркіт, а ворог готувався до штурму, вистояти допомогла думка про дітей.

«Вмерти просто зараз не можу», — згадує боєць. Тоді вся його група змогла вийти живою з того пекла.

Олександр впевнений: після перемоги юридична система потребуватиме людей, які на власні очі бачили армійську бюрократію.

«Після війни кілька років будемо всі юридичні моменти розгрібати. Але, маючи досвід роботи з армійською бюрократією, буде простіше розібратися. Ніхто не скаже: ти не був, не розумієш, як це було після початку АТО», — зазначає прокурор.

За свою відданість він уже отримав кілька почесних нагород, серед яких «Хрест Військова честь».

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.
 

Читайте також:

На Харківщині загинув захисник із Нової Ободівки Євген Бреславський

Лицар «Золотого хреста» повертається додому: Вінниця прощається з «Чайкою»

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.