«Я хочу вміти захищати своїх дітей». Що опановують вінничанки на курсах самооборони?

Діана КОЛНОГУЗОВА

Вже другий тиждень у Вінниці тривають курси самооборони для жінок. Як це відбувається — далі в матеріалі.

За дев’ять місяців цього року у Вінницькій області зафіксовали 9 тисяч 462 звернення про домашнє насильство, з них 8007 — від жінок. Про 1419 випадків повідомили чоловіки і про ще 36 — неповнолітні дітки.

Статистика різна і якщо говорити про насильство на вулиці, то грабежі та серйозні тілесні ушкодження не часто трапляються. Втім, якщо говорити про зґвалтування, то достовірної статистики просто не існує — багато жінок не звертається до правоохоронних органів.

Причини різні: хтось боїться осуду, хтось соромиться, хтось не вірить в те, що можна довести факт насильства. Про це розповіла начальниця відділу зав’язків з громадськістю управління патрульної поліції Олена Вотякова.

Відео дня

Той факт, що жінки найчастіше страждають від насильства і став каталізатором до створення курсів самооборони. Курс «Захисти(сь)» спершу був розрахований лише на 26 учасниць, втім бажаючих у Вінниці виявилося набагато більше — понад 130 заявок. Жінки від 15 до 58 років з різними мотиваційними листами хотіли навчитися захищатися. Чому та від кого?

— В нас збільшилася кількість учасниць саме через мотиваційні листи. Одна жінка написала, що хоче вміти захищати своїх дітей, інша дівчина розповіла, що її намагалися зґвалтувати, хтось писав про домашнє насильство. Жінки часто писали, що бояться йти пішки ввечері. Ці історії вражали і коли ми відбирали заявки, то в мене серце завмирало. Спершу ми думали перевіряти, чим живуть претендентки на курс, як ведуть соцмережі, а коли зрозуміли, з чим їм доводилося стикатися, то просто перестали читати прізвища, — розповідає Олена Вотякова.

Зараз учасниць розділили на дві групи. Тренування відбуваються двічі на тиждень по півтори-дві години.

— Тренування по плану розділені на три основні блоки. Перший – не підпустити до себе людину, дівчата вчаться послаблюючим ударам, відсічі — це дає можливість відштовхнути людину і втекти. Другий блок — що робити, як захиститися у разі близької дистанції, якщо, наприклад, напали ззаду або притиснули до стінки. Третій блок — це робота з гумовими ножами та гумовими пістолетами, таким чином на практиці учениці курсу зможуть своїми силами відбитися і зробити все, щоб в них не влучили, — пояснює Олена Вотякова.

Окрім фізичної підготовки, учасниці курсу «Захисти(сь)» мають ще й одне групове заняття з психологом щотижня. Олена Вотякова на власному прикладі проілюструвала, що саме жінки будуть пропрацьовувати на сеансах.

— На перші роки патрулювання всі працівники поліції працювали в режимі нон-стоп, вихідні траплялися вкрай рідко. В один із таких вихідних я домовилася зустрітися з подругою, вдягнула спідницю, високі підбори і коли ми виходили з дому, поруч з дорогою билися троє чоловіків, машини їх об’їжджали і я зрозуміла, що це може спричинити аварію, — згадує вона. — Я тоді так розлютилася, бо ж хотіла відпочити, нафарбувалася, красиво вдягнулася… Я влетіла в їх компанію, одного з руки відправила в кущі, а іншого схопила і сказала: «Якщо ти зараз не припиниш, то я тебе заведу в райвідділок і складу матеріали», коли я його відпустила, він розвернувся і почав тікати. Візуально я не виявляла безпеки, але була настільки вмотивована і рішуча, що він просто зрозумів, що краще зі мною не мати справи. Саме цим аспектам, як от рішучість, мотивація ми й хочемо навчити дівчат, це головна причина і складова того, що на вулиці тебе ніхто не образить.

Більше про те, як відбуваються тренування, що про них говорять самі учасниці курсу самооборони та наскільки для це важливо в будь-якому віці для жінок, подивіться у відеосюжеті.