«Я просто виконую свою роботу». Як працює перша інклюзивна кав’ярня міста?

Керівниця проєкту Людмила Нецкіна

Перша у Вінниці інклюзивна кав’ярня «КульБабка» відкрилась у березні 2019 року. Це проєкт громадської організації «Гармонія», який вдалось реалізувати завдяки програмі підтримки малого бізнесу від канадського фонду «Проміс». 

Голова правління «Гармонії» Людмила Нецкіна розповідає, що основна ідея проєкту — працевлаштування людей з інвалідністю.

— Це питання поки дуже гостре й болюче у нас в державі, — говорить вона. — Багато хто з роботодавців досі не бачать людей з інвалідністю повноцінними працівниками. В законодавстві є квота — 4% від загальної кількості працівників мають бути люди з інвалідністю, то інколи підприємства обирають заплатити штраф, ніж справді взяти на роботу людину з інвалідністю.

За словами Людмили Нецкіної, часто роботодавці не реагують на резюме, якщо там вказано, до прикладу, що людина пересувається на візку. А якщо й беруть на роботу, то платять значно менше, ніж її колегам. 

— Для нас це просто неприйнятна історія, — наголошує вона. — Нам важливо показати суспільству, що це нормально, що людина з інвалідністю теж може якісно виконувати свою роботу і бути конкурентоспроможною як і будь-який інший працівник. 

Крім того дуже важливо боротися зі стереотипами, які міцно «засіли» в головах багатьох людей. 

— Знаєте, у нас дуже люблять, коли людина з інвалідністю щось зробила, одразу називати її героєм. Скажімо, людина з інвалідністю навчається або працює на рівні з іншими, все — герой. Мені здається, що це дуже дивне ставлення до людини, — розмірковує Людмила Нецкіна. — Вона просто виконує свою роботу. І я просто виконую свою роботу, працюю так, як і всі, й не бачу в цьому чогось геройського!

Звертає Людмила увагу й на іншу поширену реакцію на працівників з інвалідністю — їх починають жаліти.

— Я іноді чую від знайомих, що якщо в кав’ярні працює людина на візку і людина без інвалідності, то вони радше підійдуть до тієї, що на візку, щоб підтримати, — переповідає вона. — Але ж мова тут зовсім не про підтримку має бути, а про сервіз, якість послуг і загалом роботу. Нам треба працювати над тим, щоб не було унікальності в тому, що людина з інвалідністю працює.

Пішли від найпростішого

У рамках проєкту в «Гармонії» було дві ідеї. І перш ніж відкрити кав’ярню, вони облаштували манікюрний кабінет, де, нагадаємо, також працювали люди з інвалідністю.

— У манікюрному салоні працювали дві дівчини на інвалідних візках, — говорить кураторка проєкту Людмила Нецкіна. — Але ця справа себе не виправдала. Тут потрібно враховувати людський фактор. Крім того, ми працювали лише в будні з 9.00 до 18.00, а такий час був не особливо зручним для клієнток.

А ось ідея з кав’ярнею виявилась значно успішнішою. 

—  Ми тоді пішли від найпростішого, — пояснює Людмила. — Перед нами стояло питання приміщення, устаткування, навчання людей. Ми перебирали різні варіанти й зупинилися на каві. А ще, коли у 2018-му виник цей задум, саме почали стрімко розвиватися кавові острівці, а кава на виніс ставала все більш популярною. Напевно, ми не хотіли відставати від тенденцій і загальної хвилі. 

Коштом проєкту вдалось закупити перше обладнання, меблі й навчити працівників основам професії баристи. 

Крім того, у МегаМоллі, де власне й розташований кавовий острівець «КульБабки», пішли на зустріч інклюзивній кав’ярні.

— Для нас це дуже показова історія, — зізнається Людмила Нецкіна. — Ми отримали місце в  оренду за дуже символічну плату. Це показує соціальну відповідальність нашого вінницького бізнесу і його готовність допомагати з розвитком таких соціальних ініціатив.

«Це нас загартувало»

За майже два роки існування кав’ярні, її працівники багато чого навчилися. Часто новий досвід доводилось отримувати через помилки, але такий шлях гартує і доводить, що немає нічого неможливого.

— Коли ми тільки починали, то зовсім не були експертами у кавоварінні, — пригадує Людмила. — В мене взагалі алергія на каву, я в ній не розуміюсь. І сталось так, що спочатку ми закупили не дуже якісну каву. Нам про це сказала тодішня директорка з маркетингу МегаМоллу, вона ж зателефонувала до власників «сусідніх» кав’ярень, щоб вони нам допомогли.

За її словами, власники справді відгукнулися й поділилися необхідними знаннями й корисними порадами.

— З однієї кав’ярні нам дали хорошого баристу, який пояснив різницю між видами кави, розповів, як її підбирати й так далі, — з вдячністю говорить вона. — По факту, ми там конкуренти, бо на досить маленькій площі у нас три однакових бізнеси. Але попри це, вони нам дуже допомогли. 

Людмила Нецкіна каже, що з кожної невдачі вона намагається винести якийсь урок і рухатися далі, працюючи ще краще.

— Зрозуміло, що ми повернули цю партію бракованої кави й взяли вже якісну. А ще ця ситуація навчила нас, що не завжди потрібно вірити людям на слово.

Ще одним випробуванням стало пограбування кавового острівця. Підозрювану затримали, але справа триває досі, бо, як розповіла Людмила, вони стали не першою жертвою.

— Жінка, яка вкрала гроші, не місцева. Її затримали, здається, того ж вечора, але поки не було суду, наші гроші — все ще речові докази, — говорить Людмила Нецкіна. — Такі речі теж стаються, і тому потрібно враховувати все. Це нас загартувало, ми змогли виділити для себе важливі нюанси й процеси роботи.

Людмила Нецкіна додає, що перші місяці кав’ярня працювала в мінус.

— Коли ми починали, то в нас була дуже примітивна кавова машинка, знаєте, така на рівні офісу, де працює кілька людей. Але за ті гроші, що були у нас, ми не могли дозволити собі щось дорожче, потужніше. Тому нашим клієнтам пропонували лише чотири напої: еспресо, американо, лате і капучино. Ну і чай могли зробити, — сміється вона. — Тепер напоїв у нас значно більше, та й обладнання вже оновили. Знову завдяки «Промісу» купили свою власну якісну машинку. А ще в нас на острівці продаються вироби, які власноруч створюють майстри з інвалідністю. 

Карантин, бізнес і допомога медикам

Зараз у кав’ярні працює твоє людей, два хлопці й дівчина. Вони люблять свою роботу, вже мають постійних клієнтів і їх, як і всіх, торкнувся карантин.

— Під час першого локдауну, навесні 2020-го, ми, зрозуміло, були зачинені. Але з акумульованих коштів все одно намагалися підтримувати наших працівників, — говорить Людмила. — Платили, можливо, трохи менше, але старалися давати цю грошову компенсацію. 

Жінка розповідає, що тоді працівники весь час їй писали й запитували, коли можна буде повернутися до роботи. Бо вони звикли працювати й сумували за своїми клієнтами та працівниками інших закладів, з якими встигли потоваришувати.

— Під час локдауну, коли ніхто не знав, що робити, ми також долучилися до ініціативи «Стоп Вірус» на підтримку наших медиків. Ми дали невелику суму, 10 тисяч гривень, а на ці кошти закупили розчини, маски, костюми, — розповідає Людмила Нецкіна. — Голова Подільської Громади Олена Данілова сказала, щоб я поїхала разом із нею передавати ці речі медикам. Важливо було показати підприємцям, що соціальними можна бути на 100%. І, можливо, змотивувати інших і показати, що не обов’язково допомагати великими сумами. Завжди можна зробити свій внесок, виходячи зі своїх можливостей.

Вона додає, що до подібних ініціатив намагаються долучатися завжди.

— Ми розуміємо, що живемо в цій громаді і маємо її підтримувати!

А вже під час другого локдауну «КульБабка» працювала, бо не потрапляла під обмеження — каву готують на виніс.

«КульБабка» — це пошук можливостей

Людмила Нецкіна зізнається, що працювати в центрі реабілітації «Гармонія», бути головою  правління організації і паралельно займатися бізнесом досить складно.

— Зараз я працюю над пошуком людини, яка б могла займатися цією кав'ярнею, — говорить вона. — Все поєднувати мені складно, тим паче я сама не з бізнесу. Можливо, у мене не такий склад розуму, можливо, я не так розумію деякі бізнесові процеси. Тому допомога справді потрібна.

Наостанок Людмила Нецкіна ділиться своїм ставленням до «КульБабки». Говорить, що для неї це символ терпіння і пошуку можливостей.

— Для мене «КульБабка» — це показова історія працевлаштування людей з інвалідністю і співпраці, — каже вона. — А ще це люди, які працюють і отримують від своєї роботи задоволення!

Фото з facebook-сторінки кав'ярні

Читайте також:

«Ми поруч» : вже тиждень у Вінниці працює кризовий центр для вагітних та мам з дітьми

«Деякі тварини розумніші за людей»: подружжя з Хрінівки 10 років допомагає приреченим звірям

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.